У Харкові презентували фільм про Бориса Чичибабіна (відео)

У картині представлені фото- і відеоматеріали, спогади вдови поета, його друзів та учасників літературної студії, яку він очолював. 

Поет Борис Чичибабін багато років прожив у Харкові. У 1946 його засудили за «антирадянську агітацію». Чичибабін провів за ґратами п’ять років. Після повернення продовжував писати вірші, керував літературною студією. У ранніх творах поет засуджує тоталітарний режим. Друзі Чичибабіна згадують: на тридцятиріччі поета хтось виголосив тост за Сталіна, на що Борис вигукнув: «Ненавиджу і пити з вами не буду».

Чичибабін познайомився зі своєю дружиною у віці 45 років. На той момент Лілія Карась була у стосунках з іншим чоловіком, але, за її словами, не встояла перед наполегливістю Бориса: він постійно проводжав додому та приносив мандарини. Жінка згадує: після їхньої зустрічі поет почав писати про кохання та присвячував їй вірші.

Лілія Карась-Чичибабіна, дружина поета
Я ходила на его студию поэтическую, которая вот была в ДК связи. А встретила Чичибабина в октябре 67-го года. Просто вот на этой улице Скрипника. Так получилось, что мы шли навстречу друг другу. Он вспомнил меня. Захотел прочитать стихи мои. Мы сели там на скамеечке в скверике. И так он меня встречал после работы. 

У кінострічці друзі Чичибабіна розповідають: Борис був людиною публічною і після будь-якої події писав нові вірші. Поет Олександр Верник згадує: вчив Бориса кататися на лижах, а через кілька днів з’явився вірш на цю тему. За словами Олександра, потім цей образ фігурував навіть у поезіях на громадянську тематику.

Лілія Карась-Чичибабіна, дружина поета
Ну уж отдельно хочу сказать об Александре Вернике, которому Борис посвятил несколько стихотворений. Он посвятил «Искусство поэзии».  Мы побывали в Израиле в 92-м году. Чичибабин написал два стихотворения – «Земля Израиля», «Не горюй, не радуйся» — это о верандочке Саши Верника. 

Фільм «Чичибабін» — повнометражна документальна стрічка про поета, все життя якого пов’язане з Україною. У фільмі представлені фото- та відеоматеріали, спогади друзів і вдови Чичибабіна, а також учасників літературної студії, яку він очолював.

Віталій Михайлов, режисер кінострічки
 Возможно, интересен монтаж фильма. Борис Алексеевич как бы подтверждает, дополняет или где-то возражает своим современникам, которые вот ныне вспоминают о нем. Потому что это кадры архивной съемки и мы смонтировали это так, что сначала говорят о нем какие-то факты наши современники, а потом об этих же фактах рассказывает сам Борис Алексеевич. 

Над фільмом працювали більше двох років. Офіційно це був другий показ фільму. Режисер розповів: зробили також версію англійською мовою, адже, за його словами, Чичибабіна знають і за межами СНД.