«Слуга народу» буде брати участь у виборах мера в Харкові – Роман Семенуха

В «Інформаційному вечорі» та телеканалі Simon новопризначений заступник голови Харківської ОДА та депутат облради розповів про плани «відродження» Харківської ОДА як інституції, формування команди, ситуацію в освіті та спорті області. А також – розмову з Ананченком, голосування проти призначення в театр Пушкіна Бичка, політизацію ситуації в театрах та будівництва онкоцентру.

Роман Семенуха став гостем «Інформаційного вечора», який вийшов у ефір 17 березня. На той момент питання карантинних обмежень у регіоні ще не було остаточно вирішене. Проте регіон уже очевидно наближався до «помаранчевої» зони карантину. Тому частину розмови присвятили питанням повернення дітей до  дистанційного формату освіти, забезпеченості шкіл та школярів області швидкісним інтернетом. А також обговорили рішення, які прийняли депутати обласної ради на останній сесії та питання регіональної політики. Наводимо витримки з цієї розмови.

«Нам треба цифровізувати область»

— З великою вірогідністю Харківську область очікує переведення школярів та студентів та дистанційку через коронавірус. Чи ми технічно до цього готові?

— Це вже не вперше для Харківської області, тому, я думаю, що насправді якість дистанційного освітнього процесу буде покращуватися. Перше — мною вже дано розпорядження — перевірити наявність якісного Інтернету. Об’єктивно ми розуміємо, що якщо в Харкові ситуація відносно доступу до широкосмугового Інтернету є непоганою. Навіть (у порівнянні з іншими містами України) — одна з найкращих, то, безумовно, в нас є населені пункти — і про це треба говорити відверто, — де є з цим проблеми. І через це є обмеження не тільки з дистанційною освітою, але й із наданням тих чи інших адміністративних послуг, наприклад, користувачам сервісу «Дія» — і так далі.

Тож у нас є плани разом із обласною радою продовжити цифровізацію, а іншими словами — щоб у кожному населеному пункті в закладах соціальної інфраструктури, куди входять і заклади освіти, був нормальний Інтернет, щоб люди могли цим користуватися.

Друге. Я думаю, що Департамент освіти та науки обласної державної адміністрації буде моніторити та вивчати рівень якості надання освітніх послуг закладами освіти саме в дистанційний спосіб. Методична база постійно оновлюється, і я сподіваюсь, навіть якщо нам прийдеться піти на цей крок, рівень освіти буде покращуватися.

—  Восени наші журналісти писали запити до районів Харківської області, оскільки централізовано ми не отримали інформацію щодо доступності Інтернету в селах. І за нашими даними (це, звісно, не стовідсоткова статистика), приблизно третина дітей не мають доступу до Інтернету. Тобто люди подекуди користуються кнопковими телефонами, не мають вдома ані проводового, ані мобільного Інтернету.  Що плануєте робити з цією проблемою?

— Без наявності дроту, оптоволоконного кабелю, що йде до кожного населеного пункту без винятку, надання якісної освітньої послуги не можливе. Тому це є в планах, це все не за один день робиться. Я свідомий, що проблема існує.

—  Мені просто цікаво, чи повідомили вам, що робили в цьому напрямку протягом останнього року? Є у вас інформація?

— Я вам відверто кажу, я прихильник того, щоб не скидати проблему на попередників. Це простіше. Я буду говорити про те, що буде робити нова команда обласної держадміністрації. Я знаю, що в очільниці ОДА Айни Тимчук є розуміння, що нам треба цифровізувати область. Повторюсь, у місті Харкові та у великих містах нашої області відносно ця проблема не існує. Те, що ви називаєте третиною — я не берусь коментувати цю цифру. Але реальність ми будемо знати, коли отримаємо інформацію від керівників ОТГ. На сьогодні в нас близько 740 загальноосвітніх середніх шкіл, і ми будемо мати реальну картину. І туди, де немає якісного Інтернету,  будуть спрямовані зусилля та фінансові ресурси, щоб люди отримали доступ до широкосмугового Інтернету.

«Маємо вийти з цього сильнішими»

—  Якщо говорити про ваше особисте ставлення (я розумію, що ви — держслужбовець і не все можете сказати), але особисто ви як людина як вважаєте: потрібно відправляти дітей на дистанційку та оголошувати карантин або це не на часі? Тобто, що важливіше: якість освіти чи здоров’я?

— Я вам скажу так — по своїм дітям. У мене середня донька навчається в звичайнісінькій школі Харкова, і, скажу вам, що в дистанційному навчанні залежить багато від самодисципліни, від конкретного вчителя, конкретного предмета,  конкретного завуча, директора школи, які організовують освітній процес.   Я вам скажу по моїй дитині: її завантаженість, коли було дистанційне навчання, не зменшилась. Повторюся, все залежить від організації, але також, безумовно, культуру  дистанційної освіти мають культивувати батьки, які мають стимулювати дітей іти тим самим ритмом навчального процесу. Це така загальна сукупність факторів.

Повторюся, зі свого боку — важливо, щоб ми дали всі можливості, методичну базу, технічне забезпечення. Так, це не буде одразу, я це визнаю й кажу як реалії.

Чи треба це робити? Це та історія, де немає оптимального рішення. Є погане й дуже погане рішення. Так, я розумію, це буде впливати на процес. Але це не тільки українська проблема. Зверніть увагу: якщо відкрити стрічку новин — то та країна вводить локдаун, то інша. Східноєвропейські, центральноєвропейські країни…

ІТ-шники наздоганяють аграріїв за рівнем експорту

— Деякі навіть не припиняли цей локдаун…

— Деякі навіть не припиняли, так. І навпаки, Україна більш послаблювала в якийсь період цю історію. Це неминуче. До цього треба ставитись із розумінням. Я переконаний, що ми це здолаємо. Але я  закликав  до цього ставитись із повагою. Це не труднощі ОДА чи конкретного вчителя, чи якоїсь сім’ї. Ця біда спіткала всю Україну. І ми маємо вийти з цього навпаки сильнішими, розвинути нові електронні сервіси. Давайте про приємне.

— Давайте спробуємо!

—  Ось IT-ринок цього року впевнено зростає. Зверніть увагу, офіційна валютна виручка від наших IT-компаній, які збагачують нашу економіку податками й валютною виручкою, що врівноважує сьогодні курс — вони наздоганяють наших аграріїв за рівнем експорту.  Світ змінюється.  Це сьогодні реальність.

— Потрібно, щоб ще наші люди встигали за цими змінами. Ви ж розумієте, що трактористи не підуть у IT-сферу.

— Це реалії. Виживає сильніший. А сила зараз — у тому, що ми маємо підлаштовуватися, опановувати нову реальність. Час іде, і навчання дітей не мусить страдати через це.

ОДА закінчує процес формування команди

— У мене ще запитання, щоб закрити цю карантинну тему. Завжди так якось останній рік відбувається, що місто Харків — у якійсь опозиції до всіх рішень щодо карантину. Причому позиція в них така «дивна»: спочатку вони кажуть: «Ні, ми цього не зробимо», — а потім все одно за 2-3 дні вводять карантинні обмеження. Чи зараз у вас є контакт з керівництвом міста? Чи будете ви працювати разом? Або ми й далі будемо споглядати всі ці страннощі?

— Я не буду про попередників. Харків чекає на вибори мера, якщо їх призначить Верховна Рада. Я сподіваюсь, це на всі процеси якомога менше вплине. Харків отримає нового міського голову. Це не вплине на всі наші робочі процеси й плани, це пройде в цивілізований спосіб, і харків’яни зроблять свій вибір. Скажу вам, є нова команда. ОДА закінчує процес формування команди — заступників, очільників департаментів. Я вважаю, оновлюється команда міськради, міськвиконкому. Я вважаю, що є абсолютно нормальний робочий діалог. І переконаний, що співпраця буде. Вона буде в межах законодавства й, найголовніше, інтересів харків’ян, Слобожанщини всієї.  Я не бачу тут суттєвих проблем.

