Дім художників у Харкові планують зробити яскравим осередком мистецтва (відео)

У другій серії нашого спецпроєкту «Дім художників» спочатку потрапимо в лавандову долину, потім пірнемо у вирій абстракціонізму. Дім художників — непримітна будівля на вулиці 23 серпня, але кожна кімната тут — окремий «всесвіт». Це — майстерня Олександра Різниченка, який, вочевидь, небайдужий до краєвидів Франції

За словами колег Олександра Резниченка, предмети на його полотнах ніби визирають із легкого серпанку. Настрій Провансу — безкінечних лавандових полів — відчувається майже реально, стверджують інші митці. Проте, найулюбленішої роботи серед цього розмаїття немає. Ідея однієї картини перетікає в іншу, тож їх не можна виокремлювати, — пояснює Олександр.

Олександр Різниченко, митець  У меня вы видите вот эти все мазки — это отдельная жизнь материала, кроме меня самого. Бумага, холст, краски. Они тоже живые.

А ось де справжнє буйство фарб — то це в сусідній майстерні Андрія Гладкого. Проте, всі картини мов покарані — відвернуті від свого творця. На прохання продемонструвати кілька робіт, художник все одно знаходить спосіб їх прикрити.

Художник пояснює: деякий час йому потрібно не бачити власні роботи, аби скучити за ними, а потім подивитися «свіжим поглядом».

Андрій Гладкий, митець Вчерашний день меня мало устраивает и я ищу выводы на сегодняшний день. Проблема творчества в чем? в том, чтобы этот новый день заполнить творчеством. Приходишь и начинаешь с пустоты. Каждый день.

До певного художнього стилю митець себе не відносить. Каже: в професії він вже понад 30 років і спробував себе в такій кількості стилів та жанрів, що врешті виробив власний почерк.

Андрій Гладкий, митець Какой-то такой концепции, как, знаете, искусствоведы расписывают — ее нет. Меня тоже расписывали за границей, диагнозы ставили живописные. Но оно не прилипает, понимаете в чем дело? Я эти рамки… Я их разрушаю.

Зараз в Домі художників триває активна фаза ремонту, митці змінюють екстер’єр і мають багато ідей щодо внутрішнього стилю.