Тремпель, ампулка та локон: як говорять у Харкові (відео)

Завдяки досить специфічному харківському діалекту мешканці місті завжди можуть розпізнати своїх земляків. 

Є специфічні харківські слова, які часто чуєш вже навіть не від харків’ян, але вони народилися саме у Харкові. Наприклад, тремпель — це вішалка для одягу. У 19 столітті у місті була фабрика, яка їх виготовляла. Вона носила ім’я свого господаря, прізвище якого було Тремпель. Завивати волосся жінки в інших містах України звикли плойкою. А ось корінні харків’янки скажуть вам, що це — локон. Раніше в Харкові продавали щипці для завивки з такою назвою.

Юлія Бойко, кореспондентка
Є така думка, що у Харкові розмовляють не те, щоб українською, не те, щоб російською та не те щоб «суржиком». У Харкові розмовляють виключно «по-харківські». І ми вийшли на вулиці аби дізнатись у мешканців та гостей міста які слова на їхню думку є харківськими. 

Віктор, харків’янин
 — Це мабуть «тремпель», «шо» або «ля».
— А знаєте звідки пішло слово «ракло»?
— Здається, це пов’язано з бурсою, яка знаходилась біля ринку. Коли з неї виходили учні, вони бігали та крали на базарі у людей. Ось їх і називали раклами. Десь так.

Валентина, харків’янка
 — Звідки пішло слово «тремпель»?
— Кажуть, що була у нас фабрика по виготовленню плечиків і мабуть його хазяїн був Тремпель.
— А Ви плечики називаєте тремпелєм.
— Тільки, але у інших містах більшість не розуміє.
— А які ще є слова?
— Ракли, ампулка, кульок, стулка ще.

Артур, харків’янин
— Які слова знаєте виключно харківські?
— Ля, тю, шо.
— А ще?
— Тремпель.
— А ще? Борщ чим черпаєте?
— Ополоником.
— А що ручці знаходиться?
— Ампулка.
— Харківські слова?
— Так, звичайно.

Михайло Черняк, заступник голови ХОДА
 Харків’яни відчувають ту саму специфіку. Вона є, вона існує. І вона передається із покоління в покоління. це вже така характеристика міста і не від’ємна частина харків’ян. Безумовно ті хто розуміє один одного, і коли дивуються кажуть «Тю ля», або коли є непорозуміння «Тю, ти шо не розумієш про шо йдеться?».

Ще мешканці Харкова називають стрижень в ручці — ампула, проїзний — постійним, а дивуються ємко та коротко: «Тю, ля, а шо?». Але з кожним роком у харківському словнику з’являються нові слова. Наприклад трамвай зараз називаються дрифткаром, а взуття — педалями.