«Філософія одна – це укрупнення вищих навчальних закладів»

— Ще трошки про освіту. Є ще в нас такий конфлікт — навколо Харківської медичної академії післядипломної освіти, яку мають злити з медичним університетом, і там з цього приводу якійсь бунт.  Що ви знаєте про цей конфлікт і на якому боці перебувайте?

— Ми ситуацію вивчаємо. Ні на якому боці, ви розумієте, я зараз говорю як чиновник. Бік один: є закон України. Якщо говорити про філософію, яку я поділяю, то філософія одна – це укрупнення вищих навчальних закладів. І це сьогодні реальність. В Україні сьогодні (я цікавився цією темою не один день і не два) дипломи бакалавра й вище надають 500+ навчальних закладів. Так, для розуміння — в Німеччині десь 80 чи 100, в Англії, по-моєму, трохи менше. На превеликий жаль ми зараз маємо ситуацію, коли в нас це абсолютно роздута історія. Люди часто отримують диплом, з яким не можуть знайти себе на рику праці — з одного боку. А з іншого — є абсолютно реальний ринок праці — тих самих ІТ-шників, у зростанні яких сьогодні заважає одне: не офіси чи пандемія, а відсутність готових якісних кадрів. Тобто є певний розрив між тим, кого готують сьогодні наші вищі навчальні заклади, та реальним ринком праці. Відкрийте сайт «robota.ua», подивіться, скільки там сьогодні вакансій. Говорять: безробіття, безробіття… Але відкрийте сайт — вакансій повно.

— Але, на жаль, серед них немає юристів, економістів, яких дуже люблять навчати наші вищі.

— Так, на превеликий жаль, батьки йдуть старим радянським штампом. Не можна за це їх звинувачувати, бо це система. Ми маємо її модернізувати, пережити та народити щось інше. Але є чітка установка: школа, виш — а там якось буде. Так було за часів Радянського Союзу й планової економіки. А зараз немає значення, насправді, який у тебе диплом, а професійний успіх тієї чи іншої людини залежить від того, як ти зможеш здолати першу роботу, другу роботу, далі професійно зростати. Ну, я ж не розказую якісь новини про те, що дуже часто люди просто працюють не за тим профілем, за яким вони здобували освіту.

Тому моя філософія — це укрупнення  і приведення у відповідність реального замовлення державному замовленню. Це кошти платників податків. Щоб держава на рівні Міністерства освіти і науки (яке подає свої бюджетні пропозиції, а Верховна Рада – затверджує їх голосуванням) підтримувала ті пропозиції, на які  найбільший є попит, наприклад, на ринку праці Харківської області.

—  Якщо все ж таки говорити про ХМАПО, будете зустрічатися з колективом, розбиратися в ситуації?

— Я ситуацію вивчаю.

«Один з пріоритетів – реформування системи харчування в шкільних та дошкільних закладах»

З вашого дозволу, я ще хотів сказати по темі освіти. Декілька таких було резонансних моментів. І на це неодноразово звертала увагу очільниця обласної державної адміністрації Айна Тимчук —  це покращення харчування в шкільних та дошкільних закладах.

Ви знаєте, що нещодавно в нас були випадки отруєння. Слава Богу, лабораторні дослідження підтвердили, що це не через харчування, що там був носій, і одні діти заразили інших. Але якщо говорити про пріоритети, то один з пріоритетів — це буде покращення й реформування системи харчування як у шкільних, так і в дошкільних закладах. Я свідомий, що це не відбудеться ні за місяць, ні за два, але ми маємо чітке розуміння, план дій (як зараз модно говорити, «дорожню карту»), як реформувати цей сектор, щоб наші діти споживали якісну продукцію, отримували повний вітамінний раціон — і з цим не було проблем.

