ДБР роз’яснює свою позицію щодо справи Тетяни Чорновол

Тетяна Чорновол не підозрюється у організації чи участі у масових протестах, а озвучена нею інформація, про інкримінування злочинів, передбачених статтями 170, 294, 146, 122, 121, 125, 126 КК України — недостовірна. Її підозрюють в підпалі та вбивстві.

Таку заяву зробила пресслужба ДБР у зв’язку з резонансом, який у суспільстві викликав факт обшуку в будинку, де активістка, журналістка і екснардепка проживає разом із родиною.

Нагадаємо, що міністр внутрішных справ Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook звинуватив першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова у реваншистських проявів щодо активістів Євромайдану  і зокрема — щодо Тетяни Чорновол.

Однак, як зазначає пресслужба ДБР, зазначена особа, відповідно до ст. 3 Кримінального процесуального Кодексу України не є керівником органу досудового розслідування, не може приймати процесуальні рішення та впливати на хід розслідування кримінального провадження щодо Тетяни Чорновол. З моменту створення Управління з розслідування «справ Майдану» у Державному бюро розслідувань, воно підпорядковується виконуючому обов’язки Директору ДБР Олександру Соколову.

«Рішення про виділення кримінального провадження щодо Чорновол Т. та визначення підслідності у ньому за ТУ ДБР, розташованому у м. Києві, прийнято 25.03.2020 прокурором Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках. На дату ухвалення рішення вказаний Департамент перебував у підпорядкуванні заступника Генерального прокурора Трепака В.», — пояснюють у ДБР.

Нагадаємо, що Віктор Трепак звільнився з посади заступника генпрокурора через конфлікт інтересів із новим генпрокурором України Іриною Венедиктовою. Сам Трепак це пояснював тим, що з його контролю забрали «справу Гандзюк».

На сайті ДБР є пояснення того, яким чином із комплексу кримінальних проваджень , котрі загально відомі як «справи Майдану» було виділено окремо, так звану, «справу Чорновол».

«Відповідно до матеріалів кримінальних проваджень та встановленої хронології подій, розстріли на Майдані та прилеглих вулицях у місті Києві 18.02.2014 розпочалися після підпалу офісу «Партії регіонів»«, — говориться на сайті ДБР.

У соцмережах збереглося відео, де Тетяна Чорновол на тлі пожежі і будівлі називає офіс Партії Регіонів «гніздом злочинної влади, яка керує ескадронами смерті».

Ті самі відеокадри (які ми тут не публікуємо через тенденційне титрування поверх відеозапису), демонструють, як з натовпу летить каміння в вікна будівлі, а потім починає палати одне із приміщень.

Далі відчиняються центральні двері будинку, а потім на протестувальників з вікон над входом ллється якась рідина.

Один з протестувальників збиває з фасаду предмет, котрий формою нагадує камеру спостереження.

Також відомо, що того ж дня рятувальники знайшли в спаленому офісі Партії Регіонів тіло загиблого чоловіка.

Соцмережі тоді опублікували фото тіл трьох загиблих. Немає доказів, що всі три особи загинули в одному місці чи в різних — їх принесли з місць загибелі і поклали рядом.

Вважається, що центральна фігура — загиблий Володимир Захаров. Його особа належить до офіційного переліку Героїв Небесної Сотні.

Про самого Захарова відомо небагато: проживав у Києві, ІТ-спеціаліст.  У Вікіпедії вказано, що зі слів його невістки — Вікторії Захарової — ніяких ушкоджень на тілі не виявлено. Володимир Захаров задихнувся під час пожежі.

Пресслужба ДБР зазначає: «Досудове розслідування у справі за фактом вбивства Захарова Володимира Костянтиновича, 1948 р.н., з 18.02.2014 по 15.11.2017 проводилося слідчими МВС, які сформували основну доказову базу.

Після прийняття Генеральним прокурором Луценком Ю. рішення про зміну підслідності у зазначеному провадженні та передачу його до Департаменту спецрозслідування під керівництвом Горбатюка С. слідчі дії у провадженні не проводилися.

