Очільник МОЗу не згоден з нинішнім реформуванням протитуберкульозних служб

Міністра хвилює ситуація, яка склалася навколо протитуберкульозних закладів, про що він заявив на брифінгу 29 квітня 2020 року.

Зі слів Максима Степанова, в листопаді 2019-го року Уряд України затвердив стратегію розвитку протитуберкульозної служби. Вона була розрахована на 3 роки — з 2020-го і до початку 2023-го.

Основна мета стратегії розвитку протитуберкульозної служби — підвищити її ефективність, щоб процес лікування поступово покращувався. Ефективність має відображати статистика: кількість вилікуваних осіб мала би зростати.

Міністр наголосив, що для втілення стратегії потрібні відповідні кошти, які мають ефективно використовуватися. «Але неможливо за один день змінити систему, яка вибудовувалася 30 років до того», — зауважив Степанов.

Він навів приклад, як реформувалася ця система на Одещині у 2017-му році, під час перебування його на посаді голови Одеської ОДА.

«Ми об’єднали в єдину службу декілька закладів протитуберкульозних лікарень, диспансер, санаторій, відділення районних лікарень. Створили Одеський обласний центр значущих хвороб — саме задля ефективного лікування туберкульозу.

Звісно, під час реалізації цього проєкту, який тривав 2,5 роки, окрім основного показника (збільшення майже в 1,5 рази пролікованих випадків стійкого туберкульозу і одужань в результаті лікування), також відбувалася і економія коштів. В тому числі економія відбувалася через скорочення «ліжкового» фонду.

Якщо ми розпочинали з 1005 ліжок в цілому по цих лікарнях, то на сьогодні ця кількість складає 525, Тобто, скорочено було 480 ліжок.

Звичайно, під час такої реорганізації були, відповідно, скорочені ті чи інші посади медичних працівників. Але — в який спосіб вони були скорочені? Всі ці люди були перенавчені і працевлаштовані, їм була запропонована альтернатива. Вони поставилися до цього з розумінням. Вони не були викинуті на вулицю.»

Сьогоднішню ситуацію в сфері лікування туберкульозу Максим Степанов характеризував як дефіцитну. Деякі протитуберкульозні заклади, порівняно до минулого року, недоотримали до 80% фінансування.

«Не зважаючи на стратегію, яка була прийнята в листопаді 2017-го року, одномоментно ми за місяць їм сказали: «Все, ви отримаєте набагато менше коштів. І як Ви будете реформуватися — нікого не турбує».

Будемо називати речі своїми іменами. Це не — оптимізація, це — скорочення.»

Серед наслідків так званої «оптимізації» очільник МОЗ України називає:

1. За 2-3 роки ми отримаємо збільшення захворюваності на туберкульоз на 30%;

2. Підвищення смертності від туберкульозу;

3. Скорочення кваліфікованих медичних кадрів, яке характеризуватиметься втратами тисяч людей.

«Я на 100% не готовий з цим миритися, — зазначив міністр.

Він повідомив, що наразі вже добігає кінця процес аудиту протитуберкульозної системи країни, а найближчими днями буде запропоновано реальний механізм фінансування всіх цих закладів і реформування медицини. На сьогодні вже розроблені відповідні механізми, а втілювати їх почнуть із наступного тижня.

Як повідомлялося МГ «Об’єктив», 19 березня поточного року про зміни в системі лікування туберкульозу говорили Ірина Калмикова, директорка Обласного протитуберкульозного диспансеру та Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ.