У Харкові відзначили Всесвітній день театру (відео)

Всесвітній день театру був запроваджений у 1969 році.

Аліка Піхтерева, кореспондентка

Харків прийнято вважати містом юнаків. Наразі в ньому функціонують більше тридцяти недержавних театрів, якими рухає молодь. Абсурдні, пластичні, плейбек-театри – це далеко не повний перелік особливостей, якими готові дивувати артисти сучасного глядача. Ми завітали на репетиції до деяких із них. 

Камерний театр маріонеток має в арсеналі вистави для дітей та дорослих. Він утворився на базі театру ляльок, але основна відзнака, кажуть артисти, — це контактність маріонеток. З ними можна поспілкуватися, обійнятися та навіть сфотографуватися.

Характер ляльки та її роль у виставі, розповідають актори, визначається її зовнішнім виглядом. Навіть ще не розфарбований ведмідь з казки про їжака може багато про себе розповісти.

Перша ж вистава театру повністю складалася з газет.

Валерій Дзех, режисер, актор малого театру маріонеток

Сделали часовой спектакль абсолютно без слов с одной куклой на сцене, полностью из газет. Из звуков там была только минималистическая музыка и шелест газет. 

Щоб «оживити» ляльку, актори смикають за десятки ниток одночасно, рухають перехрещеними паличками. Акторки розповідають, що кожен рух маріонетки треба заучувати, як і текст.

Дар’я Горбачова, акторка малого театру маріонеток

Когда я первый раз взяла зайца в руки, мне нужно было им ходить, что-то показывать, моргать — он вообще ничего не делал. Как только я отпустила и подумала, что ничего у меня не получится с этим зайцем, он сам по себе начал ходить. 

Сніжана Гукаcян, акторка малого театру маріонеток

Театр для всех. Для детей. А взрослые — это тоже дети. Мне кажется, что главное в театре артистам и всем, кто принимает участие в спектаклях, — просто любить свое дело и быть искренним. 

«Інародний театр абсурду Воробушек» утворився у 2012 році. На рахунку трупи — шість авторських вистав, участь у «Лізі сміху» та двічі побитий рекорд України. Гасло театру — «Більше питань, аніж відповідей».

На репетиції «Воробушка» робота кипить. Актори — самі собі режисери, монтажники декорацій, костюмери, звукооператори. Спіймати їх вдається тільки за абсурдною підготовкою до вистави.

Василь Байдак, актор театру «Воробушек»

Это рука. Ее механизм в том, что вначале по леске двигается рука, а потом она тянет за собой Эдуарда. И Эдуард вместе выезжает по леске. Он вот так вот прямо летит по всей сцене отсюда. А потом оттуда еще летит. Это мы совместный трюк делаем. — І куди він прилітає? — Ну, там по сюжету завязано. 

Актори розповідають: колектив формувався як команда КВК, але нестандартний підхід до гумору не був оцінений журі, а всі відеозаписи з першого ж концерту видалили з соцмереж.

Олег Свищ, актор театру «Воробушек»

Мы показали совсем другой сценарий, который не показывали на редактуре. Обманули редакторов и организаторов лиги. Там было очень много интересных вещей: живые куры, мясо, зерно, перья, дым машины. Мы бегали по залу, давали всем «пятюни». 

Кожна нова вистава, кажуть актори, не схожа на попередню. Є така, що грається у сьомій ранку, обов’язково по будням. А є й така, у якій головний герой півтори години блукає по світу в пошуках зелених кросівок для Віктора Павліка.

Театр, якому вдається поєднувати грецьку міфологію, класичну українську літературу, ток-шоу, пластику, інтерактив, залучати музикантів, ляльок, підіймати соціальні теми. І все це у межах двох годин. Створюють таку багатошаровість у театрі «Нефть» 11 акторів, четверо музикантів та хореограф. Навіть під час репетиції актори не припиняють шукати й розкривати нові теми.

Артем Вусик, актор, режисер театру «Нефть»

Пытались прислушиваться к себе, к тому, что нам говорит пространство и наш нынешний опыт. Нам не хотелось повторяться. С тем или иным жанром, эстетикой мы уже работали, и нам хотелось попробовать что-то другое. Естественно, не подозревая, как оно себя поведет. 

Театр існує майже рік, за цей час поставили дві вистави. Для недержавного театру, кажуть актори, це поважна цифра. Кожна постановка немає нічого спільного з попередньою: в одній — українська етніка у сучасній обробці, в іншій — міф про Орфея та Еврідіку з домішками великої кількості жанрів. Третя вистава — балет.

Ігор Ключник, актор та режисер театру «Нефть»

Первый театр с подобной структурой в Харькове, который на каждый новый спектакль, премьеру, новый проект делает кастинг, открытый набор. Где могут прийти попробовать свои силы люди из разных театров: государственных, негосударственных. Может, даже люди непрофессионалы, но которые хотели бы. 

Всесвітній день театру був запроваджений у 1969 році. Його девіз — «Театр як засіб взаєморозуміння і зміцнення миру між народами».