«Застряглі в льодовиках». Так називають себе семеро українських туристів, які не можуть повернутися додому з Ісландії у зв’язку із карантином.
У складі групи – мешканці Тернополя, Запоріжжя, Києва, Львова та двоє харків’ян. Українці прилетіли 13 березня, повернутися планували — 18.
 Юлія Тимочко, не може повернутися з Ісландії
В той момент, коли ми знаходилися в повітрі, наш президент оголосив про те, що закриваються кордони і українці повинні повернутся протягом трьох днів. |
|
Не на руку туристам їхнє географічне положення. Оскільки Ісландія — острів, а авіасполучення закрила не тільки Україна, а більшість європейських держав.
Юлія Тимочко, не може повернутися з Ісландії За інформацією, яку надало посольство – евакуація не може бути здійснена авіакомпаніями «МАУ» і SkyUp, оскільки це далекі перельоти для них. А це – всього 4440 км. |
|
Зворотніми квитками люди скористатися не змогли. Усі квитки згоріли, гроші ніхто не повернув.
Українці кажуть: зареєструвалися в системі «Друг», запропонованій президентом. Тримають зв’язок із посольством. Нещодавно туристам заявили, що польські авіалінії готові здійснити рейс. Але викласти за нього кожен пасажир має по 800 євро.
Юлія Тимочко, не може повернутися з Ісландії Про які гроші ми можемо говорити, якщо прем’єр-міністр виділив на евакуацію українців більше 4 мільйонів доларів. |
|
Власним коштом друзі по нещастю винаймають квартиру. Кажуть: від початку вони згуртувалися, аби переліт на острів був дешевшим. Винаймали будиночок, розташований далеко від цивілізації, бо, знову ж таки, дешевше. Життя в Ісландії — не бюджетне задоволення для українців, підсумовують туристи. Для прикладу: у магазині з найнижчими цінами хліб коштує 2,5 євро, яйця — 4, курячий фарш — 7 євро за кілограм.
Зараз у посольстві людей попросили перебратися до столиці — Рейк’явіка, бо в будь-який момент може розпочатися евакуація. Аренда тимчасового житла — за власний кошт, грошей на їжу залишається все менше, адже ніхто з подорожувальників не розраховував на таку тривалу відпустку.
Ми чекаємо з дня на день, віримо якимось обіцянкам і хочемо скоріше повернутися додому. Окрім групи, з якою нам вдалося поспілкуватися, у «країні льодів» залишаються |
|
