Зрада чи «неправильно зрозуміли»? Про що домовилися в Мінську

Голова ОП Андрій Єрмак висловив своє бачення сенсу документів, підписаних у Мінську, в яких зафіксовано підписи так званих «полномочных представителей» від ОРДЛО. Він переконує: зради немає, його неправильно зрозуміли. ЗМІ та експерти вважають інакше.

13 березня видання ZN.ua оприлюднило таємні документи, підписані Тристоронньою контактною групою в Мінську 11 березня, що зчинило бурхливу реакцію ЗМІ та експертів. Для того є кілька важливих підстав.

Причина перша. У документі Тристоронньої контактної групи від 11 березня 2020 року серед підписантів зазначено (мовою оригіналу) : «Полномочный представитель отдельных районов Донецкой области Н.Ю. Никонорова» та «Полномочный представитель отдельных районов Луганской области В.Н.Дейнего».

Сам очільник Офісу Президента України Олексій Єрмак Запевняє: зради нема.

«Хочу наголосити з повною відповідальністю, що ніяких кроків, які би сьогодні створювали правове поле для представників так званих ОРДЛО, їх визнання – не існує. Ніяких прямих перемовин. Про це мови не йде», — наголошує Єрмак. — «Вони підписали протокол як про спостерігачів, які присутні як спостерігачі на засіданні Мінської Тристоронньої контактної групи. Подивіться, як були підписані документи Мінського пакету домовленостей. Там стоять такі ж підписи, будь ласка, порівняйте.»

Ось фрагменти двох документів за 2014 та 2020 рік , з підписами тодішніх представників Тристоронньої контактної групи.

На відміну від попередніх документів, підписаних у Мінську, зокрема – 2014 року, де стояли підписи ватажків терористичних угрупувань ЛНР та ДНР – Захарченка та Плотницького, в документах від 11 березня 2020 року перед підписами нинішніх представників терористичних груп ОРДЛО стоїть попереднє означення їхніх «місій у переговорному процесі». Нагадаємо: Наталія Никонорова та Владислав Дейнего вважаються «міністрами закордонних справ» у Донецьку та Луганську – відповідно.

На думку народного депутата України Ірини Геращенко, яка і оприлюднила у своєму профілі  Facebook сторінку з підписами документу 2014 року, різниця між першим та другим документами полягає в тому, що на першому стоять підписи приватних осіб Захарченка та Плотницького, що 2014 року свідчило про їхню персональну поінформованість про домовленість між представниками України, Росії та ОБСЄ – організації, котра виступає посередником між Росією та Україною на переговорах у Мінську.

Що стосується документа, підписаного 11 березня 2020 року, зазначення «Полномочный представитель отдельных районов…» – як вважає нардеп Ірина Геращенко – робить представників терористичних організацій ЛНР та ДНР офіційними особами міжнародного рівня, з якими слід рахуватися.

«За часів Порошенка документи в Мінську підписували представники України, РФ, ОБСЄ, ніякої суб‘єктності ОРДЛО не існувало. Там стоять каракулі двох чортів – захарченка-плотницького, але це дві каракулі фізичних осіб, яких вже і немає . Українська сторона наполягла, переграла, дотиснула, що ніяких згадок ні про які посади чи статуси апріорі бути не може, бо сторони конфлікту : Україна і РФ.» – емоційно коментує Ірина Геращенко. – «Тепер тут підписи «полномочних прєдставітелей», Україна визнала їх суб‘єктність.»

В коментарях до цього допису, відповідаючи  на запитання відносно участі ватажків ОРДЛО у попередні роки, Геращенко, котра сама раніше була учасницею Тристоронньої контактної групи в Мінську, пише: «Ще раз наголошую: ми інформували про прийняті закони. І це були консультації. Мінські угоди точно не ідеальні і підписані в найважчі часи. З тих пір ми посилили наші позиції, і майстерно обходили на переговорах всі пастки Кремля. Зараз наші дипломатичні позиції послаблені.»

Другий момент, який збурив суспільство: прийняте, але ще не підписане в Мінську Рішення про створення так званої «Консультативної ради». В пункті 2 цього документу зазначено, що до неї з правом вирішального голосу мають увійти 10 представників від України, 10 представників від окремих районів Донецької та Луганської областей України, а також по одному представнику від ОБСЄ, Російської Федерації, Федеративної Республіки Німеччини та Французької Республіки. Останні 4 представники матимуть «право дорадчого голосу». В дужках зазначено: якщо ОБСЄ та ці три країни погодяться надати своїх представників. Що буде в разі, коли іноземні дипломати не схочуть увійти в один міжнародний орган разом із представниками терористичних організацій – даним документом не врегульовано.

