Підтримка української книги — питання національної безпеки!

Усі учасники книжкового ринку від авторів до громадських організацій об’єднали зусилля заради порятунку книгарень та промоції читання в цілому.

9 грудня 2021 року у Харкові відбулася значна подія — презентація та обговорення  законопроєкту 6287, спрямованого на подолання кризи у видавничій галузі та створення самодостатнього українського книжкового ринку. У обговоренні взяли участь письменник Сергій Жадан, генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов, генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова, керівниця ГО “Український світ” Анастасія Розлуцька,  співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда.

На початку незалежності в Україні було близько 3000 книгарень, зараз їх залишилось близько 200. В Україні спостерігається стрімке падіння інтересу до читання, книжковий ринок потерпає від великої кількості контрафактної продукції. Якщо не зупинити ці руйнівні процеси, наслідки будуть катастрофічними.  Закон про книжковий рібейт та книжкові сертифікати зможе подолати кризову  ситуацію у галузі у досить короткі терміни.

Головна мета проєкту – підтримка української книги та розвиток книжкової інфраструктури. Для цього у законі про книжковий рібейт передбачено  два ключові інструменти:

1) відшкодування державою витрат на оренду приміщень книгарням до 20% від суми продажів книжки українською мовою (а також мовами ЄС і корінних народів України);

2) надання сертифікатів на придбання книжок українською мовою при народженні дитини та при досягненні нею 14-річного віку.

Обидві програми мають запрацювати з початку 2023 року.

У рамках презентації співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда зазначив, що законопроєкт 6287 було розроблено громадським і експертним середовищем в рамках ініціативи «Українська книжкова революція» у співпраці з депутатами. Проєкт закону підтримали 64 народних обранці майже з усіх фракцій на чолі з головою гуманітарного комітету ВР Микитою Потураєвим. Спікер підкреслив, що впровадження цього закону сприятиме формуванню нового культурного середовища, що є вкрай важливим для Української держави. «Ми прагнемо стати розвинутою, освідченою, читаючою європейською країною. Закон про книжковий рібейт надасть нові можливості для розвитку книжкового ринку та промоції читання в цілому», — прокоментував Тарас Шамайда.

Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов впевнений, що підтримка української книжки – це питання національної безпеки. Під час обговорення він наводив приклади взаємозалежності рівню економічного достатку та наукового потенціалу країни від обсягів книговидавництва. «Найбільш читаючи країни, такі як США та Китай, є ключовими економіками світу з потужним науковим розвитком. Тож саме в цих країнах  було розроблено перші вакцини від COVID-19.  У разі прийняття закону про книжковий рібейт, книжковий ринок в Україні зросте на  30-40% вже у перші 2 роки, а кількість книгарень подвоїться без суттєвих інвестицій з боку держави. Ми готові відкривати по 25 книгарень щороку, через чотири роки  це поширить мережу по всій Україні ще на 100 книгарень», — зазначив Віктор Круглов. Крім того, Віктор Круглов зауважив, що державна підтримка книговидавництва та книгорозповсюдження є звичайною європейською практикою. Саме механізми державної підтримки культурних індустрій є запорукою того, що кількість книгарень у Європі  постійно зростає, книжки можна придбати як у маленьких книгарнях, так і у будь-якому великому ТРЦ, де обов’язково буде книгарня, і не одна.

«Зменшення кількості книгарень обмежує доступ автора до читачів так само як і невеличка кількість кінотеатрів обмежує коло глядачів, які можуть переглянути фільм. Ми багато говоримо про обороноздатність країни. Але не менш важливо говорити про “культуроздатність” країни. А вона в нас у дуже невтішному стані», — поділився експертною думкою Сергій Жадан. Письменник зауважив, що показовим прикладом для нього стали дві події: спочатку у Харкові зникла відома книгарня на вул. Сумській, а потім відкрився новий ТРЦ у самому центрі міста, де немає жодної книгарні. Книжки в європейських країнах є такою ж необхідною складовою, як і одяг, побутова техніка, продукти харчування. Харків завжди був інтелектуальним центром, центром молоді та студентства. І навіть тут закриваються книгарні. Це свідчить про те, що Українці дійсно стали менше читати. «Закон про підтримку української книжки вкрай необхідний, і це більше ніж фінансова підтримка видавця, книгарні чи автора. Це —  захисту нашого культурного простору, за яким стоїть питання збереження ідентичності», — підкреслює Сергій Жадан.

Спікери зауважили, що з початку 2021 року вони активно просувають цю ініціативу на всіх можливих рівнях. Видавці об’єднали зусилля, та розпочали просвітницьку роботу. На початку року ще ніхто не знав, що таке рібейт. Потужні інтернет-видання підтримали цю ініціативу. Вони розміщували матеріали з поясненнями стосовно необхідності прийняття закону про книжковий рібейт. Для поширення та просування інформації про законопроєкт 6287 активісти ініціативи «Українська Книжкова Революція», ГО «Український світ», рух «Простір свободи», видавці та книгорозповсюджувачі самотужки за допомогою журналістів привертають увагу українців до кризового стану книжкового ринку. Зараз триває інформаційна кампанія з презентацією законопроєкту про підтримку української книжки по всіх містах України. Вже відбулися заходи в Києві, Харкові, наступна зустріч планується у Львові.

Законопроєкт 6287 має бути внесено до парламенту у першій половині 2022 року. Якщо цей вкрай важливий закон не буде прийнято, в Україні збережеться негативна динаміка розвитку книжного ринку, що призведе до зникнення останніх книгарень. Наслідки цього важко уявити, але вони будуть катастрофічні.