COVID-19: скільки тестів можна зробити за добу?

Українські вірусологічні лабораторії не достатньо ефективні щодо діагностування інфікування на коронавірусну інфекцію.

Такого висновку дійшли журналісти—розслідувачі видання Slidstvo.info. Чітко діагностувати коронавірус можна через ПЛР-тести. Вони значно дорожчі ніж експрес-тести, а обробка результатів потребує спеціальних лабораторних умов, видаткових матеріалів, обладнання, реагентів та декількох годин часу

Нагадаємо, що перша партія тестів прибула з Китаю до Києва 23 березня 2020 року. Літаком тоді доправили 521 упаковку тест-систем ПЛР, кожна з яких, за повідомленнями ЗМІ, дає можливість в лабораторних умовах дослідити по 96 реакцій. Таким чином, на коронавірус можна дослідити 50116 зразків біологічного матеріалу.

Їх розподілили між областями наступним чином:

Київ — 44 штуки, відповідно — 4224 ПЛР-реакції;

Харківська область — 53 штуки, 5088 ПЛР-реакцій;

Чернівецька область — 22 штуки, 2112 ПЛР-реакцій;

Дніпропетровська — 21 штуки, 2016 ПЛР-реакцій;

Одеська область -21 штуки, 2016 ПЛР-реакцій;

Решта областей — по 18 тест-систем, 1728 ПЛР-реакцій.

Як дізналися розслідувачі, специфіка лабораторного аналізу іноді вимагає додаткових реакцій, тобто однією тест-системою на 96 проб перевіряють близько 90 людей. «З цього виходить, що завдяки китайському вантажу кожна область отримала можливість лабораторно протестувати у середньому 1600-1700 людей», — роблять висновок автори статті.

«Регіони розподіляли тест-системи для ПЛР між лікарнями самостійно, проте більшість залишилася в обласних лабораторних центрах МОЗ — колишніх санітарно-епідеміологічних службах. Саме вони є кінцевими розпорядниками гуманітарної допомоги», — зазначається авторами матеріалу.

Проблема полягає в тому, що самих-по собі ПЛР-тестів не достатньо, щоб діагностувати стан здоров’я пацієнта. Спершу змив носоглотки пацієнта береться стерильною ватною паличкою,  зразки заморожують та привозять до лабораторії. На кожному етапі дослідження потрібні додаткові видаткові матеріали: палички, пробірки, реактиви, розчинники. Також аналіз можливо провести лише на спеціальному приладі, який забезпечує швидкий перепад температур — ампліфікаторі. Дослідження  мають проводитися в лабораторіях певного рівня безпеки співробітниками в захисному одязі.

Журналісти Slidstvo.info з’ясували скільки є таких лабораторій в Україні і чи можуть вони забезпечити відповідний рівень досліджень і виявили, що із 11 анонсованих МОЗ лабораторій деякі працюють на повну, а у частини немає обладнання чи реагентів, тож тести просто лежать без діла.

Самостійно, окрім Києва, дослідження біоматеріалу на наявність коронавірусу COVID-19 проводять у Чернівецькій, Тернопільській областях.

Отримали, але не мають змоги їх застосовувати у Івано-Франківський, Полтавській,  Львівській областях, на підконтрольних Україні територіях Луганської та Донецької областей.

В окремих регіонах місцева влада звертається з проханням придбати видаткові матеріали та ампліфікатори — апарати, якій дозволяють досліджувати зразки біоматеріалів на коронавірус. Зокрема, такі апарати на гроші місцевих благодійників придбали для Чернігівщини, Одещини та Миколаївщини.

Деякі області не мають ампліфікаторів, але мають надію, що отримають їх до 5 квітня.

За інформацією Slidstvo.info більшість обласних лабораторій можуть за один раз завантажувати в апарат для дослідження одночасно 12-24 зразки. Для порівняння, в країнах Європейського Союзу використовують обладнання, яке дозволяє досліджувати по 96 зразків за один раз.

