Історія п’ятиповерхівки, що розташована по вулиці Культури, 9, залишається таємницею навіть для багатьох її мешканців.

Аліка Піхтерева кореспондентка Легендарний будинок «Слово». Колись тут мешкали такі відомі постаті, як Микола Хвильовий, Микола Куліш, Лесь Курбас та ще багато-багато інших. Зараз в цьому будинку є одна квартира, в якій періодично мешкають поети, письменники та скоро будуть ілюстратори. Для чого вони це роблять? Зараз ми з вами і дізнаємося. |
|
Якщо подивитися на цей будинок за допомогою аерозйомки, в архітектурній конструкції можна впізнати літеру «С». Ця непримітна п’ятиповерхівка по вулиці Культури, 9 береже у своїх стінах майже вікову історію. За часів, коли Харків був столицею, а ця вулиця мала назву «Червоних Письменників», українські митці загорілися ідеєю створити кооперативний будинок, куди б вони могли переселитися з тісних комуналок. Радянська влада допомогла фінансово.
Та, на жаль, це тільки здавалося втіленням мрій. За декілька років над будинком нависла чорна хмара з репресій, звинувачень у держзраді та катувань. Передчуваючи наближення кінця, в цьому будинку покінчив із собою Микола Хвильовий. А всіх постраждалих від сталінських страт називатимуть «Розстріляним відродженням».
Зараз це звичайний житловий будинок. Хтось із мешканців знає про його минуле, хтось лише здогадується. А хтось свідомо обирає не знати. Окрім особистої пам’яті декількох нащадків та ось цієї таблички з прізвищами митців, які в цьому будинку квартирували, тривалий час про літераторів тут нічого не нагадувало. Але нещодавно Харківському літературному музею подарували помешкання, де колись жив письменник Петро Лісовий.

Тетяна Пилипчук, заступниця директора Харківського літературного музею Ми поки робимо досить прості. Можна взяти подивитися копії обкладинок. Поки тут тільки книги Лісового. Але згодом тут буде більше інформації. |
|
Після того, як репресували Лісового, а його родину позбавили цієї квартири, тут знаходився дитячий садочок. Сьогодні ж тут мешкають учасники Літературної резиденції. На місяць митці з різних міст заселяють цю квартиру та працюють над частиною свого твору. Наразі тут живе Любов Якимчук — поетка та сценаристка документального фільму про будинок «Слово».

Любов Якимчук поетка, сценаристка Коли приїздили сюди і робили дослідження для документального фільму. Подзвонив чоловік. Я беру слухавку. Він каже: «Добрий день, я — Семенко. І я така: «Вау! Боже мій, що відбувається?». І він каже: «Ну, я не той Семенко. Я — племінник Михайля Семенка. |
|
Постать засновника українського футуризму вже не перший рік супроводжує її, жартує Любов. Ось і зараз вона працює над біографією поета, а мешкав він у квартирі навпроти.

Любов Якимчук поетка, сценаристка Усі мене вже питали, чи зустріла я тут привидів. Лякали мене перед першою ніччю в будинку «Слово». І я знайшла таки одного привида. Це він. Він лежав у спальні, під столом. |
|
Таємнича поява світлини Майка Йогансена — це не перша дивина. Сюди приходять різні люди, які приносять архівні фотографії, предмети, тощо. Ось, наприклад, двері з квартири дитячої письменниці Наталі Забіли.


Тетяна Пилипчук, заступниця директора Харківського літературного музею Ми приймаємо не лише резидентів місяць пожити тут, у цьому просторі, надихнутись. А ми і проводимо квартирники. Збираємося. Я їх називаю «дисидентський день народження». |
|
Затишні та теплі. Так описують квартирники ті, хто вже встиг їх відвідати. Тут вже відбулася зустріч читачів з автором книги про Василя Стуса Вахтангом Кіпіані, читали вірші Сергій Жадан, Артем Полежака та Іван Сенін.

Іван Сенін, поет Кімната. Умовна сцена, де відбувається сама подія. Але одночасно із тим по всій квартирі відокремлюються якійсь свої компанії і продовжується спілкування. Хтось сидить на підлозі, хтось на підвіконні. На шафи та холодильники поки начебто ніхто не залазив. |
|
Жадан боронить кухню та нагадує про серпень, що не за горами, а ще за його столом працюють усі літератори, які тут зупиняються.

Поет навіть автограф залишив.

Графік подальших заходів розписаний до кінця року, кажуть організатори Резиденції. Сюди запрошені митці не тільки з різних міст України, а й з Німеччини та США. А кількість та якість нових проєктів, впевнені робітники Літмузею, ще неодноразово приємно здивує поціновувачів української культури.