«Це є кроком до “прямих перемовин”, чого Кремль добивається 5 років, щоб зняти з себе відповідальність і перевести статус подій в Україні з російської агресії (визнано ПАРЄ у 2016 завдяки успішній стратегії нашої тодішньої делегації) на “внутрішній конфлікт” (вітчизняний сивоховірус над цим активно працює вже). Наслідок – зняття чи зменшення санкцій проти РФ», реагує на своїй сторінці в Фейсбук Народний депутат України Володимир Ар’єв, Віце-президент ПАРЄ, голова Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа. Нагадаємо: свого часу Ар’єв мав дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, а у Верховній Раді України IX скликання є членом Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

В пункті 1 цього Рішення йде перелік функцій майбутньої Координаційної ради. Серед загальних слів про необхідність діалогу та вирішення юридичних питань, впадає в око фраза, де йдеться про те, що цей дипломатичний орган має вирішувати питання проведення виборів в ОРДЛО України.

Тетяна Силіна, політичний оглядач в ZN.ua зазначає: «Викликає подив і побоювання наголошення на необхідності всеосяжного політичного врегулювання конфлікту, але не має навіть натяку на негайне припинення вогню, стійкий режим тиші і забезпечення всіх умов безпеки, необхідних для цього самого політичного процесу».

У пункті 3 Рішення ідеться, що кожна зі сторін встановлюватиме критерії та порядок призначення членів цієї Ради.

Пунктом 4 декларується, що модерувати зустрічі членів Консультаційної ради буде представник ОБСЄ, котрий матиме по два заступники від України та ОРДЛО. Від Росії – ні. Відтак – ця Консультаційна рада є політичним органом прямих переговорів між Україною та ЛНР/ДНР, а Росія вважається посередником із правом консультаційного голосу.

Марина Золкіна, аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у статті «Європейській правді» пояснює сенс пункту: «Цей крок змінює архітектуру переговорів у Мінську, розмиваючи роль Росії як агресора. Ця «рада» стане першим форматом, де Москва буде стороннім спостерігачем, на рівних із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. А міжнародний збройний конфлікт таким чином легко перетвориться на внутрішній, «громадянський». Не лише Росія, але і ті німці й французи, які їй симпатизують, отримають змогу говорити: «У вас же тепер є діалог з Києвом та «Л/ДНР», то домовляйтеся далі без нас!»»

Пункт 7 говорить однозначно: «Рішення Ради мають дорадчій характер».

Тобто, рішення ухвалені, міжнародним політичним органом, котрий частково складається з представників терористичних угрупувань (див. п.3), котрі діють на частині окупованих Російською Федерацією областей, потім будуть розглядатися та затверджуватися чи не затверджуватися представниками Тристоронньої контактної групи – України, Росії та ОБСЄ.

Тетяна Силіна, політичний оглядач в ZN.ua коментує: “Перше, що кидається в очі в проекті даного документа, це те, що в так звану Консультативну раду за стіл переговорів або, пардон, “консультацій “, на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених “ДНР” і “ЛНР”.

Пункти 5, 6, 8, 9, 10 та 11 регламентують діяльність так званої «Консультаційної ради».

Як же Очільник Офісу Президента, а відтак – його прямий представник – пояснив під час брифінгу 13 березня 2020 року ці пункти? Наведемо його промову цілком.

Андрій Єрмак: «Декілька днів тому відбулася чергова зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську. Було вирішено, що є необхідним бути присутнім, і я – як представник України в Нормандському форматі на рівні політичного радника – теж вирішив приїхати і подивитися, що там відбувається, як проходять перемовини. Хочу вас проінформувати, що, дійсно, все-таки, масштабний проєкт і масштабна робота. В першу, чергу подякувати всім, хто представляє там вже довгий час Україну, тому, що це є сьогодні єдиною платформою яка існує щодо врегулювання війни на Сході України.

Які рішення були прийняті на цій зустрічі?

 Ну, по-перше, дуже важливим, і я вважаю, що – головним, рішенням, яке було прийняте, це було рішення, що – я вважаю, що це відбудеться і Україна зробить все для того, щоб це відбулося – що протягом найближчих місяців ми повернемо всіх наших громадян, які сьогодні знаходяться і утримуються на території так званих ОРДЛО.

 А, по-друге, продовжуються консультації і робота наших спеціалістів щодо визначення нових трьох пунктів, з гуманітарної точки зору, на яких може бути розведення сил і засобів. Як ви знаєте, це рішення було прийнято на Паризькому саміті наприкінці минулого року. І воно повинно бути виконано.

 Також я хочу розказати вам про рішення, яке ще не прийнято, – і це дуже важливо – але сторони, учасники Тристоронньої контактної групи, зафіксували необхідність і можливість – і це важливо – прийняття такого рішення.

