Рівно 7 років тому на майдані Свободи у Харкові люди вийшли на мітинг. Таким чином виступили за євроінтеграцію.
Артем Листопад, кореспондент Офіційно початком Революції гідності в Україні вважають 21 листопада 2013 року. Та ще за дві дні до цього – 19 листопада, у Харкові вийшли на перший мітинг на підтримку асоціації з Євросоюзом. Тому саме цей день вважають початком харківського Євромайдану. |
|
Перші акції харків’яни організовували на майдані Свободи. Згодом почали збиратися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Тут же і прощалися з одним із трьох загиблих у столиці харківських активістів — Євгеном Котляром. На ці кадри попали останні хвилини його життя.
Того лютневого дня 2014 в Києві було з десяток харків’ян. Лідером серед них був Леонід Онищенко, відомий як сотник харківського Євромайдану. Чоловік згадує смерть Котляра.
Леонід Онищенко, учасник Революції гідності Перше поранення — це великий шок. Замість того, щоб там зачаїтись і завмерти, він почав відповзати і виповз на середину вулиці. Другий раз йому прострелили шию, ось ці артерії. І коли виносили, він ще намагався сам затуляти. |
|
Того дня кулі влучили ще у двох харків’ян: Владислава Зубенка та Юрія Паращука. Обидва загинули. А після перестрілок, згадує Леонід, він став свідком ситуації біля київського крематорію. Тоді звідти вийшов чоловік в уніформі, сів поряд та закурив цигарку.
Леонід Онищенко, учасник Революції гідності Не може собі в рота потрапити цією цигаркою. Уявляєте, у працівника крематорію руки трусяться. Він сам починає: слухайте, я вже добу на чергуванні і вже добу «швидкі» привозять оці чорні поліетиленові мішки. І мені декілька разів здавалося, що вони ще шевеляться. |
|
А от на харківському Євромайдані була інша атмосфера, зазначає Онищенко. Бо тут не стріляли, хоч і були розбої. До того ж, відігравав значну роль й священник Віктор Маринчак. Його прозвали «духовним лідером» або ж «духівником».
Віктор Маринчак, настоятель храму Святого Іоана Богослова Церква повинна йти на зустріч суспільству. Церква не може відокремлювати себе від громадянського суспільства. Церква, безумовно, поза політикою. Але вона з народом. |
|
Тоді, згадує Віктор Маринчак, церква визначилася із позицією після побиття студентів у столиці.
Віктор Маринчак, настоятель храму Св. Іоана Богослова Патріарх Філарет виступив із цією заявою тоді, дуже різко засудивши. Можливо, з громадських сил це була перша реакція. |
|
За весь час Віктор Маринчак так і не відвідав акцій у Києві. Каже, що не міг залишити храм, та й відчував, що потрібен у Харкові.
Віктор Маринчак, настоятель храму Св. Іоана Богослова Насильство було вчинено було над майданівцями харківськими: поранили, спалили машину тощо. А потім мені прийшлося біля пам’ятника Шевченку відспівувати Євгена Котляра. |
|
Зима запам’яталась побиттям активістів біля Академії внутрішніх військ та зіткненнями прихильників майданівського та антимайданівського рухів. А потім була так звана «руська весна» зі штурмом облдержадміністрації.
Річницю початку революції в Києві — 21 листопада — харківські активісти відзначатимуть онлайн.
