Фанерні корови та роботи-асфальтоукладальники: історія одного гаража (відео)

У Харкові працює майстерня під назвою «гараж хаб». Вона відкрита для кожного, хто має жагу створювати щось власноруч.

Восьмирічний Андрій — юний майстер на всі руки. Він і пиляє, і рубає, і з технікою товаришує. Хлопець з раннього дитинства виявляє зацікавленість до моделювання та майстрування. Нещодавно, наприклад, разом із татом та дідусем зробив та розфарбував поличку, яку подарував мамі.

Андрій, юний майстер

Деревяшки там бывают вот такие и такие, что нужно резать. — То есть, ты их подпиливаешь сам? — Да.

Батько хлопця Юрій згадує: будуванням зацікавився в набагато старшому віці, ніж син.

Юрій, батько юного майстра

Он мне помогает, ему нравится это. Сам уже владеет некоторым ручным и электроинструментом. Мы ему доверяем электролобзик, пилу, молоток. Это он берет уже даже не спрашивая у меня.

Андрій із татом разом з іншими дітьми та дорослими завітали на день відкритих воріт до «гараж хабу». Це — соціальна платформа з відкритою майстернею, де кожен, хто має мрію, може створити її власноруч. Навіть якщо не має професійної освіти та досвіду.

«Я занимаюсь лужением проводов. Если я правильно выражаюсь».

Появі «гараж хабу» передувала історія кількох товаришів п’ятирічної давнини. Студенти-фізики мали жагу майструвати експериментальні установки, а місця не мали. На допомогу прийшов маленький орендований гараж, куди хлопці принесли все необхідне, що погано лежало вдома: інструменти, деревину, паяльники.

Роман Вудро, резидент «гараж хабу»

Когда у нас дело дошло до пяти гаражей, мы обнаружили, что к нам ходят не только студенты-физики, а к нам ходят абсолютно разнообразные люди разных возрастов, совершенно разные профессии от гипнотерапевтов до художников — мы поняли, что такое место нужно Харькову, в целом.

Вже три роки кілька просторих кімнат із сучасним обладнанням відкриті для кожного. Ремонт резиденти робили самотужки.

Аліка Піхтерева, кореспондентка

Цей стіл — не той, ким здається. Резиденти «гараж хабу» сконструювали його самі, з фанери та металу. Вдень, сидячи за ним, можна сконструювати якісь іграшки, розфарбувати та зробити все, що дозволяє фантазія. Але ввечері вони перетворюються на ось такі лавки. Сидячи на них можна відпочити та подивитися якусь презентацію.

Учасники «гараж хабу» наголошують: зупинити людину може тільки її фантазія.

Роман Вудро, резидент «гараж хабу»

Наши резиденты делают здесь всё. Начиная от компьютероуправляемых роботов, заканчивая арт-инсталляциями, светильниками.

«Например, Антон. Пришел в «гараж хаб» с кучей идей, влюбился в работу с деревом, а потом открыл собственную мастерскую».

Також учасники платформи заохочують до альтернативного навчання. Влітку 18 студентів технічних спеціальностей пройшли тут практику, за результатом якої кожен розробив власний проєкт.

«Мы записали звуки города Харькова и перевели звуковую дорожку в серию картин».

Також учасники хабу беруть участь у різних соціальних ініціативах. Підтримали інклюзивний проєкт, у межах якого будуть створені мініатюрні моделі пам’яток і пам’ятників Харкова — доступні дітям із вадами зору. Наприкінці діти зможуть самі створити власну модель за допомогою ось такого 3D-принтера.

«3D-принтер, кроме того, что располагается в нужной точке, он еще и печатает пластиком».

Для дітей у приміщенні створили паралельний проєкт — «маленький гараж».

Тут найрізноманітніші іграшки стрибають, танцюють, літають і роблять все, чого забажає дитяча фантазія. Хлопців та дівчат не обмежують у креативі, вони вчаться створювати іграшки самі. Натхненник проєкту — музикант Юрек Якубов. Каже: в його дитинстві був такий гараж, до якого завжди можна було прийти та створити іграшку своєї мрії. Тож йому хочется, аби сучасні діти теж мали таку можливість.

Юрек Якубов, засновник «маленького гаража»

Оце конструювання з дітьми — це конструювання свого майбутнього, так чи інакше. Можна до цього якось скептично ставитися, але ми всі робимо наступних людей кожен день.

Під час «дня відкритих воріт» гості відвідали екскурсію, дізналися, на що спроможна техніка, яка знаходиться в цих стінах. Також можна було власноруч створити іграшки або подарувати своєму одягу новий принт.