«Поступово, крок за кроком, все буде змінюватися на краще», — Уляна Супрун

Питання відкату медичної реформи хвилює багатьох, своє бачення ситуації надала   кореспондентці та заступниці головного редактора видання LB.ua Уляна Супрун. 

LB.ua звернувся до колишньої очільниці МОЗ Уляни Супрун з проханням зустрітися і поговорити про ситуацію, яку ми маємо зараз, та майбутнє трансформації системи охорони здоров’я.

Чи те, що зараз відбувається в системі охорони здоров’я, є кінцем для трансформації?

Ми чули багато слів від сьогоднішнього, минулого і позаминулого міністра про те, що буде щось зупинятися чи відмінятися. Але слова це одне, а дії — інше. Якщо подивитися на дії, то трансформація триває.

Трансформація — це не лише зміна фінансування, хоча дехто так вважає. Це і доступність ліків для пацієнтів завдяки програмі «Доступні ліки», і налагодження процесу закупівлі ліків через міжнародні організації. Це протоколи лікування і реєстр інсулінозалежних, який дозволяє людям отримувати свій інсулін без тих корупційних схем, які діяли раніше.

Змінилася медична освіта, є новий єдиний державний кваліфікаційний іспит. Є нова система безперервного професійного розвитку лікарів. Є електронна система eНealth, на якій базується все фінансування. Створені нові сильні інституції — це і Національна служба здоров’я, і Центр громадського здоров’я, який існував лише на папері, коли ми прийшли в міністерство. Це ДП “Медичні закупівлі”.

Яке зараз теж знаходиться під ударом. Гендиректор Арсен Жумаділов ходить на допити через те, що хотів закупити українські захисні костюми.

Тим не менше, ДП “Медичні закупівлі” буде проводити левову частку закупівель по національній програмі. І тепер, коли нарешті починаються централізовані закупівлі для протидії пандемії, ми бачимо, що ними також буде займатися це державне підприємство.

Тобто, ви думаєте, зупинити всі ці процеси вже неможливо?

Є дуже багато тих речей, які неможливо відкотити назад чи якось відмінити.

Лікарям дуже подобається, що тепер вони можуть отримувати свої бали професійного розвитку не лише в Академії післядипломної освіти. Навряд вони погодяться повернути все як було. Або навряд погодяться сімейні лікарі, які тепер знають свій обсяг роботи, мають значно вищі зарплати і бачать значно більше поваги до своєї роботи.

Фото: decentralization.gov.ua

Лікар Музиківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини

Не погодяться на відкат онкоцентри, які отримали набагато більше фінансування, ніж в попередні роки. І всі ті 954 медичних заклади, які завдяки реформі отримали більше грошей, ніж в попередні роки. Подивіться на дашборди Національної служби здоров’я України, скільки вже здійснено виплат, скільки видано вже направлень до спеціалістів або на лікування в лікарнях! Воно насправді вже працює — так, як має працювати.

Є Закон про державні фінансові гарантії, прийнятий у 2017-у році, в якому прописано, що у 2020 році всі заклади мають перейти на новий принцип фінансування. Є вимога МВФ зберегти принцип “гроші йдуть за пацієнтом”.

Вже є зміни на первинній ланці, і за кілька місяців, я впевнена, ми побачимо зміни і на вторинці. Якщо ми залишимося на тому шляху, на кому є зараз.

Фото: Макс Требухов

Ви кажете, що пацієнти зможуть побачити зміни вже за кілька місяців. Які?

Вже зараз багато хто скористався електронним направленням. З ним люди йдуть до поліклініки чи до спеціаліста, і там не мусять платити гроші. У лікарнях ситуація залежить від керівництва і місцевої влади. В деяких медзакладах вже пацієнти бачать, що не треба платити за кожну річ. Ліки вже є на місці і не потрібно проситися до якогось конкретного лікаря, аби отримати допомогу. Поступово, крок за кроком, все буде змінюватися на краще.

Важливо, щоб пацієнти розуміли свої права. Лікарня має дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до договору з НСЗУ і надавати безкоштовне лікування в рамках тих пакетів послуг, які були затверджені Програмою державних медичних гарантій. Все, що оплачено державою, має бути надано пацієнту безоплатно. Якщо в нього вимагають гроші, він має бути озброєним законом і повідомити на гарячу лінію Національної служби здоров’я, а також в поліцію. Коли це відбудеться кілька разів, лікарня побачить, що деякі речі робити більше не можна.

Я знаю, що коли другий етап реформи ще лише обговорювався, були побоювання, що навіть за найкращих тарифів лікарі все одно не будуть отримувати стільки, скільки вони зараз отримують у вигляді хабарів. І бачу, що деяких лікарів, особливо головних, дуже хвилює саме те, що реформа проголошує безкоштовність медичних послуг. Можливо, корінь невдоволення в цьому, а не в низьких тарифах? 

Багато говорять про те, що тарифи занизькі. Це вже якийсь мем. Насправді розмір тарифів це не причина проблеми, це наслідок проблеми — кожного року охорона здоров’я отримує з бюджету залишки замість потреби. І коли нарікати на якісь тарифи, то треба пам’ятати, що це саме Кабмін президента Зеленського подавав бюджет, і що це Верховна Рада, в якій має монобільшість партія президента, голосувала за цей бюджет. Те, що є в кожному тарифі, це є залишки бюджету замість того, що було потрібно. Ми подавали набагато більшу потребу.

З того, що ми можемо зробити — це слідкувати за тим, як впроваджуються обіцянки. Ми чули з вуст міністра, що в наступному році на охорону здоров’я буде виділено 6% ВВП від державного бюджету. Перший проект бюджету виходить в місяці вересні, 15 вересня. Подивимося, чи там буде 6% на охорону здоров’я, і як вони будуть розподілені.

Щодо хабарів — система, яка існує в Україні останні 30 років, передбачає, що брати хабарі дозволено. Можна навіть сказати, що вона до цього заохочує. Бо кожного місяця лікар має здавати головному лікарю 1000 баксів чи скільки там, щоб залишитися працювати в лікарні. Лікарі вже звикли це робити, пацієнти звикли це платити. Хоча й нарікають, але майже ніхто платити не відмовляється.

Фото: Макс Требухов

Частина навіть сама пропонує.

Частина пропонує, це вже є в культурі оплати за послуги. Є кілька варіантів, що з цим можна було б зробити.

Перший — фінансовий. НСЗУ не платить тим закладам, які не дотримуються договору. У договорах написано, що лікарні не можуть отримувати гроші від пацієнтів за ті послуги, які вони мають надавати безоплатно.

Третій варіант — створити правильні умови, щоб пацієнт міг перерахувати гроші у фонд розвитку лікарні. Але тільки якщо він хоче, а не щоб в нього вимагали гроші. Так зробили, наприклад, в Туреччині, і це працює.