26 травня у ХНУ імені В.Н. Каразіна відбудуться вибори нового ректора.
Вибори в Каразінському. Більше 20 років посаду ректора обіймав доктор соціологічних наук Віль Бакіров, але у березні він заявив, що йде. Це стало несподіванкою для колективу університету. Цим представники оргкомітету і пояснюють невелику кількість претендентів, що зазіхнули на ректорську посаду. Мовляв, більшість охочих були збиті з пантелику і просто не встигли сформувати свою ректорську програму.
Аліка Піхтерева кореспондентка Наразі офіційно затверджені чотири кандидати — троє фізиків та одна юристка. З ними, власне, як і з процедурою за якою проходять вибори, ми познайомимо вас просто зараз. |
|
На перший погляд, вибори ректора — це голосування за мера чи президента, тільки в мініатюрі. 6 дільниць. Там працюватимуть близько 50 членів комісії — голови, заступники, секретарі. Але відбувається це на волонтерських засадах, ніхто не отримує надбавок за таку роботу. Анонімне голосування в кабінках, претенденти стають кандидатами тільки після затвердження їхніх кандидатур Міносвіти. Кілька днів кандидати мають на агітацію. Але існує і низка принципових відмінностей.
Максим Фоломєєв, секретар оргкомітету з проведення виборів ректора ХНУ ім. Каразіна Політичні вибори — це одне, а вибори в колективі — це зовсім інше, бо це корпоративні вибори. Немає такої норми, як там день тиші, наприклад, немає норм пов’язаних з оприлюдненням інформації і таке інше. |
|
Всі кандидати — декани університету. Аби познайомитися з першим, рушаймо до П’ятихаток. Ігор Гірка очолює фізико-технічний факультет. Запевняє: знає як об’єднати зусилля, щоб спільно працювати над технологіями, що підвищать якість життя не тільки в Україні, а й по всьому світові. Більше 40 років життя науковця тісно пов’язане із університетом, до того ж він член Національної академії наук. Близько 15 років Гірка — декан.
Ігор Гірка, кандидат у ректори ХНУ ім. Каразіна Я був проректором. Я ж не ангел, точно помилявся, а люди бачили ці помилки і як я до них ставився та як я їх виправляв. Я працював з колегами з усіх університетів і бачив як працює університет зсередини. |
|
Як об’єднати зусилля, аби ім’я університету частіше вимовлялося на міжнародній арені знає й декан фізичного факультету — Руслан Вовк. Хоча каже: не збирався виставляти свою кандидатуру, чекав що подасться хтось із проректорів. Але коли побачив у списку двох колег-фізиків, зрозумів: його факультет має запропонувати власну програму розвитку вишу.
Руслан Вовк, кандидат у ректори ХНУ ім. Каразіна Доля дала мені шанс — я працював в групі всесвітньо відомій групі квантових рідин під керівництвом королівської академії. Декілька років я мав можливість зсередини бачити як на заході організований освітній процес і наука. У мене є всі можливості, протягом 20 років я беру участь у всіх освітніх програмах. |
Декан факультету радіофізики Сергій Шульга: має на меті зробити Каразінський університетом світового класу. Зізнається: кілька років ідея очолити університет назрівала в голові науковця, стільки ж формувалася програма розвитку закладу. Доктор фізико-математичних наук, зокрема, має досвід співпраці з китайськими колегами. На посаді декана — з 2006.
Сергій Шульга, кандидат у ректори ХНУ ім. Каразіна Путь, який пов’язаний с комерціалізацією. Якщо університет може заробляти гроші — він зробить і матеріальну базу і освітні програми і бібліотеку. |
|
Між собою трійко фізиків підписали меморандум. Перш за все, зобов’язалися гідно поводитися під час агітаційного процесу та у разі, якщо в другий тур пройде фізик та юристка, об’єднати зусилля в підтримку першого. Тетяна Кагановська — докторка юридичних наук. Вона — 4 кандидатка на ректорську посаду.
Тетяна Кагановська, кандидатка в ректори ХНУ ім. Каразіна Я сюди прийшла працювати з Віль Савбановичем Бакіровим, мені подобався його стиль управління, менеджмент, цілі які він ставить. Якщо я бажаю, щоб все що було закладено в процесі роботи Віль Савбановича Бакірова Я розумію що я повинна прийняти це рішення. |
|
Майже 20 років тому Бакіров запропонував Кагановській відновити юридичний факультет. За цей час катедра правознавства на філософському перетворилася на самостійний факультет, де працюють доценти, кандидати, викладачі, а кількість студентів з двадцяти п’яти збільшилася до дев’ятисот. Фізики, що на трьох підписали меморандум, запропонували Кагановській підписати ще один, на всіх. Про це нам повідомив Сергій Шульга. У документі йдеться про повагу один до одного під час агітації. Чи підписала кандидатка документ — невідомо.
Аліка Піхтерева кореспондентка Голосують п’ять категорій виборців. Штатні науково-педагогічні працівники — це вже три категорії, а також деякі з інших працівників університету, що не є науковцями. Та вибрані, за відповідною квотою, студенти — всього 2,5 тисячі виборців. |
|
Переможець візьме на себе відповідальність за розвиток 24 факультетів, де здобувають освіту близько 20 тисяч студентів, працюють трохи менше 2000 викладачів. Вибори відбудуться 26 травня.