Юні харків’яни із рідкісною хворобою — м’язовою дистрофією Дюшена — вирішили не чекати допомоги від держави і розробили власний проєкт. Двоє хлопців збирають та продають трав’яний чай, аби заробити собі на реабілітацію.
 Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена
Буквально вот недавно я думал, что надо иметь какой-то успех в жизни. Еще что-то. Потом так подумал, что успех может прийти только если заниматься тем, что приносит удовольствие. |
|
14-річний Михайло Єлизаров полюбляє вивчати щось нове. Нещодавно хлопець захопився маркетингом, а в майбутньому мріє створити бізнес. Коли Михайлу було 6, йому діагностували м’язову дистрофію Дюшена. Внаслідок рідкісної хвороби мускули в підлітка поступово слабшають. Втрачають свою функціональність легені та серце.
Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена Мышечная масса не набирается, а она теряется, если делать чрезмерные нагрузки. Травмы какие-то получать. То есть, если получить перелом, есть большая вероятность, что ходить уже не получится. |
|
Такі пацієнти змушені згодом пересідати на інвалідний візок. Тривалість життя людей із цим рідкісним захворюванням в Україні майже в два рази менша, ніж в Європі, адже в нашій державі їх не забезпечують необхідним лікуванням.
 Надія Єлизарова, мати Михайла
Нам было очень тяжело принять кресло. Только этой зимой гулять хотелось выходить. В плане того, чтобы не по гололеду, то есть можно было упасть и травмироваться. Я Мишу уговорила сесть в инвалидное кресло. Несмотря на то, что по дому Миша ходит сам. |
|
Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена Надо подход особый к детям иметь. Объяснять, что особенные дети, они такие же, как и все. Они не страшные, не опасные. Просто из-за обстоятельств так произошло, что они ходить не могут. |
|
Якомога довше тримати м’язи в тонусі допомагає реабілітація, якою пацієнти займаються майже щодня. На місяць така послуга може коштувати декілька тисяч гривень.
Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена Я когда первый раз занимался плаванием, очень устал, но когда занимался в дальнейшем, оно усталости даже не приносило. |
|
Михайло та його друг Максим, який також має таке захворювання, створили спільний проєкт. Хлопці збирають та продають натуральний трав’яний чай. Виручені кошти відкладають на реабілітацію, хоча це не головна мета проєкту, впевнений Михайло.
Михайло Єлизаров, хворіє на м’язову дистрофію Дюшена Люблю расчеты всякие. Изучать психологию людей и восприятие ими продукции. Хочу расширять продажи своего чая. |
|
Надія Єлизарова, мати Михайла Мы гордимся друг другом. Он мной, я им. Потому что свои пытаемся внедрить проекты, которые достаточно успешные. Чай — совместный проект, который нас объединяет. Миша — мотиватор. Он толкает к реализации каких-то определенных вещей. Он говорит: «Ты — мои ноги, я — твоя голова». |
|
Наразі хлопці продають чай у соціальних мережах. Планують розширяти асортимент та розробляти інші товари.
