7 років тому в Харкові проросійські активісти, які хотіли проголосити «ХНР», штурмом захопили будівлю облдержадміністрації. Під час сутичок постраждали більше сотні людей.
Ніколь Костенко, кореспондентка 1 березня 2014-го тут, біля будівлі облдержадміністрації, прихильники «руської весни» влаштували так званий «коридор ганьби» для євромайданівців. До цього ОДА взяли штурмом і жорстоко побили проукраїнських активістів, які там знаходилися. |
|
Харків. Майдан Свободи. Так він виглядав сім років тому за кілька годин до кривавих сутичок. Тисячі людей вийшли на підтримку міської влади та виступили проти демонтажу пам’ятника Леніну. Як згадують євромайданівці, серед них було багато «туристів», які заїхали з території сусідньої держави. Низка з них несли георгіївські стрічки. В якийсь момент атмосфера почала загострюватися, й мітингувальники почали штурм обладміністрації, згадує учасник тих подій Віталій Тропачов. Та стверджує: те, що відбувалося далі, не стало для нього та інших активістів, які охороняли будівлю, несподіванкою.
Віталій Тропачов, активіст Євромайдану На тот момент помощником был Хома. Он предупреждал, что завтра будет штурм. Ребята не ушли. В основном тут были молодые ребята. Зрелых мужчин тут было немного. |
|
Металеві конструкції, якими євромайданівці огородили вхід до ХОДА, знесли. Але учасники мітингу намагалися потрапити до будівлі не лише через двері — вікна обладміністрації почали трощити камінням. Врешті силоміць їм вдалося вдертися всередину. Віталій Тропачов згадує: тоді стояв у першій лінії оборони.
Віталій Тропачов, активіст Євромайдану Вот здесь вот я стоял с ребятами, все держали щиты. Я все-таки пытался поговорить с теми людьми, которые нас штурмовали, объяснить, что здесь дети. Говорил: «Что вы творите?». К милиции обращался, но произошло то, что произошло. |
|
Одним із перших місце подій Віталій і покинув. Каже, що отримав струс мозку, тож карета «швидкої» забрала його до лікарні. Все, що відбувалося далі, чоловік на власні очі не побачив. Тоді проросійські активісти потрапили до будівлі, а євромайданівців почали виштовхувати з приміщення. Ззовні ж їх били та ставили на коліна. Так званим «коридором ганьби» протягли й харківського письменника Сергія Жадана, й 20-річного сина харківської активістки Марини Полякової.
Марина Полякова, керівниця ГО «Всеукраїнське об’єднання рідних зниклих безвісти та загиблих захисників України» Как переживала? Я поседела. Поседели виски. Я реально думала, что все, я его уже не увижу. Так страшно до сих пор, когда смотришь эти фильмы, эти видео. Полностью разгромленная обладминистрация. Дым, газ, ор. |
|
Офіційна кількість постраждалих у той день — 106, каже Полякова. Проте активістка наголошує: впевнена, що ця цифра значно більше. Адже, пояснює, наприклад її сину лікар надавав допомогу вдома. 1 березня рух транспорту до центру було припинено, а станції метро «Університет» та «Держпром» — перекриті. Пізніше на площі почали лунати гасла «Росія!», а на даху обладміністрації встановили триколор. Але вже ввечері його зняли, а згодом повернули український прапор.
Криваві сутички час від часу продовжувалися до квітня 2014. Зокрема, того місяця прихильники «руської весни» намагалися знову захопити ОДА. Але безуспішно. Пізніше в Харкові почалася хвиля арештів проросійських активістів за звинуваченням у хуліганстві, масових заворушеннях, сепаратизмі, тероризмі. Поліціянти затримали кількасот людей, а низка антимайданівців отримали реальні покарання. Та активіст Віталій Тропачов коментує це так:
Віталій Тропачов, активіст Євромайдану А никого не наказали. Толком никого не наказали. |
|