— Якщо говорити про харчування, то чи знаєте ви пана Євгена Клопотенка, який займається цим питанням? Це переможець шоу «МастерШеф», він розробляв своє меню для шкільних їдалень, подавав його на затвердження МОЗ…

— Справа не тільки в меню, питання ширше. Це питання модернізації харчоблоків, питання контролю, який лежить на конкретних органах місцевого самоврядування при здійсненні закупівель. Проблема дуже-дуже широка. Просто анонсую, що легко тут не буде, й усім учасникам та суб`єктам цього процесу гарантую, що будемо прискіпливо вивчати цю ситуацію — і той, хто не готовий пристосуватися до нових умов, на цьому ринку його може не бути.

— Ви зараз розробляєте стратегію того, що будете робити?

— Ми вивчаємо ситуацію. Я в бізнесі працював і звик доводити справу до логічного кінця. І робити промови чи обіцянки, що ми за місяць все вирішимо – так не буде. Але я хочу, щоб харків’яни знали: є такі-то й такі-то школи, в них розробляються такі чи інші «пілоти» — і від цього є ефект. І коштує це в розрахунку на дитину таких-то цифр, якість покращилась, контроль є. І так ми поступово накриємо всю область.

Ананченко розуміє, що Харків – це Україна

— Давайте перейдемо до останньої сесії облради. Я, якщо можна, розпочну з пана Ананченка, якого на ній представили. Він — у вашому підпорядкуванні, зараз очолює управління молоді та спорту ХОДА. До нього є запитання в громадськості щодо того, що він був присутній на подіях 2014-го року на «Антимайдані» в Харкові й, нібито, — десь поруч із «тітушками». Як ви з ним спілкуєтесь? Що ви знаєте про цю людину?

—  Тема подій 2014-2015 років і сьогодні є для мене чутливою. Безумовно, я знаю про цю проблему. Це проблема. Але я зараз ставлюся до неї наступним чином. Ананченко — як і будь-який чиновник, який посідає ту чи іншу посаду, проходить спецперевірку. Зокрема, перевірку спеціалізованих органів, а, наскільки я знаю, бо інакше він би не був призначений, запитань з цієї точки зору до нього немає.

Я мав із ним розмову. Він мені сказав приблизно, що він розуміє й чітко усвідомлює прості та дуже важливі для мене речі, що Харків — це Україна. У 2014 році зробили свій вибір:  Харків — це є Україна, а Україна — асоційований член Європейського Союзу. Тому рухаємося далі.

Я пам’ятаю, коли я був депутатом Верховної ради, скільки мене там звинувачували в чомусь. Тому дайте хоч якийсь фактаж. Якщо він є, то передайте його компетентним органам. Якщо є фактаж, то дайте цьому підтвердження. І, я думаю, що тут усі питання знімуться.

— Я правильно розумію, що на етапі, коли його відбирали на цю посаду, ви ще не мали до цього стосунку?

— Ну, наскільки я не помиляюсь, ми з ним призначені в один день.

— Але ви ж з ним спілкувалися до цього, коли входили в стан справ?

—  Я з ним знайомий з попередніх часів. Як депутата Верховної ради мене декілька разів долучали допомогти Академії фізичної культури, яка на Клочківській знаходиться, і поверхнево я був із ним знайомий.

—  Зрозуміло. Але знаєте, в чому тут справа… У вас був такий попередник, заступник голови ХОДА, щодо якого теж був епізод. Він так само пройшов усі спецперевірки, але було фото відоме з червоним прапором у Берлині — й це постійно йому закидали.  Запитання таке: коли людину приймають на державну службу, є інформація й запитання в суспільства щодо цієї кандидатури – в громадськості, журналістів — чи варто це враховувати?

— Це не до мене питання.

— Ваша позиція яка?

— Є закон. Сьогодні  я є чиновником. Безумовно, я маю позицію. І для мене ці питання є чутливими. І я в них послідовний. Сьогодні громадянин Роман Семенуха є під російськими санкціями, на секундочку, з усіма наслідками, що з цього випливають. Але я хочу, щоб ми були зваженими у звинуваченнях. Повторюсь: якщо факти є, надайте їх. Безумовно, мені не байдуже. Ті, хто знає мене ближче, знає мене по цим подіям і мою позицію.