Одне дослідження в обласній лабораторії триває 4-12 годин. За попередніми підрахунками, на сьогодні в установах МОЗ за добу здатні, в середньому, зробити по 24-50 тестувань. Окремі з них за умови роботи на максимальній потужності протягом доби можуть опрацювати до 100 зразків. Тобто, навіть за ідеальних обставин, за добу в Україні можна обробити максимум 2500 зразків біоматеріалів.

Журналісти зазначають, що це суттєво розходиться з цифрами, котрі назвав головний санлікар України Віктор Ляшко: 200 тестів за добу. «У той же час деякі можуть проводити до двох тисяч тестів», — відповів він на питання “Слідства.Інфо” 30 березня під час брифінгу.

За словами ексочільника Центру громадського здоров’я Володимира Курпіти, який дав коментарі розслідувачам, найпотужніший апарат, який працює в Києві, за умови безперервної роботи, протягом доби може опрацювати 300-400 проб. У більшості регіональних лабораторій ситуація значно гірша. «Процес дослідження не автоматизований, — каже Курпіта —  Потрібно покрутити, покапати, нагріти. Перша частина займає три години, друга так само. Навіть якщо лаборант буде працювати безперервно, він зможе поставити максимум 48 проб за робочий день”.

Достоту, це саме він торік «опікувався» розформуванням Санітарно-епідеміологічної служби, якій підпорядковувалися на той момент регіональні вірусологічні лабораторії МОЗу.

Тепер Володимир Курпіта пропонує наступне: «Центрам потрібно або обладнання перенести з інших лабораторій, або передати комусь тести. Їх завезли як гуманітарну допомогу,  кінцевим набувачем якої є лабораторні центри. Я би спробував об’єднувати зусилля лабораторій: створював би хаби, куди звіз усіх лаборантів і обладнання. Це би дозволило оперативно реагувати на нестачу людей, пробірок чи розхідників. Через об’єднання ми прийшли би до стратегії. Проте боюся, що на тлі великого інтересу може з’явитися шалена кількість обладнання, яке ніколи не буде використано адекватно”.

Іще один вихід, який пропонує ексчиновник — залучення приватних илабораторій. “Якщо МОЗ вигадало механізм контролю за приватними лабораторіями (міністерство може забрати акредитацію), то можна вигадати і механізм співпраці. Можна запровадити зовнішній контроль якості — гарантувати, що в конкретних лабораторіях здійснюються правильні дослідження”, — каже Курпіта.

Заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко запевняє, що до проведення досліджень залучають три пересувні лабораторії, які є в розпорядженні Міноборони, та недержавні медустанови. На брифінгу 30 березня він повідомив, що 28-29 «відбулася зустріч з великою мережею приватних лабораторій, яка готова забрати на себе частину досліджень і проводити їх безкоштовно на реактивах і системах держави. Щоправда, ані назви мережі, ані детальних умов співпраці з бізнесом чиновник не озвучив».

Щодо наявності ПЛР-тестів на Харківщині, голова Харківської обласної державної адміністраці Олексій Кучер 1 квітня 2020 року озвучив інформацію про наявність близько 5000. Це збігається із інформацією, яку надають розслідувачі видання Slidstvo.info: Харківська область — 53 ПЛР-системи, а отже, відповідно — 5088 ПЛР-реакцій.

І тут постає запитання, яке озвучів на своїй сторінці у Facebook член ГО «Харківський антикорупційний центр» Павло Новік: а де ж тести, про закупівлю та постачання яких до Харкова повідомляв бізнесмен та меценат Олександр Ярославський? Таке саме запитання поставила журналістка Slidstvo.info Євгенія Моторевська, звернувшись за роз’ясненнями до офісу бізнесмена, але, як пише у статті, відповіді не отримала.

А 1 квітня в інфекційній лікарні Харкова показали експрес-тести на коронавірус. (відео)

Як повідомлялося 1 квітня 2020 року, в Харківському обласному лабораторному центрі МОЗ України зможуть самостійно проводити повне дослідження на COVID-19 методом ПЛР-реакцій.

Сьогодні також стало відомо, що Харківська інфекційна лікарня отримала високоточні тести на коронавірус з Південної Кореї