На вулиці 23 серпня у Харкові є непримітна будівля із скромною табличкою «Творчі майстерні».
Пішоходу важко здогадатися, що тут майже живуть десятки художників. Маститі та визнані в усьому світі, або ті, хто тільки стає на великий шлях. Усіх їх єднає не тільки любов до професії, а й територія.
Мне всегда очень сильно хотелось получить именно здесь мастерскую, в этом году всё удалось. |
|
Здесь с 2002 года я. Так что вроде и недавно, а время пролетело прилично. |
|
Колишня дирекція частину тутешніх територій здавала в оренду різним магазинам. Зараз художники згуртувалися, аби рішуче відігнати від своєї alma mater усіх сторонніх. Цей період у своєму житті митці жартома називають «епохою ренесансу».
Художнику, который занимается росписями, наверное, тяжело всегда работать в голом помещении, где только белые стены. |
|
Ось так рішуче та яскраво молода мисткиня Анастасія Худякова вирішила проблему «білих стін». За рік, що дівчина освоює цей простір, тут з’явилася «інтуїція». Так назвала авторка свою роботу.
Делала я ее недолго. Буквально 2-3 дня. Рисунки небольшие. |
|
Малювати на таких великих «полотнах» для Анастасії — звична справа. Рік тому вона у співавторстві з художником Сергієм Колмиковим створила найбільший у країні мурал.
Анастасія Худякова, художниця Сейчас работаю как свободный художник, занимаюсь росписями, муралами, пишу картины, участвую в выставках. |
|
Нашу увагу привернули роботи з дорожніми знаками, які знаходяться по всій кімнаті. Це, пояснює Анастасія, частина виставки під назвою «Я бачу знаки». І демонструє інтуїтивний живопис.
Анастасія Худякова, художниця Художник интуитивно подбирает цветовую гамму, движение кисти. |
|
Прощаємося з Анастасією та крокуємо на останній поверх до Михайла Зуєва — художника та викладача з багаторічним досвідом, купою визнань і нагород. Тільки-но зайшли у двері, як на нас з підвіконня суворо глянув Володимир Ілліч. Це, жартома пояснює художник, жодним чином не пов’язано із політичними переконаннями. Колись, каже, сусідка хотіла викинути вождя пролетаріату на смітник.
Михайло Зуєв, художник А я сказал: «Слушайте, давайте мне!» Какая разница? Молодежь не знает, кто такой Ленин. А, в принципе, гипс. Я сохранил, студенты рисуют. |
|
Зуєв — автор натюрмортів, портретів, пейзажів і тематичних композицій у стилі ліричного реалізму. Останнім часом, каже, симпатизує створенню невеличких картин розміром з фотографію. Тут і особлива тонкість у роботі, і на виставки їх брати із собою легко.
Михайло Зуєв, художник Были у меня ученики, которых я готовил. Поступали в академии, художественные училища. |
|
Художники гостинно запрошують до власних майстерень, аби продемонструвати частину свого світогляду. З ним ми і будемо знайомити вас упродовж наступних випусків.