—  Зрозуміло. Я вас тому і питаю, що знаю вашу позицію.

—  Як можна огульно звинувачувати кого завгодно? Якщо є підтвердження, то надайте тоді його цьому органу, який здійснює спецперевірку. Усе дуже просто.

«Коли заклад існує завдяки коштам платників податків, люди повинні мати український світогляд»

— Якщо ще по кадрах та посесії, то було одне кадрове питання, яке не проголосували. Не був затверджений на свою посаду директор театру імені Пушкіна. Як ви голосували, й що це за ситуація така незрозуміла? Є до нього якісь претензії?

— Я не голосував.

—  Чому?

—  Я голосував проти, тому що  я вважаю, що коли заклад існує завдяки коштам платників податків, люди повинні мати український світогляд. І для мене це ціннісна річ. Я, боронь Боже, нічого не маю особистого. Але я вважаю що театр імені Пушкіна — це складова культурного середовища міста Харкова й Харківській області. Але це мій вибір як депутата.

—  Я знаю,  що у вас проукраїнська позиція, але в більшості ради – не зовсім така. Тим не менше питання провалилося.

— Дивіться, я говорю про свою позицію.

—  Тобто, ви не знаєте, чому колеги провалили це призначення?

— Це не залежить від прізвища, від того, знайомий чи не знайомий. Є позиція. Я її маю дуже багато років — ще задовго до війни. Таки речі не мають місця бути.

Історія з театрами «політизується в інтересах окремої регіональної політичної сили»

— Ще одне театральне запитання. Вже не до чиновника ОДА, а до депутата. Була знята надбавка 30% театрам за академічність. Можете пояснити, чому це відбулося? Чому урізали їм фінансування?

— Я буду говорити як депутат обласної ради.

— Я знаю, що ви не куруєте департамент культури…

— Так, є колеги, які більш компетентні, професійні й цим опікуються. Я можу сказати, що іде постійна комунікація. Тут немає браку комунікації.

Я знаю приклади Харківського державного (а не комунального закладу) — Харківського державного театру опери та балету. Коли при зміні менеджменту збільшується дохідна частина. Новий керівний склад їздить у міністерство, спілкується з депутатами Верховної ради, спілкується з міністерством, залучає гранти, проєкти, модернізує, зменшує свої видатки на енергоносії. Ви подивіться: оперний театр попри пандемію збільшує нові вистави.

— Він і бренд собі створив – СхідOPERA…

—  Оце я бачу результат роботи команди, яка не ниє, перепрошую, — кажу як депутат обласної ради. Яка доводить те, що культурний заклад повинен працювати над своєю дохідною частиною. Є проблема з коронавірусом? Є. Але чому я вважаю, що трохи несправедливий і, зокрема, виступ моєї колеги по депутатському корпусу, яка там….

— Плотнікової?

— Так. Розумієте, ці проблеми, вони ж виникли не сьогодні, вони були й 2 роки тому, й 3 роки…. Я не хочу нагадувати, хто очолював у той момент обласну державну адміністрацію…

— Але всі пам’ятають…

— І мені здається, що оця історія політизується. Політизується — в інтересах окремої політичної партії, регіональної політичної партії. Я закликаю відкидати тут політику. За кожним колективом тут стоять долі людей. Це культурне середовище, яке створює класні продукти, куди мають ходити отримувати задоволення. Театри надають, а харків’яни — отримують послуги. Треба спілкуватися. Я знаю, що є комунікація з кожним театром. І, зверніть увагу, більше 20 мільйонів гривень надала наша каденція на другій сесії, наприкінці минулого року. Голосували? Голосували!  Більш того, вам скажу, якщо ми про бюджет говоримо, ніхто не зможе спрогнозувати, яка буде дохідна частина бюджету через карантинні обмеження. Ви бачите, у Мінфіна свої розрахунки.

Обласний бюджет: «ідемо частинами»

— Ніхто взагалі не спрогнозує, що буде далі через коронавірус.

