Містом блукають розгублені бобри. Чому тварини блукають у місцях, далеких від річок?
Бобри виходять із води та перетинають міську межу. Розгублено блукають Харковом, або боязко ховаються під машинами. І випадки ці не поодинокі. Ось, наприклад, на Волині ссавець прогулюється приватним сектором. Що це? Повстання гризунів або екологічний збій? Із цим питанням ми звернулися до кандидатки біологічних наук Тетяни Атемасової, яка нас відразу заспокоїла: у тварин розпочався процес розселення. Проте зустріч городян із бобром на Салтівці здивувала навіть доцентку.
Тетяна Атемасова, кандидатка біологічних наук, доцентка В городе очень много ловушек — это канализация, решетки, ливневая канализация, проезжая часть. |
|
Разом із зоологинею ми вирушили в більш звичну для тварин місцевість. Головне для них — аби поряд була вода. Ось ми й прогулюємось вздовж річки Лопань і дуже швидко натрапляємо на бобрячі сліди.
Тетяна Атемасова кандидатка біологічних наук, доцентка Вот у нас кора целая, а тут — начал грызть бобр. Ну то есть это крупный зверь. Вот он встал на задние лапы и сюда он достал. |
|
Ми стоїмо на місці, каже доцентка, де ймовірно дво- або трирічний бобер сьогодні поснідав. Вік гризуна можна визначити за допомогою штангенциркуля.
Тетяна Атемасова, кандидатка біологічних наук, доцентка Два передних зуба. Не перекрываются ничем, удобно мерять. |
|
Ширина різця у дорослої особини — 6-7 міліметрів. Саме за цими ознаками у Національно-природному парку «Слобожанський» щороку по осені рахують бобрів. Тетяна Атемасова, яка в цьому процесі теж бере участь, каже: на жаль, кількість ссавців щороку зменшується.
Аліка Піхтерева, кореспондентка Дослідивши цю місцевість разом із зоологами, доходимо висновків, що тут мешкає ціла бобряча родина. Місце, яке ми знайшли, — щасливе. Ось тут поснідали великі особини, а це їм допомагали маленькі бобренята. Ошкурили паличку і теж наїлися. |
|
Осика — найулюбленіший смаколик гризунів. Проте цікавить їх виключно кора. Із цією метою вони й валять дерева. Ми пройшли трошки далі і знайшли одне з таких. Кори на ньому майже немає, але, можливо, бобри сюди й повернуться, аби доїсти рештки.
Тетяна Атемасова, кандидатка біологічних наук, доцентка Вот и вот — все маленькие веточки обгрызаны и утащены в нору. Может быть малышам, а может и сами они их едят. |
|
Ці тварини відомі своїми хатинками, які вони старанно будують із колод та гілок. Мешкають у них немов у квартирах, щороку влаштовують ремонти, або коли навколишні умови перестають їх задовольняти — покидають хатинки та пливуть далі. Але якась молода бобряча родина може заселитися в цей старий будиночок і обживати його по-своєму. Зазвичай гризуни мешкають у норах, одну з таких ми знайшли.
Тетяна Атемасова, кандидатка біологічних наук, доцентка Часто очень норы устраивают под корнями деревьев для того, чтобы держали свод норы эти корни. Это нежилая. Судя по всему, здесь транзитом какой-то бобр шел. |
|
Місце нашої прогулянки — кількасот метрів від житлового сектору та недалеко від жвавої дороги, що на вулиці Клочківській. Тож, переконуємося, що бобри живуть зовсім поруч із людиною.
Тетяна Атемасова, кандидатка біологічних наук, доцентка В Великом Бурлуке тоже вот так пришел бобр во двор прямо к жительнице. Хорошо во дворе есть какие-то доски, загончик, то есть, он не гулял по всему двору. Она его угостила морковкой и капустой и он сам ушел обратно. |
|
У разі, якщо ви йдете містом та зустрічаєте бобра — зоологиня радить викликати ДСНС або службу порятунку тварин. Бо нажаханий гризун може боляче вкусити. Найкращим варіантом буде — обмежити територію пересування бобра та чекати приїзду фахівців.