 Трошечки історії. Як ви знаєте, протягом останніх років, коли проходить робота Тристоронньої контактної групи в Мінську, відповідно до пакету Мінських домовленностей, Україна… І ці домовленості, як ви знаєте, ми отримали як спадок, але це – зобов’зання нашої країни… Так от, відповідно до цих домовленостей, ми взяли на себе зобов’язання узгодити декілька питань, (а насамперед – Констуційну реформу в часті децентралізації і питання, що стосуються місцевих виборів) з представниками – підкреслюю, щоб не було там потім інсинуацій, домислів, які дуже часто ми бачимо останнім часом – з представниками окремих районів Донецької і Луганської областей України в рамках Тристоронньої контактної групи. Тобто, існує необхідність узгодження цих питань.

 Що ж відбувалося? Протягом всіх років єдиними представниками, які були присутні разом з Україною, ОБСЄ та Росією в статусі спостерігачів, це були представники – знову – так званих ОРДЛО.

 Тобто, українські громадяни, які вимушено сьогодні проживають на території, яка контролюється українським урядом, зовсім були позбавлені права мати свій голос і теж висловлювати свою позицію з цих питань.

 І, як це було – і це було відкрито – ми говорили про це і в Парижі, ми говорили про це на Мюнхінській конференції, що це є недопустимо, неприпустимо, що це не відповідає нашим інтересам.

 Тому на останній зустрічі в Мінську учасники Тристоронньої контактної групи заявили про необхідність створення Консультативної Ради, яка створюється в політичні й підгрупі. Тому що в Тристоронній контактній групі є декілька підгруп – політична, група з питань безпеки, економічна група, гуманітарна. Так от в складі політичної підгрупи заявлено необхідність створення цієї Ради, як дорадчого органу, який може розглядати питання, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей і давати свої пропозиції, які можуть бути використані або не використані в роботі політичної підгрупи.

 Тобто, хочу наголосити з повною відповідальністю, що ніяких кроків, які би сьогодні створювали правове поле для представників так званих ОРДЛО, їх визнання – не існує. Ніяких прямих перемовин. Про це мови не йде. Ми говоримо про створення платформи, на якій громадяни України, які проживають сьогодні, як на контрольованій території, як і на території неконтрольованій, можуть спілкуватися з приводу питань, які узгоджені в пакеті Мінських домовленостей.

 Якщо це Рішення буде прийнято, то воно буде прийняте наступної зустрічі в Мінську Тристоронньою контактною групою.»

 Запитання: Олена Литвиненко «Укрінформ» В разі, якщо буде прийнято й підписано Рішення про утворення цього органу, чи, дійсно, це не буде визнанням ОРДЛО з нашого боку? Чи не суперечитиме це законодавству України і не підпадатиме під статтю про державну зраду? І друге: як тоді відбиратимуться представники самої ОРДЛО, оті 10 представників, про які йде мова, з боку тимчасово непідконтрольних територій? Іще, якщо можна, питання щодо можливості проведення Нормандського саміту у квітні: на скільки зараз, станом на даний момент це можливо і коли?

Андрій Єрмак дав наступні відповіді. «Ну, по-перше, що таке – «визнання»? «Визнання», це є юридичний факт, юридична дія. Як визнаєте, сьогодні навіть Росія не визнала, так звані, ОРДЛО. Тому ні про які визнання речі не йде.

 По-друге, механізм, як будуть відбиратися представники від територій – і від територій України, які сьогодні є окупованими, і від територій України – цей механізм ще допрацьовується. Але я можу Вам сказати, що якщо цей орган буде створений, то, безумовно, з боку України це будуть дійсні фахівці, це будуть люди, які є патріотично налаштовані, люди, які є авторитетами сьогодні в Україні, в світі. Тому сьогодні ми думаємо, консультуємося з приводу кандидатур цих осіб»

 Запитання із зали: «А з боку ОРДЛО – як це буде?»

Андрій Єрмак: «Будемо дивитися».

Запитання із зали: «Ви будете пропонувати представників ОРДЛО? Чи Росія?»

Андрій Єрмак: «Ще раз кажу: про так звані ОРДЛО в документах не йде мови.»

Запитання з зали – нерозбірливо – про ОРДЛО.

Андрій Єрмак: «Ні, вони підписали протокол як про спостерігачів, які присутні як спостерігачі на засіданні Мінської Тристоронньої контактної групи. Подивіться, як були підписані документи Мінського пакету домовленостей. Там стоять такі ж підписи, будь ласка, порівняйте.»

Андрій Єрмак: «І Ваше друге питання – щодо Нормандського формату. Я вам можу сказати, що зустріч радників повинна була відбутися 12 березня, але у зв’язку з карантином її перенесли. Ми будемо мати телефонну розмову наступного тижня між радниками, на якій ми будемо в тому числі говорити про дату можливого саміту лідерів, який повинен відбутися в Берліні. Я сподіваюсь, у квітні.»