— І я бачу, насправді, що стратегія бюджетного розподілу, яку взяли на цій рік, яку буде реалізовувати команда обласної державної адміністрації, — абсолютно вірна. Тобто ідемо частинами. Ми розуміємо, що якщо карантинні обмеження будуть довше, то дохідна частина бюджету буде менше. Якщо карантинні обмеження закінчаться у квітні-травні, то все одно ніхто не знає, як спрацює бізнес, ніхто не знає, якою буде дохідна частина.. Тому йдемо крок за кроком.

Звертаю увагу, в нас 14 виборчих округів Харківської обласної ради, і в кожному окрузі є той чи інший об’єкт, який відноситься або до системи ЖКГ,  або до системи здоров’я, або до освіти, або до спорту й оздоровлення, який буде зроблений. Ці об’єкти різної стадії готовності – десь 90%, десь 10%. Треба доробити те, що вже почали, це ж очевидно. Це рівномірний підхід, який взятий за основу бюджетного розподілу. Ми беремось за ці об’єкти як депутати обласної ради: фінансувати їх, довести їх до кінця та здати в експлуатацію.

— Здача в експлуатацію — це також цікавий момент. На цій сесії кошти закладали по низці об’єктів виключно на сертифікати ДАБІ. Дуже цікаво, можливо, ви як депутат знаєте, як так трапилось, що це не було зроблено минулого року?

— Повторюсь, я не буду кивати на попередників. Я переконаний, що ця команда це зробить.

«Як можна заходити в будівництво об’єкту, якщо ти не можеш спрогнозувати, коли ти цей об’єкт закінчиш»

І ще я хотів прокоментувати, як на мене, абсолютно політичні спекуляції. Як депутат облради я маю свою точку зору щодо онкоцентру. Боронь Боже,  жодна людина не ставить під сумнів потребу в його появі, бо це не тільки ж об’єкт Харківської області. Я переконаний, що з цією бідою до нас будуть їздити й із сусідніх областей, і з усієї України. Ніхто ж не ставить під сумнів, що такий центр потрібен. Але коли цією темою спекулюють… «А дайте ще 100 мільйонів, а дайте ще 60 мільйонів на будівництво…» То я хочу висловити свою позицію. Дивіться. Для того, щоб запустити новий онкологічний центр (враховуючи ремонт, а не тільки коробку звести, враховуючи обладнання — тобто повноцінно ввести в експлуатацію), треба не менше ніж 3 мільярди гривень, за різними оцінками. Я кажу абсолютно відповідально, сама Харківська область не спроможна це потягнути.

— Це зрозуміло, але ще Володимир Зеленський обіцяв, що його зроблять за 2 роки…

— Послухайте, про Володимира Зеленського… Я про інше. Ті люди, які це починали і які сьогодні, фактично, клюють і спекулюють, і роблять цю тему політичною. От риторичне запитання: мені здається, будь-який власник, якщо він починає ремонт у квартирі, то напевно ж розраховує на якийсь бюджет, якісь терміни. Як можна заходити в будівництво об’єкту, якщо ти не можеш спрогнозувати, коли ти цей об’єкт закінчиш?

Безумовно, Володимир Зеленський поінформований про цю ситуацію. І тому, в тому числі, продовжується фінансування. Я переконаний, що команда обласної адміністрації буде все робити, щоб кошти затягнути і на цей об’єкт. Але, повторюся, ключове: ви це почали, а на що ви розраховували? А тепер спекулюєте на цій дуже чутливій, насправді, соціальній темі. Ви почали, не розуміючи… Ну, можливо, президент Порошенко давав обіцянку, я не знаю. Але на сьогодні є факт. Харківська область сама не потягне. І це, на жаль, перетворюється на довгобуд. Я не хочу шукати винних. Треба шукати можливості це закінчити. Але не треба на цьому спекулювати і маніпулювати.

