Досвід, що потрібен у майбутньому — науковець про епідемії минулого

Науковець розповів про історію епідемій та про те, як харчуватися в умовах пандемії COVID-19

Чи траплялися такі надзвичайні ситуації, як епідемія COVID-19, у минулому? Чи є можливість за допомогою правильного харчування зменшити стрес, викликаний загрозою інфікування та тривалим перебуванням на самоізоляції? Про це розповів науковець з Харківського державного університету харчування та торгівлі, професор Олексій Варипаєв.

— Які були епідемії в історії України та світу?

— Події сьогодення дають час замислитися над минулим, і тут виявляється, що тема епідемій тісно пов’язана з історією людства. У минулому різні держави широко використовували карантинні заходи, які були більш-менш ефективні та застосовувалися на протязі історії людства. Серед спустошливих епідемій минулого історики відзначають так звану «чуму Антонінів» або «моровицю Галена», яка охопила у III сторіччі нашої ери майже все Середземномор’я. Далі – це чума Юстініана у VI сторіччі на Близькому Сході. «Чорна смерть» у XIV сторіччі не тільки спустошила міста та селища Європи, Монголії та Китаю, але й була відчутна у європейській історії майже три сторіччя.

Територія України також зазнала впливу цієї чуми, особливо постраждало місцеве, слов’янське населення. Серед наслідків цієї чуми була своєрідна трансформація християнського світогляду, яка була відображена у «Декамероні» Бокаччо та інших творах літератури та мистецтва. Віспа, занесена іспанськими конкістадорами у Південну Америку, майже винищила корінне населення Мексики та Перу, фактично знищивши цивілізації ацтеків та інків. Недарма існує промовиста назва книги відомого дослідника розвитку цивілізацій Джареда Даймонда «Рушниці, мікроби та сталь: долі людських суспільств», у якій автор доводить, що невидимі віруси виявляються ефективнішими, ніж зброя.

Пізніше, у XIX сторіччі віспа «допомогла» встановити контроль «білої людини» у Австралії та Океанії. У двадцятому сторіччі – епідемія іспанського грипу, яка знищила більше 18 мільйонів людей здебільшого на території Європи.

СНІД, «птичий», «свинячий» грип супроводжують людство на протязі останніх десятиліть. Треба розуміти, що віруси та хвороби поруч нас, здійснювати запобіжні заходи та не панікувати.

— Яка допомога під час епідемій у минулому нашого міста надавалася харків’янам державою?

— Держава завжди намагалася допомогти своїм громадянам.  Це неодноразово відбувалося у історії міста Харкова, як зазначає відомий історик Дмитро Багалій.  Він відзначає, що протягом 250-річної історії міста Харкова, починаючи з середини ХVII століття, статистикою фіксувалося від десятків до кількох сотень випадків голодної смерті серед харків’ян. Звичайно, їх було більше. Але такий процент смертності порвіняно невеликий, тому що місто було достатньо забезпечено продуктами харчування. Також, на мою думку, це пов’язано з запровадженням з кінця  XVIII століття так званих продовольчих «магазинів», де зберігалися запаси зерна, які розподілялися між мешканцями міста. Під час голодування та епідемій завжди створювався загальний фонд продуктів харчування, який розподілявся між громадянами. За роки існування Української Народної Республіки держава спрямовувала свої зусилля на допомогу селянам, однак у новітній історії із приходом радянської влади такого вже не було. Як яскравий приклад можна відзначити Голодомор 1932-1933 років та й подальші приховані радянською пресою голодування.

— Як під час епідемій у минулому харчувалися наші пращури?

— Під час епідемій наші пращури намагалися харчуватися так, щоб це було насамперед поживно та зберігало їхнє життя. Однак найчастіше епідемії були пов’язані із голодуванням, і тоді звичайно у їжу вживалися будь-які продукти харчування, які були напохваті. Не слід забувати також, що їжі з початку історії людства надавалося міфологічне та сакральне значення, тому подекуди під час епідемій вживалися саме такі продукти, які були пов’язані з тим чи іншим міфологічним значенням або релігійним приписом. Їжа з часів античності та Середньовіччя розподілялася за так званими темпераментами або гуморами людини. Вони всім відомі: це флегматик, сангвінік, холерик та меланхолік. Кожному з цих типів темпераментів чи гуморів відповідала своя категорія їжі та питва.

— Який режим харчування буде корисним для адаптації до надзвичайної ситуації?

— Сучасні дієтологи все частіше повертаються до здобутків попередніх епох, тому розподіл на темпераменти принаймні заслуговує на увагу. Звичайно, щоб підняти дух та здоров’я людини, правильним вважалося вживати таку їжу, яка відповідає більш яскравому сангвінічному темпераменту. Крім того,  поживною вважалася м’ясна їжа, жир та жирна їжа. Поживність на відміну від сучасності була запрограмована на більш калорійну та жирну їжу. Інтуїтивно наші попередники розуміли головні принципи харчування, оскільки і при сучасній пандемії коронавірусу рекомендують вживати їжу, у якій міститься більше білків.

Можна дати лише загальні рекомендації,  спираючись на логіку, бо як відомо, ліків від коронавірусу ще не винайшли. Це насамперед здорова їжа, насичена білками та вітамінами, а також їжа, що підвищує гарне самопочуття та настрій –  шоколад, продукти з какао, а для когось просто улюблена їжа. Крім того, зараз сезон овочів та фруктів, а саме у них міститься велика кількість мікроелементів та амінокислот,  поживних для людського організму.

Ілюстрації надано професором Варипаєвим.