Завідувач відділу Чугуївського Художньо-меморіального музею Рєпіна розповіла  про підсумки арт-конкурсу

Конкурс на здобуття Премії імені Іллі Юхимовича  Рєпіна в області образотворчого мистецтва був заснований в Україні у 2011 році Харківською обласною державною адміністрацією. Метою конкурсу є підтримка розвитку реалістичного мистецтва, популяризація творчої спадщини всесвітньо відомого художника, патріота України, одного із засновників української національної школи живопису  І.Ю.Рєпіна. Завідувачка відділом «Художня галерея» Чугуївського Художньо-меморіального музею І.Ю.Рєпіна Ольга Поманицька розповіла про конкурс, який проходив влітку 2019 року та його підсумки.

— Які номінації були в конкурсі на присудження премії імені Рєпіна?

— Конкурс проводиться циклом у два роки. В цьому році був другий рік циклу — номінації, в яких проходив конкурс: «Скульптура», «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Монументальне мистецтво».

— Скільки робіт було представлено на конкурс?

—  В цьому році було представлено близько двохсот робіт, створені  митцями з Києва, Харкова, Полтавської та Дніпропетровської областей.

— Розкажіть про роботи у номінації  «Скульптура».

— В номінації «Скульптура» журі розглядало твори народного художника України Анатолія Куща і подружжя харківських скульпторів Тетяни Альбіцької-Костомарової та Сергія Костомарова.

Навіть зовсім далека від мистецтва людина знайома з творчістю скульптора А.В. Куща. Монумент Незалежності в Києві на Майдані, встановлені по-сусідству Кий, Щек, Хорив та Либідь, а також скульптура архiстратига Михаїла, що на Печерських воротах, — все це витвори його рук. Ще в 1980-х роках Анатолій Кущ захопився книгами Галини Лозко — релігієзнавця і етнографа, з її книг він черпав матеріал для своїх творів. А з 1998 року, коли прочитане трансформувалося у певні образи, почав ліпити. Міфологічний цикл «Коло Свароже», який автор створив за двадцять років, — це більше, ніж 30 скульптур у людський зріст, і взагалі, це перша спроба створити український «Олімп».

Серію скульптур «Перлини» Тетяни Альбіцької-Костомарової відрізняє серйозний підхід до обраної теми – Жінка. У жінки-скульптора дещо інший погляд на жіноче тіло, ніж у чоловіка-скульптора. Кожна її робота – це щось глибоко особисте: тут є іронія, тепло та любов, яскраве індивідуальне бачення. Тетяна майстерно працює зі всіма скульптурними матеріалами, але останнім часом більше схиляється до штучного каменю.

Сергій Костомаров працює переважно в анімалістичному жанрі – одним з найбільш поширених напрямків у скульптурі. Вироблений роками авторський почерк, ретельна обробка скульптури робить його витвори пізнаваними і такими, що запам’ятовуються. Серія «Коні» демонструє прекрасне почуття матеріалу, розуміння взаємозв’язку форми і ідеї, уважний і точний погляд художника.

— Розкажіть про роботи у номінації  «Декоративно-прикладне мистецтво».

— В номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» презентовано твори народного художника України Андрія Пікуша, його учениць Людмили Лук’яненко та Олени Данилейко, мисткині Оксани Виноградової та викладача ХДАДМ, відомого харківського кераміста В.П. Шаповалова.

Від самого початку творчого шляху А.А. Пікуш активно працює над відродженням художніх виробів з дерева, виявивши себе серед майстрів-лідерів осередку, що започаткували цей основний напрям його сучасного розвитку. Неодноразово представляв народне мистецтво петриківського розпису на міжнародних виставках. Творчості майстра властиві глибоке розуміння народних художніх традицій осередку, що органічно поєднане з широким новаторством, спрямованість на розв’язання актуальних проблем розвитку петриківського розпису.

Учениця А.А. Пікуша Л.М. Лук’яненко представила на конкурс серію робіт «Петриківський розпис — веселкова дорога мого життя». Стилізовані мотиви флори і фауни Придніпров’я поєднуються у своєрідний візерунок в її панно, ритмічно повторюються на площині, створюючи справжнє свято. Л.М. Лук’яненко з дитинства вчила свою доньку О.О. Данилейко унікальним прийомам кольорових і композиційних рішень петриківського розпису, передала їй професійні надбання та творчі відкриття. П’ять авторських мальовок з серії «Душа моя в квітучій Петриківці» виконані темперою на папері. Характерне контрастне поєднання основних і додаткових кольорів спектра з перевагою червоного і зеленого, статичність, ритмічна рівновага всіх елементів підкреслюють індивідуальність майстра.