«Дениса Скорого я ще не бачив на бюджетній комісії»

— Якщо про онкоцентр і політику. Є ще одне питання. Не з цієї сесії, а з позаминулої, позачергової. Виходив на трибуну директор онкологічного центру і говорив про програму ранньої діагностики. У нього був дуже яскравий спіч. Він там всім поставив діагнози присутнім у залі. Але депутати не підтримали внесення змін. Як ви голосували і як ви до цього ставитесь?

— Я можу сказати дуже просто. Дениса Скорого я поважаю як людину, бо знайомий з ним особисто багато років, поважаю його як лікаря, який врятував не одне життя в місті Харкові. І хочу сказати наступне: чим менше буде політики в цій історії, тим краще буде самому онкоцентру. Молодому депутату Денису Скорому я дозволю собі дати одну пораду, бо це може підтвердити будь-хто з депутатського корпусу, що питання фінансів вирішується на комісіях. Фактично неможливо робити будь-які зміни з голосу, будь-які депутати це знають. Розумієте, коли ти маєш обмежений, дуже обмежений бюджет, і тобі треба і вчителям на зарплати дати, і профінансувати програму освіти, і купити автобуси… Розумієте, ніхто ж не говорить про це. Буде завжди на щось не вистачати.

Кажу відверто як член бюджетної комісії Харківської обласної ради: я Дениса Скорого ще не бачив на бюджетній комісії. Запрошую. І там треба шукати можливості. І тут партійність не має жодного значення, бо ця біда не знає партійності. Ми чекаємо його на бюджетній комісії, я переконаний, що його вислухають і в профільному департаменті ОДА. Як депутат і член бюджетної комісії обласної ради я цього питання взагалі не бачив.

— Тобто це був такий сюрприз? Він вийшов на трибуну…

— Я думаю, він навчиться процесу, бо депутатство — це не тільки виступ. Це не тільки озвучування проблеми. А це — копітка праця між комісіями: з депутатським корпусом, з профільними департаментами. Це певний процес, і йому можна навчитися.

Очолити фракцію «Слуги народу» в облраді — «до планів не входить»

— Ще трошки про політику та про обласну ради. Ходять чутки, що вам пропонували чи зараз пропонують очолити фракцію «Слуги народу» в обласній раді. Чи це так?

— Я на це питання у вашій студії вже відповідав місяця два-три тому…

— Ну, може, щось змінилося за ці 2-3 місяці?

— До моїх планів це не входило і не входить. На сьогодні є очільниця фракції – Тетяна (Єгорова-Луценко – Ред.), й  до моїх планів це не входить. Це навантаження, це партійна робота. Я – позапартійний, і мені є чим займатися.

— Тоді ще одне запитання. Зараз усі прикуті увагою до виборів очільника міста Харкова, які відбудуться восени, ми сподіваємось. Верховна Рада дату ще не призначила, але всі так готуються, що складається  враження, що восени — це вже вирішено. Чи буде «Слуга народу» від себе когось висувати на цю посаду?

— Я можу вам сказати, що, безумовно, «Слуга народу» буде брати участь у цьому процесі. У нас декілька тижнів тому був голова партії, заступник керівника фракції, пан Корнієнко, який чітко прокомунікував цю ситуацію: позиція «Слуги народу» буде прозорою. Але я ж не скажу вам нічого нового. Сьогодні рішення про якогось конкретного кандидата немає.

— А кого обговорюють?

— Не обговорюють.

— Взагалі нікого?

— Слухайте, це тендітний, насправді, процес. Як тільки «Слуга народу» визначиться, ви про це будете знати.

«Допоможемо, щоб Харків був якомога ширше представлений на Олімпіаді»

— Вам не пропонували?

—  Ні, зі мною на цю тему не було дискусій. Я зосереджений на своїй роботі. Хоча по закону заступники голови ОДА не є держслужбовцями, але, по факту, це є держслужба, і я ставлюсь до цього відповідально. Зараз величезні виклики в освіті. От ми з вами сьогодні багато проговорили про освіту, на жаль, це окрема передача, це окрема велика тема…

— Я багато про що вас не питала — розумію, що ви тільки вивчаєте ситуацію.

