Харківська обласна інфекційна лікарня повністю укомплектована медперсоналом, а от грошей на деякі препарати для пацієнтів не вистачає.
Артем Листопад, кореспондент Нові апарати штучної вентиляції легенів зараз стоять під стінами Харківської обласної інфекційної лікарні. Одну частину із них залишать саме тут, а інші розподілять між «чорнобильським» диспансером і дитячою «інфекційкою». |
|
8 апаратів ШВЛ встановлять у нещодавно відкритих палатах інтенсивної терапії для тяжких хворих на коронавірус у Харківській обласній інфекційній лікарні.
Павло Нартов, директор Харківської обласної інфекційної лікарні Кисневі десять місць з ліжками. Якраз ми плануємо, щоб тяжкі хворі були у цьому відділенні. Тому що у нас є тяжкі хворі, які знаходяться в інших відділеннях, де є кисень. Й у нас стоять такі ж апарати ШВЛ. Але вони повинні бути в одному місці. |
|
По 4 чотири апарати штучної вентиляції легенів отримав диспансер радіаційного захисту та обласна дитяча інфекційна лікарня. Загалом за всі 16 одиниць обладнання з обласного бюджету виділили понад 12 мільйонів гривень.
Андрій Остапенко, в.о. завідуючого відділенням інтенсивної терапії обласної дитячої інфекційної лікарні Це тест легенів. Він чіпляється, щоб налаштувати апарат. І коли він ставиться біля пацієнта, трубка або маска сюди приєднується і вже ведеться вентиляція. Усе, що потрібно для нормальної вентиляції, тут є. |
|
У дитячій інфекційній лікарні було 8 ШВЛ-апаратів. Тепер реанімація повністю заповнена, адже є всі необхідні 12, розповідають медики. Цей апарат можна використовувати як для дорослих, так і для дітей від трьох років, яких у медзакладі найбільше.
Андрій Остапенко, в.о. завідуючого відділенням інтенсивної терапії обласної дитячої інфекційної лікарні Зараз у відділенні 8. — А вік? — Вік у середньому десь 2-3 роки, але є й 17-річна у нас дівчина, є й менші діти — до року, півтора роки. |
|
Розвантажена зараз і доросла інфекційна лікарня, запевняє її директор Павло Нартов. Каже, що на це вплинув новий маршрут, бо тепер частину пацієнтів каретами «швидких» везуть і до інших медзакладів міста, а не тільки до «інфекційки».
Павло Нартов, директор Харківської обласної інфекційної лікарні Ми вже по плану беремо хворих не кожен день, як раніше було, а через певну кількість днів. Кількість хворих значно зменшилась. У нас є змога виписувати хворих. І на даний час у нас на лікуванні перебуває 226 хворих. А були такі часи — під 300 було. |
|
Однак низка проблем залишається. Наприклад, недофінансування, додає Нартов. Бо родичам деяких хворих на коронавірус доводиться докуповувати ліки власним коштом. Ми поспілкувалися з Оленою, у неї в обласній «інфекційці» лікується син.
Олена, мати пацієнта Харківської обласної інфекційної лікарні У суботу йому стало зле. Ми приїхали в МВС-поліклініку. Звідти викликали «швидку» і сюди привезли. — І вам виставляли рахунки? — Виставляли рахунки. Ну десь до 5 тисяч. Це в суботу, неділю і понеділок. |
|
У медзакладі пояснюють: на деякі препарати у лікарні немає грошей. Як і чіткого алгоритму дій при різних проявах коронавірусної хвороби, через що доводиться самостійно визначати перелік медикаментів.
Павло Нартов, директор Харківської обласної інфекційної лікарні В 2019 году нам в год выделяли на лекарственные препараты и кислород около 1 миллиона. На год. А сейчас мы каждый месяц тратим около 2 миллионов. Вы понимаете, какая разница? И этого недостаточно. Потребность нашого медучреждения, чтобы 100% закрыть все. Это около 4 миллионов гривен только на лекарства. |
|
А от персоналу у медзакладі зараз вистачає, додає Нартов. Лікарня укомплектована медиками на 100% із розрахунку на 240 пацієнтів. Але в майбутньому медики планують збільшити кількість місць для хворих та кисневих точок. Тоді знадобиться додатковий медперсонал, підкреслив лікар.