Творчість Володимира Шаповалова змінює усталене уявлення про предметний світ декоративного мистецтва, де присутній культ речей. Краса його кераміки у рукотворності, у прагненні до витоків, вона пов’язана з природою матеріалу. Глина-земля є однією з чотирьох складових Світу. Представлені на виставці роботи об’єднані в серію «Людина, природа, Всесвіт». Це роздуми та пошуки художника, де колір, форма та фактура — єдиний гармонійний ансамбль в царині декоративної художньої кераміки. Тарілі, чайники, складні, вільні декоративні форми долають рамки звичайного уявлення про побутову кераміку, що має свою природну красу та утилітарне значення.

— Розкажіть про роботи у номінації  «Монументальне мистецтво».

— В номінації «Монументальне мистецтво» розглядалися кандидатури заслуженого художника України Костянтина Чернявського та Володимира Колесникова і Олени Моргунової.

Авторський колектив у складі К.В. Чернявського та В.В. Колесникова плідно працює над створенням творів монументального мистецтва, а саме: монументальні розписи у техніці фрески, темперного та олійного живопису, архітектурно-художньої кераміки, вітражів, смальтової та флорентійської мозаїки. Протягом останніх років художники виконали значну кількість мозаїчних панно в Україні та за кордоном із застосуванням багатьох видів природного каменю, а саме мармуру.

Широкий діапазон творчого мислення О.І. Моргунової дозволяє автору працювати в багатьох областях художньої діяльності. Техніку гаряча емаль на міді Олена освоювала в майстерні О. Бородая, заслуженого художника України, лауреата премії І.Ю. Рєпіна. У співавторстві з О.Ю. Єрофеєвою, І.І. Моргуновим брала участь в створенні декоративного оформлення станцій метро «Олексіївська» і «Перемога» у Харкові. Її цілеспрямованість та працьовитість в опануванні новітніми пошуками у галузі образотворчого мистецтва роблять мисткиню вже сьогодні помітною особистістю у творчій генерації нашої держави.

— Де проходила виставка?

— Конкурс організовано таким чином, що кожний учасник має можливість показати свої роботи двічі – виставка проходить в Харківському художньому музеї, журі працює в Харкові. Потім виставка творів «переїжджає» до Чугуєва. На день народження Іллі Рєпіна, 5 серпня проходить виставка на батьківщині великого майстра  в Художньо-меморіальному музеї І.Ю.Рєпіна.

— За якими критеріями відбирались переможці?

— Конкурс на те і конкурс, і кожного року є елемент непередбачуваності. Кожний член журі обов’язкове висловлює свою точку зору до творів того чи іншого автора. А голосування вже таємне, і підсумок проводить рахункова комісія. І неодноразове було таке, що навіть Народний художник не одержував перемогу, або участь брали в одній номінації п’ять учасників — два Народних та три Заслужених художників, а переможець один.

— Розкажіть, будь ласка, про переможців, які удостоїлися нагороди. Які роботи були удостоєні премії?

— Переможцем в номінації «Скульптура» обрано серію скульптур «Коло Свароже» А. В. Куща з м. Київ.

Переможцем в номінації «Декоративно-ужиткове мистецтво» обрано серію керамічних творів «Людина, природа, Всесвіт» В.П. Шаповалова, м. Харків.

Переможцями в номінації «Монументальне мистецтво» обрано творчі роботи авторського колективу у складі К.В. Чернявського та В.В. Колесникова, м. Київ. Таким чином, серед переможців один харків’янин та три киянина.

— Який розмір премії ім. І. Ю. Рєпіна?

— В цьому році розмір грошової винагороди складав 35 000 гривень в кожній номінації.

— Чи планується продовження проекту в 2020 році?

— Так, планується проводити конкурс щорічно. На наступний рік будуть брати участь художники інших видів образотворчого мистецтва: «Живопис», «Графіка», «Мистецтвознавство».

— Як можна взяти участь в арт-конкурсі на присудження премії імені Рєпіна в 2020 році?

— Для початку треба ознайомитись з Положенням проведення конкурсу, яке можливо знайти на сайті нашого музею htpp://repin.in.ua, або звернуться до нас на пошту або за телефонами, та ми надішлемо у електронному вигляді на пошту тексти. Друге – заздалегідь підготувати роботи до експонування, та в необхідні строки відправити роботи та необхідні документи до Харківського художнього музею.