Лікарям роз’яснили, як діяти при підозрі на коронавірусне захворювання

Центр громадського здоров’я України спільно із World Health Organization та україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти» створив відео-інструкцію щодо COVID-19.

1. Як правильно встановити підозру? Підозрілий випадок визначається одночасно за клінічними та епідеміологічними симптомами.

Пацієнт повинен мати симптоми ГРВІ: раптовий початок, лихоманка, кашель, утруднене дихання або — два останні симптоми одразу.

Також за 14 днів до появи симптомів пацієнт міг контактувати з носіями коронавірусу або перебувати в регіоні, де коронавірус поширився.

Якщо ж особа не перебувала в таких регіонах, підозра встановлюється за наявності симптомів тяжкої ГРВІ:

— лихоманка з температурою вищою за +38 градусів, яка не збивається жарознижуючими ліками;

— спостерігається утруднене дихання і потребує ушпиталення;

— немає інших причин, які пояснюють даний стан пацієнта.

2. Які пацієнти потребують ушпиталення? Це пацієнти з середньої тяжкості та у тяжкому стані.

Про стан свідчать ознаки пневмонії та дихальної недостатності на фоні симптомів ГРВІ. Збільшення частоти дихальних рухів за хвилину над міру фізіологічної норми. Кровохаркання та зниження сатурації крові менше як до 93 %.

Незалежно від тяжкості стану, слід ушпиталити пацієнтів із груп ризику, котрі мають супутні захворювання.

Також, незалежно від тяжкості захворювання, слід ушпиталювати пацієнтів з високою температурою — вище +38 градусі за Цельсієм, яка не піддається зниженню відповідними медикаментами. Наприклад, після застосування жарознижувального, температура знижується на 1-2 години, а потім підвищується знову.

3. Як правильно консультувати пацієнта ?

— На початку опитування лікар має зібрати скарги пацієнта, розпитати про найістотніші та ті, які мають фоновий характер.

— Після цього потрібно з’ясувати анамнез захворювання: з чого і коли воно почалося, як розвивалося, які засоби та медикаменти використовував пацієнт і які наслідки вони мали.

— Обов’язково розпитайте про анамнез життя: хронічні захворювання, попередні операції та минулі хвороби.

— Лікар повинен дізнатися з ким проживає пацієнт і чи дотримується він карантину.

— Слід зібрати епідеміологічний анамнез: дізнатися, чи подорожував пацієнт протягом останніх двох тижнів. З’ясувати, чи не працює він у місцях, де є підвищений ризик підхопити COVID-19: медпрацівники реанімаційних відділень. Також треба з’ясувати чи були контакти із особами в яких підтверджено коронавірусну хворобу.

— За можливості, слід зібрати інформацію про близькі контакти пацієнта, які він мав, принаймні, за тиждень до появи симптомів та звернення до медичного закладу. Це можуть бути родичі, співмешканці або колеги пацієнта. Це потрібно для подальшого епідеміологічного розслідування.

— Якщо суб’єктивно пацієнту здається, що в нього є задихування, йому слід порахувати кількість вдихів на хвилину. Норма для здорової дорослої людини: 16-20 вдихів, а при очній консультації — виміряти рівень кисню в крові пульсоксиметром.

Показаннями для ушпиталення є температура, яка не збивається, утруднене дихання та низький рівень кисню в крові. В цьому випадку слід негайно викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

4. При ушпиталенні слід:

— Повідомити диспетчеру паспортні дані, адресу, дату народження, скарги, стан, епіданамнез, якщо він є.

— Зазначити, що за підсумками консультації є підозра на COVID-19 і рекомендоване ушпиталення до інфекційного відділення, щоб до пацієнта направили бригаду у засобах індивідуального захисту.

— Якщо показання для ушпиталення відсутні, слід проконсультувати пацієнта відносно правил самоізоляції та лікування, а також — взяти в пацієнта зразок для дослідження.

— Зразок необхідно передати до лабораторного центру, розташованого на вашій адміністративній території.

— Згідно рекомендації ВООЗ, діагноз COVID-19 не можна поставити на підставі реакції швидкого тесту.

5. Як правильно взяти зразок для лабораторного аналізу?

Про це можна дізнатися з окремого відео.

Дану інформацію взято з офіційної сторінки у Facebook Центру Громадського здоров’я МОЗ в Україні.

Нагадаємо, що національна служба здоров’я постановила: пацієнтів в лікарнях повинні годувати безкоштовно.