 Запитання із зали: «Чому від України є 10 представників, і від так званих ОРДЛО є 10 представників, а від представників Росії лише один?»

Андрій Єрмак (перебиває): «Я прошу Вас не перекручувати факти і ще хочу наголосити: як в пакеті Мінських домовленостей ні про які так звані ОРДЛО не йде мова, так і не йде мова про так звані ОРДЛО в документі, про який ми говоримо. Ми говоримо про представників територій Окремих Районів Донецької і Луганської Областей України. Дякую.» (Полишає залу).

У слід йому чути: «Так це ж і є ОРДЛО!»

Попри всі аргументи Андрія Єрмака, що «зрада не відбулася», з ним не погодилася навіть частина фракції «Слуга народу». Нардепи пропрезидентської партії склали протестну відозву до Володимира Зеленського і почали збирати підписи аби не допустити підписання зазначеного документу про створення Консультаційної ради для Мінського переговорного процесу.

Текст відозви виклали на своїх сторінках у Facebook Андрій Мотовіловець, Гео Лерос, Єгор Чернєв, Микита Потураєв, Дмитро Гурін, Віталій Безгін, Марія Мєзєнцева.  Наводимо її цілком:

«Ми, народні депутати України – представники політичної партії та фракції «Слуга народу» не можемо не звернути увагу на низку подій навколо переговорів з Російською Федерацією.

 Поділяємо стурбованість громадськості триваючими заявами різних посадових осіб щодо можливості відновлення постачання води до окупованої Автономної Республіки Крим; неприйнятними заявами про те, що на сході України відбувається внутрішній конфлікт та ін. Не можемо також не помітити схвалене представниками України в рамках Тристоронньої контактної групи рішення про створення Консультативної ради в рамках політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи.

 Тривогу викликає той факт, що до утворюваної Консультативної ради увійдуть на рівних правах представники України та окремих районів Донецької та Луганської областей України, як сторони консультацій.

У зв’язку з цим вважаємо за доцільне заявити, що згідно з положеннями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 2018 року Російська Федерація здійснює тимчасову окупацію територій в Донецькій та Луганській областях.

 Відповідно до законодавства України на тимчасово окупованій території України, узурпувавши виконання владних функцій, діють окупаційні органи влади Російської Федерації.

 Відтак, українське законодавство унеможливлює визнання в будь-якій формі будь-яких органів влади так званих ЛНР, ДНР, ОРДЛО і таке ін. Усі переговори щодо забезпечення прав та інтересів громадян України, а також щодо припинення збройної агресії повинні вестись винятково з Російською Федерацією та її представниками. Легітимність представників так званих ОРДЛО може бути визнана лише в тому разі, якщо вони призначені законними представниками України чи законними органами влади нашої держави.

 Ми усвідомлюємо, що створювана Консультативна рада є лише дорадчим органом без права прийняття рішень. Разом з тим, на наше переконання, реалізація на практиці оприлюдненого українськими ЗМІ положення про згадану Консультативну раду закладає основу для того, щоб поставити під сумнів закріплену в законодавстві України позицію нашої держави про те, що на сході України відбувається збройна агресія з боку Російської Федерації, яка тимчасово окупувала Автономну Республіку Крим, місто Севастополь та території в Донецькій та Луганській областях.
Такий підхід може поставити під сумнів продовження санкцій наших західних партнерів. Крім того він жодним чином не вирішує безпекову складову конфлікту на Донбасі.

 У зв’язку з цим ми звертаємось до Президента України Володимира Зеленського щодо необхідності, в умовах суперечливої громадської реакції на останні Мінські ініціативи, надання доручення представникам України в Тристоронній контактній групі та усім переговірникам України повернутися в рамки законодавства України та не допустити реалізації оприлюднених рішень щодо створення Консультативної групи у спосіб і формах, які не знаходять підтримку народу України, протирічать діючому законодавству держави та національним інтересам.

 Також закликаємо Президента України Володимира Зеленського зобов’язати делегацію України на переговорах з Російською Федерацією проводити на регулярній основі консультації та інформувати Верховну Раду України щодо підходів та стану переговорів.»

Наводимо скрін відозви та зібраних підписів. Самі підписи збиралися через додаток сервісу Google і стали доступні виданню «Букви», яке і виклало скріни в Інтернет. Після цього адресу збору підписів було змінено.

На момент створення цієї статті офіційна позиція Президента України Володимира Зеленського з питань, котрі виникли в наслідок оприлюднення документів, створених на переговорах Тристоронньої контактної групи у Мінську 11 березня 2020 року, наразі не озвучувалася.

Читайте також: «Таємні домовленості в Мінську: ОРДЛО стає суб’єктом переговорів – ЗМІ»