У Харкові відзначили річницю Революції гідності.
Артем Листопад, кореспондент Під час Євромайдану харківські активісти найчастіше збиралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Тому 21 листопада відзначати річницю Революції гідності стали саме на цьому місці. |
|
На акції учасники одразу двох революцій — 2013 та 2004 років. Обидві розпочалися наприкінці листопада, тож ((21)) двадцять першого числа в Україні почали відзначати День Гідності та Свободи. Серед таких активістів й Антоніна.
Антоніна, учасниця Помаранчевої революції та Євромайдану Навіть ось такий маленький майданчик, як зараз, він також змінює. Тому що хоч одна людина може побачити і щось осмислити. Якщо ми не будемо зовсім виходити нікуди, то взагалі не буде ніякого прогресу. |
|
До сьомої річниці революції активісти висунули 7 вимог до влади. Зокрема, просять розслідувати злочини під час Євромайдану, припинити тиск на активістів, волонтерів, а також малий і середній бізнес. Питання стосуються і боротьби з корупцією, фінансування армії та збереження територіальної цілісності України.
Володимир Чистилін, учасник Революції гідності Це пов’язано з тим, що ми бачимо, що йде контрреволюційний наступ на Україну. Ми маємо загрозу державності. Це в цілому питання до влади. І до судової, і до виконавчої, і до законодавчої. Тобто ми так в цілому називаємо це владою. Це не конкретно до президента чи до уряду. |
|
Початком Революції гідності вважають 21 листопада 2013. Тоді Кабмін вирішив призупинити процес підготовки до укладення угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, що призвело до масових протестів. Найкривавішим став лютий 2014. З 18 по 20 число у центрі столиці загинули більше сотні мітингувальників. Серед них і троє харків’ян. Першим був Юрій Паращук — куля влучила в потилицю. Євгена Котляра спочатку поранили в ногу, а згодом снайпер поцілив йому в шию.
Влад Зубенко отримав кулю, коли закривав щитом ноші з пораненим. Ці слова він говорив під час свого останнього виступу на Євромайдані у Харкові.
Щоб змінити весь світ, ви повинні в першу чергу починати з самих себе. Не забувайте про те, що ви з дня в день повинні вдосконалюватись. Використовуйте цей запал Майдану, щоб змонтувати себе! Щоб стати кращими, достойними нашої країни.
Батько ще одного загиблого Євгена Котляра Микола каже: участі у подіях революції не брав, але підтримував погляди сина.
Микола Котляр, батько загиблого на Євромайдані Євгена Котляра Вся квартира завішана портретами і я прокидаюся з ним, дивлячись на нього. Й лягаю спати — теж прощаюся. Вже після того, як його похоронили, я, звісно, змінився. Тепер я приймаю участь у всіх заходах. |
|
Найвідомішим священником Євромайдану у Харкові є Віктор Маринчак. Саме його прозвали «духівником».
Віктор Маринчак, настоятель храму Св. Іоана Богослова І жадоба помсти, і гнів, і ненависть, і озлоблення та навіть тревога й страх — все це було. Зрозуміло, що треба було це якимось чином вимивати і надихати людей на щось надзвичайно позитивне. |
|
На думку настоятеля храму Іоана Богослова, одним із головних здобутків революції можна вважати зміну ментальності та свідомості українців.
Віктор Маринчак, настоятель храму Св. Іоана Богослова Якби не перемога Майдану — не сталося б тієї війни. А якби не сталася та війна — ми б не дізналися, якою є активна частина нашого народу. Наш народ може самоорганізуватися так, що буде відтворювати, створювати армію. |
|
Окрім мітингу, відзначали річницю з початку революції у Харкові й онлайн. Трансляції вели учасники подій із різних міст країни.