— Це реформа середньої школи. Перехід на гімназії, перепрофілювання, створення старшої середньої школи, опорних шкіл, початкові школи… Це логістика. Це певні вимоги профільного Міністерства освіти та науки. Ця реформа вже не проста, вона мега потрібна, бо очевидно, що сьогодні ми бачимо різний доступ до освіти людей, які живуть у малих населених пунктах, якщо порівнювати. Різний рівень освіти. Нарешті, держава це визнала — й законом Верховна Рада. І це визнають у Міністерстві освіти та науки. Мені є, чим займатися, я зосереджуся на цьому.

Ми з вами сьогодні не поговорили ще про це, але мені хочеться харків’янам розказати, що ми маємо 3 ліцензії на Олімпійські ігри в Японії. Це, безумовно, завдання моє та колег з управління молоді й спорту ХОДА — всіляко допомогти харків’янам, які ще претендують на ліцензії. Не буду забігати наперед. Я вважаю, що в нас ще є шанси в декількох видах спорту здобути ліцензії. А – ліцензії. Б — гідно представляти свою країну, нашу Слобожанщину, у тих ключових видах спорту, де Харків і Слобожанщина є завжди лідерами на національному рівні.

Нам є, чим займатися. А харків’яни зроблять свій вибір. Переконаний, що вибори відбудуться в цивілізований, демократичний спосіб — і Харків матиме нового очільника.

— Ці три ліцензії, про які ви сказали, нагадайте, будь ласка, в яких видах спорту?

— Це бокс — 1 ліцензія. Також нещодавно ми здобули ліцензію по синхронному плаванню, й плавання — чоловіки.

— У нас синхроністки стабільно сильна команда.

— Я за ці дні відвідав гашу гордість — «Акварену». Там іде повним ходом тренувальний процес. І я сподіваюсь, що там будуть для нас приємні моменти. Не буду забігати наперед, але ми всім допоможемо, щоб Харків був якомога ширше представлений на Олімпіаді.

«Відродити спроможність інституції»

— Останнє запитання. Ви неодноразово сказали про те, що ви тепер — держслужбовець. Ви людина успішна й у політиці, й у бізнесі. Навіщо вам державна служба?

— Сказати вам правду, мені хочеться спробувати. Я вважаю, що мій досвід у бізнесі, а потім — у Верховній Раді буде корисним. Держслужба суттєво відрізняється. На тебе накладає інші речі, внутрішнє відчуття,  корпоративна культура, етика…

— Мабуть, часом своїм ви вже не так вільно розпоряджаєтесь, як раніше?

—  Абсолютно. Весь час маєш бути на зв’язку — 24 години. Це — значно важче за навантаженням та з точки зору відповідальності, ніж робота народним депутатом України.

—  Ви випробовуєте себе? Чи хочете спробувати…

— Я вважаю, що буду корисним. Я бачу бажання очільниці ОДА — пані Айни Тимчук — змінювати, відродити спроможність (я не боюся цього пафосного слова) інституції — державної адміністрації, яка сьогодні координує територіальні органи центральних органів виконавчої влади, представляє й Президента, і Кабмін. Я бачу ці плани відродити це, щоб Харків і Харківщина відроджувалася. Я бачу тут, де себе можна застосувати.

— Я бажаю вам успіхів у цьому, щоб ви не розчарувалися.

— Я чітко розумію, куди я йду, і це безцінний досвід. Тому: повний вперед. Нам є, чим займатися. Ситуація непроста. І COVID неймовірно ускладнює всі процеси. Але, я думаю, ми разом переможемо: і наша країна загалом, і Харківщина вийдуть сильнішими з цього.

Читайте також: у ексклюзивному інтерв’ю МГ «Об’єктив» заступник голови ХОДА Михайло Черняк розповів про те, що насправді відбувається з киснем та ліжками для COVID-хворих на Харківщині. А про те, як реагують у ХОДА на акцію акторів «Де мої 16,5 тищ?», у «Інформаційному вечорі» повідомив віце-губенатор Антон Деньгуб.