На фасады будинку по вулиці Мироносицькій відкрили пам’ятну дошку українському мистецтвознавцю Стефану Таранушенко.
Стефан Таранушенко — мистецтвознавець, пам’яткоохоронець та музейний діяч. Народився в 1889 році на Сумщині, а навчався на філфаку Харківського університету. Тоді багато подорожував селами, розшукував старовинні церквИ і фотографував. З цього розпочалось його захоплення архітектурною спадщиною.
Олександр Савчук, кандидат філософських наук У 20-30 роки він об’їздив Лівобережну Україну. Зробив обміри, описи, фотографії дерев’яної сакральної архітектури. Через деякий час вона буде знищена через антирелігійну більшовицьку кампанію. Завдяки його фотографіям, це кілька десятків тисяч фотографій, який він зробив у свій час, ми знаємо, як виглядає ця архітектура. |
|
У 1920 році Таранушенко очолив Харківський музей українського мистецтва. Саме він організовував експедиції по різних куточках країни, під час яких збирали унікальні експонати історичної спадщини.
Андрій Парамонов, директор приватного музею міської садиби Це найвідоміший пам’ятоохоронець мабуть у світі. Жодна людина стільки не зробила для охоронопам’яток, скільки зробив Стефан Андрійович Таранушенко. Ми повинні вчитись у нього, як треба оберігати українське надбання. Те, що нам подарували наші предки. |
|
На фасаді будинку по вулиці Мироносицькій, де до репресії у квартирі №8 проживав мистецтвознавець, відкрили пам’ятну дошку.
Серед гостей — двоюрідний онук мистецтвознавця Віктор. Чоловік приїхав з Києва. Згадує: коли був малим, вдома у дідуся висіли картини Тараса Шевченка. Пізніше ці роботи Таранушенко передав музеям, аби їх могли бачити люди.
Віктор Таранушенко, двоюрідний онук Стефана Таранушенко Трійка написала людей, що він нібито очолює щось протиукраїнське. Він казав і батьку, і мені: «Я не знаю, витримав би я те, що витримали ті люди, які написали на мене. Тому я не осуджую їх». |
|
Близько 70 харків’ян пожертвували гроші на відкриття пам’ятної дошки мистецтвознавцю. Над нею скульптор працював пів року.
Олександр Демченко, скульптор Вот эта последовательность, церковь, а потом появляется этот чертеж. Это его знаковая, смысловая часть. |
|
Олександр Савчук, кандидат філософських наук Таким чином ми хочемо показати, що Стефан Андрійович обмірював, фотографував, фіксував ці пам’ятки. Також це символ пам’яті про цю архітектуру. На жаль, вона залишилася лише на папері. |
|