Повідомлення Луценка Ю. про його особисту присутність під час подій, пов’язаних з підпалом офісу «Партії регіонів» вказує на незаконність прийняття ним процесуальних рішень у цьому провадженні де він є свідком та може свідчити про конфлікт інтересів при прийняття рішення про зміну підслідності у кримінальному провадженні.«

Далі пресслужба ДБР вказує на недостовірність інформації, яку раніше оприлюднював у своїх заявах колишній Генпрокурор України Юрій Луценко. Зокрема — що повідомлення про підозру Януковичу, Захарченку, Якименку і Шуляку слідчими та прокурорами Генеральної прокуратури підготовлено ще 2017 року, а не у грудні 2018, як про це заявляв Луценко.

Також ДБР заперечує, що подані клопотання щодо них про дозвіл на заочне засудження блокувалися адвокатами серед яких був Олександр Бабіков. Навпаки: протягом грудня 2017 – квітня 2018 років розглянуто клопотання про дозвіл на спецрозслідування.  Печерський районний суд Києва ухвалив рішення щодо Віктора Януковича В, а також — «Якименка О., Тоцького В., Захарченка В., Ратушняка В. та Федчука П.  якими надано дозвіл на застосування процедури спеціального досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні», зазначається на сайті ДБР.

Пресслужба ДБР зазначає: «З квітня 2018 року (одержання останніх ухвал щодо спецрозслідування) у прокуратури не було жодних підстав, що перешкоджали направленню обвинувальних актів до суду щодо Януковича В., Якименка О., Тоцького В., Захарченка В., Ратушняка В. та Федчука П. з обвинуваченням у подіях, що мали місце 18-20 лютого 2014 року. Проте, протягом більш ніж пів року, до 27.11.2018, коли через зміни у КПК таку можливість було втрачено, обвинувальні акти до суду не скеровано.»

Що стосується ролі Тетяни Чорновол відносно справи підпалу будинку офісу Партії Регіонів, під час якого загинув вищеозначений Володимир Захаров ДБР зазначає: «Чорновол Т. не підозрюється (обвинувачується) у організації чи участі у масових протестах. Інформація, озвучена Чорновол Т. про те, що їй інкримінується вчинення злочинів, передбачених ст. 170, 294, 146, 122, 121, 125, 126 КК України, є недостовірною.»

Також зазначається, що її не можуть затримати без рішення суду, а сторона обвинувачення наразі не зверталася до судових органів.

Своє рішення не обирати підозрюваній запобіжного заходу ДБР офіційно пояснює так:

«Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. На відміну від Кримінально-процесуального кодексу 1961 року, у КПК 2012 року запроваджено вимоги, відповідно до яких сама тяжкість вчиненого злочину не є безумовною підставою для застосування до особи тримання під вартою.

На сторону обвинувачення покладається обов’язок не лише довести обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, а й довести слідчому судді, що інші, більш м’які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки особи. За таких обставин, висунення підозри у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, без встановлення об’єктивних даних про намір особи ухилитися від слідства та суду, не є підставою для обрання такого запобіжного заходу.

Під час прийняття рішення щодо застосування та обрання міри запобіжного заходу враховується особа, наявність у неї сталих зв’язків, утриманців, процесуальна поведінка, тощо. Саме з урахуванням зазначених вимог КПК України приймається рішення щодо обрання запобіжного заходу.»

Наразі ДБР ніяк не пояснює і не коментує причини обшуку в оселі Тетяни Чорновол.

14 квітня слідчі ДБР провели допит Тетяни Чорновол.

Пресслужба ДБР повідомляє: «14 квітня 2020 року в територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, відбувся допит Чорновол Т., підозрюваної в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п.п. 5, 12, ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України).

У ході допиту підозрювана відмовилася від надання будь-яких показів, посилаючись на ст. 63 Конституції України. «

Як повідомляється на сайті МГ «Об’єктив», народні депутати України збирають підписи на захист від проявів антимайданівського «реваншу» щодо Тетяни Чорновол. 14 квітня в Києві пройшла публічна акція на її підтримку в той час, коли слідчі проводили допит.