У Харкові вшанували пам’ять загиблого в окупованому Криму 3-річного Муси Сулейманова.
Родина харків’янина Іллі родом із Криму. Вона належить до італійської спільноти півострова, однак у 1944 року була депортована звідти.
Ілля, учасник акції Хто не вмер по дорозі, той вмер за клімат. Тому що клімат, що нашої історичної батьківщини — першої батьківщини, що Криму — вони були споріднені. А клімат Сибіру… Там просто люди вмирали. |
|
На знак солідарності харків’янин і вирішив підтримати акцію в пам’ять про 3-річного Мусу. Це син кримського татарина — Руслана Сулейманова, який став політичним в’язнем Росії. Малюка, який напередодні зник безвісті, знайшли мертвим на третій день пошуків — у зливній ямі. Влада окупованого Криму запевнила, що хлопчик втонув, у чому сумніваються близькі та низка небайдужих. Харків’яни вийшли під стіни консульства Росії із вимогою правдивого розслідування справи, зі словами підтримки батьків хлопчика та проти політичних переслідувань кримських татар.
Ілля, учасник акції Це порив. Я не міг не прийти й не висловитись, що це ненормально. |
|
Олексій Свід, учасник акції Якщо б Україна там була, і залишалася юрисдикція України там де-факто, то, звичайно, цих переслідувань і не було б. А, можливо, якщо б цих переслідувань і не було, то батько був би вдома. Він був би з дитиною. Можливо, дитина б не пішла кудись далеко. |
|
Із собою харків’яни взяли іграшки.
Володимир Чистилін, учасник акції Загинула трирічна дитина і тому ми взяли іграшки в пам’ять про Мусу, 3-річного хлопчика, батько якого за Україну знаходиться в полоні. Це не просто трагедія родини, це ще одна згадка про те, що у нас є полоненні і їх чимало. Особливо серед кримських татар. |
|
Іграшки залишили під стінами консульства. Мовляв, за те, що відбувається в окупованому Криму, Росія має відповідати. Тим часом у Міністерстві закордонних справ України запевнили, що передали наявні матеріали міжнародним партнерам.
 Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України
З приводу організації судово-медичної експертизи — у МЗС, на жаль, обмежені можливості, тому що немає доступу фізичного до тіла хлопчика. Є багато нюансів, на які ми маємо додатково звертати увагу. І ми точно плануємо цю додаткову увагу звертати. |
|
