Історії успіху із ПриватБанком. Або як студентка з Харкова — переселенка з Макіївки започаткувала соціальний бізнес

Харків’янкою Катерина Уварова стала не так давно. Як і сотні тисяч вимушених переселенців, вона разом із родиною, у 2014-му виїхала з Макіївки. Вже на підконтрольній території України закінчила школу, вступила до університету ім. Каразіна. Зараз — студентка четвертого курсу, але два роки називає себе бізнесменкою.

Що таке бізнес, Катерина знає з дитинства. Якраз у рік її народження родина відкрила фірму з виробництва та продажу лабораторного та торгового обладнання, вимірювальної техніки. За чотирнадцять років фірма перетворилася у потужне регіональне підприємство. Керувала всім “господарством” мама Катерини — Юлія Уварова. Тому, все свідоме дитинство дівчина чула про контракти, кошториси, податки та рентабельність.

Саме через це, ще школяркою, Катерина пройшла навчання у Бізнес-Школі ЮніорБанка. Там її початкові уявлення про бізнес перетворилися в осмислені мрії та плани. Але свої корективи внесли події чотирнадцятого року. Родина виїхала із зони бойових дій спочатку до Бердянська, потім до Харкова. Весь бізнес, рухоме та нерухоме майно залишилися на Донбасі.

На новому місці вирішили продовжувати справу. Всі свої бізнес-потужності переформатували в онлайн. І у Харкові, по суті, вже п’ятий рік займаються тією ж діяльністю, але через інтернет-майданчики. Цікаво, що своїм другим народженням фірма почасти зобов’язана і Катерині. Для роботи у мережі, підприємству, перш за все, були потрібні власний сайт та інтернет-магазин. І тут у нагоді стали курси веб-дизайну. Після їх закінчення, Катерина розробила та запустила онлайн-платформи оновленого підприємства.

Керувати “старим-новим” бізнесом продовжила Юлія Уварова, а Катерина, розвиваючі навички дизайнера, вирішила займатися своєю справою. Почала з простого. Розробила декілька оригінальних принтів для футболок. Виготовила першу партію і виставила на продаж вже на власному сайті NADENU.COM. Як то кажуть, новачкам щастить. Молодіжні футболки розійшлися, як гарячі пиріжки. Далі — більше. Нові дизайни, розширення лінійки молодіжного та дитячого одягу — і ось вже асортимент представлений не тільки в інтернет-магазині, а і в брендових бутиках одягу Харкова.

Можна було зупинитися і розвивати саме цей напрямок. Тим більше, що бізнес “зайшов”, цільова аудиторія знайдена. Але хотілося чогось нового, чогось більш цікавого. Ідея виникла на тлі активного політичного життя в українському суспільстві. Катерина звернула увагу на численні передвиборчі борди на вулицях міста. Самі банери жили кілька місяців. Потім їх знімали, розміщували інші. А старі борди, точніше, банерну тканину просто викидали. Викидали якісний, красивий матеріал.

“Було незрозуміло, чому таку сировину ніхто не використовує повторно, — дивується Катерина. — Банерна тканина складається з сітки ПВХ і вінілових полімерів. Такий банер переживе будь-яку рекламну кампанію. А потім він нікому не потрібний і їх викидають. Один банер може розкладатися до 100 років. Навіщо ж вбивати нашу планету, якщо можна зробити з такого матеріалу довговічну сумку або портфель. Банерна тканина характеризується міцністю, добре тримає форму і не промокає. І я вирішила давати бордам друге життя”.

Банерна тканина якнайкраще підійшла для пошиву модних сумок, валіз, молодіжних “бананок”, дитячих рюкзаків, чохлів для планшетів та ноутбуків, для гаманців та портмоне. Часто яскраві малюнки рекламних бордів ставали дуже гарним оформленням нових виробів.

“І на цю продукцію швидко знайшлися покупці, — продовжує Катерина Уварова. — Крім того на бізнес звернули увагу екологи, захисники природи. Мене вже неодноразово запрошували на спеціалізовані виставки, фестивалі. А рекламні агенції і замовники самих бордів безкоштовно постачають красиву і якісну сировину для моїх виробів”.

Крім “банерних” сумок, Катерина почала випускати і оригінальні полотняні сумки. Вони саме зараз стають модними і мають поступово витіснити поліетиленові пакети.

”ПриватБанк відіграв важливу роль у моїх починаннях, — наголошує Катерина. — По-перше, це Бізнес-Школа з мого дитинства. Вже тоді, на заняттях і на прикладі мами я зрозуміла — все у цьому житті залежить тільки від себе самого. І у світі майже немає нічого неможливого. Це неодноразово доводили і спікери бізнес-тренінгів програми ПриватБанку “Країна успішного бізнесу”, які ми відвідували разом із мамою”.

Катерині лише дев’ятнадцять років. Багато її однолітків ще навіть не замислювалися над тим, чим хочуть займатися у майбутньому.

“Соціальне підприємництво в Україні в даний час не має особливого статусу, ділиться думками Катерина. — Соціальне підприємництво — це виробництво товарів або надання послуг для вирішення будь-якої соціальної проблеми або створення користі для суспільства, а не для максимізації прибутку для власників підприємства. Тобто — це і для себе, і для людей, і для душі”.