Учні та викладачі харківської музичної школи розповіли, як з початку карантину займаються вдома дистанційно.
Тепер уроки вокалу викладачка музичної школи №14 Маргарита Лебедь проходят дистанційно. Із початком карантину педагоги закладу вимушені займатися з учнями дистанційно. Жінка розповідає: уроки тривають більше ніж зазвичай, адже часто виникають проблеми із зв’язком, звуком та акустикою.
Маргарита Лебедь, викладачка вокалу в дитячій музичній школі №14 И плюс, почему в доме некомфортно заниматься – соседи. Которые постоянно стучат и постоянно высказываются. И у некоторых маленькие детки, а им некомфортна вся эта система, они начинают стучать по батареям. |
|
Викладачі розповідають, що тепер їм доводиться підлаштовувати розклад під батьків учнів, адже дорослим ґаджети часто потрібні для роботи. Також вони допомагають дітям налаштувати програми для уроків. А от мати дев’ятикласниці Марина Черкашина каже: у навчання доньки навпаки намагається не втручатися.
Марина Черкашина, мати учениці дитячої музичної школи №14 Ну, справляются. Слава Богу, что хоть таким образом можно так в условиях карантина заниматься. Потому что так было бы вообще не очень хорошо. Конечно, лучше занятия, которые проводятся в музыкальной школе, рядом с преподавателем. |
|
Викладачка вокалу Анна Перцева розповідає, що вдається до деяких хитрощів, аби проблеми із зв’язком не заважали навчанню. Іноді вона просить дитину заспівати щось та записати це на відео. За словами жінки, так легше почути всі помилки та вже після – працювати над їхнім вирішенням.
Анна Перцева, викладачка вокалу в дитячій музичній школі №14 Есть, кто привык, есть, кто еще не привык. Потому что это тяжело действительно детям. Если песня несложная для ребенка – это одно дело, спеть ее. А если это ария? |
|
Так діти займаються вже півтора місяця. Викладачі кажуть, що намагалися зробити все, аби це не надто вплинуло на якість навчання. Та діляться, що онлайн навіть виграли кілька творчих конкурсів.
Світлана Безугла, директорка дитячої музичної школи №14 Обучение музыке, оно имеет свою специфику. То есть, формирование того же игрового аппарата – оно требует того, чтобы педагог был рядом, поправлял ручку, ножки, спиночку. |
|
Але головна проблема, з якою зіткнулися й викладачі, й діти – відсутність можливості бачитися вживу. Але кажуть: якщо б уроки не проводилися взагалі, втратили б багато навичок, які потім надолужувати важко.