«Аграрний терор»: війна росії проти України може призвести до голоду та краху глобальної продовольчої системи

Через російське вторгнення та тимчасову окупацію частини території, Україна не зможе провести повноцінну посівну кампанію, а відтак – очікувано зменшиться врожай. Це неодмінно вплине на світову продовольчу систему, адже Україна – провідний світовий експортер зернових культур. Для багатьох країн світу Україна є основним постачальником зерна. Тому знайти альтернативу буде або вкрай складно, або неможливо взагалі.

 Зерноекспорт увійшов в піке

 За результатами 2019/2020 маркетингового року за обсягом експорту всіх зернових культур Україна зайняла другу позицію, пропустивши вперед США. У минулому році урожай зернових та олійних культур в Україні сягнув рекордних 106 млн тон. За даними  Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», минулого року на Україна поставила на світові ринки було 50,8 млн т вітчизняного збіжжя. Це у 3,7 разу перевищує показник 2010 року, хоча й на 10% менше, ніж у рекордному 2019 році.

Традиційно найбільші покупці вітчизняного зерна у 2021 році були країни Азії, Африки та Європи. Лідером з імпорту українського зерна став Китай. За чотири роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила закупівлі зерна з України майже у 5 разів – до 2552 млн дол. США.

Колишній лідер рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових Єгипет у 2020 році закупив українського збіжжя на 1120 млн дол. США. Туреччина, яка 2020 року посідала лише шосте місце у топ 10, торік перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського збіжжя до 918 млн дол. США.

Топ-10 імпортерів українського збіжжя:

• Китай (2552 млн дол. США)
• Єгипет (1120 млн дол. США)
• Туреччина (918 млн дол. США)
• Індонезія (750 млн дол. США),
• Іспанія (645 млн дол. США),
• Нідерланди (552 млн дол. США),
• Іран (533 млн дол. США),
• Пакистан (355 млн дол. США),
• Лівія (342 млн дол. США),

За оцінкою міністра аграрної політики Романа Лещенка, минулорічний врожай – це абсолютний максимум за всю історію нашої держави. Виручка від експорту українського зерна склала торік 12,3 млрд дол. США, саме тому, під час війни, експорт зернових є стратегічним джерелом отримання валюти для нашої країни. І тому посівна-2022 в умовах воєнного стану – стратегічний фронт продовольчої безпеки.

«Аграрії – це дуже мужні, сильні і вольові люди, які навіть на окупованих територіях під прапором України йдуть в поля і сіють. Я більш ніж впевнений, що ми вирішимо питання продовольчої безпеки. Безумовно, Україна є гарантом для понад 400 млн людей по всьому світу з точки зору продовольства, але зараз для нас основний критерій – це забезпечення продовольством безпосередньо українського народу», – зазначив Романа Лещенко під час участі у телемарафоні 16 березня.

За словами міністра, цьогорічна посівна кампанія може стати найскладнішою та найважливішою за всю історію незалежності нашої держави. Сьогодні мова не про «урожай» та «ціна» –  йдеться про виживання країни.

«Голодні ігри-2022»: старт в Африці

В ООН визнають – віна Росії проти України може призвести до голоду та глобальної катастрофи на світових продовольчих ринках. Генсек ООН Антоніу Гуттеріш заявив, що бойові дії в Україні «порушують ланцюжки поставок та викликають стрімке зростання цін». Про це він написав у своєму твіттері.

«Військові дії в Україні вже порушують ланцюжки поставок та викликають стрімке зростання цін на пальне, продукти харчування та транспорт. Ми повинні зробити все можливе, щоб запобігти урагану голоду і краху глобальної продовольчої системи», — заявив Гутеріш.

За даними ООН, на Росію та Україну припадає понад половина світових поставок соняшникової олії та близько 30% експорту пшениці. З кожним днем війни ціни зростають, як і вірогідність світової гуманітарної катастрофи.

«Ціни на продовольство, паливо та добрива стрімко зростають. Ланцюжки поставок порушуються. А витрати на транспортування доступного імпорту досягли рекорду, як б’ють рекорди та затримки у цій галузі. Це найсильніше відбивається на найбідніших верствах населення і сіє насіння політичної нестабільності та заворушень у всьому світі», — заявив Гуттериш.

У Судані тисячі людей вийшли на вулиці на знак протесту проти погіршення умов життя та зростання цін на хліб: він у середньому подорожчав на 40%. Такі дані наводить Euronews. Видання зазначає, що в інших африканських країнах, зокрема, в Тунісі, відзначено дворазове зростання попиту на борошно, манку і цукор — з урахуванням Рамадану, що наближається. 50% хліба в країні виготовляється з української пшениці.

Війна в Україні вже дуже сильно впливає на міжнародні ринки продовольства та енергетики. Про це в інтерв’ю  Forbes заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. За його словами ціни на продовольство можуть зрости у 1,5 рази.

«Якщо бойові дії затягнуться і посівна кампанія в Україні провалиться, світ чекає серйозний сплеск цін на продовольство. За нашими оцінками, це означає на 40–50% вищі ціни на важливі види продовольства у світі, зокрема на зернові, упродовж наступних 12 місяців, ніж за протилежного сценарію, коли посівна пройде більш-менш нормально», — зазначив заступник голови НБУ.

Через війну заблоковані українські чорноморські порти, експорт зернових з України зупинився. Аграрна продукція знаходиться на елеваторах та складах. У Мінагрополітики зазначають, що запаси перевищують внутрішнє споживання, тому дефіциту продовольства не буде.

«Україна виробляє продукції вп’ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання. У нас достатньо резервів продукції для нашого споживання», – заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За словами чиновника, Україна на рік споживає 8 млн тонн пшениці, зараз її запаси – близько 6 млн тонн, а влітку вже буде врожай озимої, проте за умови проведення посівної. Споживання кукурудзи – 7 млн тонн, на елеваторах країни – 15 млн тонн. Запасів соняшникової олії у нас ще на пʼять років, цукру – на півтора року.

За інформацією Мінагрополітики мінеральні добрива закуплені на 80%, насіння на 75%. Найслабкіша ланка — засоби захисту рослин, який у наявності лише 55%. Проте у міністерстві запевняють, що є час вирішити ці недостачі до травня-червня. Критичної ситуації з пальним немає, але зміна логістики та постачальників так чи інакше позначиться на посівних роботах.

Посівна під дулом автоматів

Посівна вже розпочалася у південних регіонах, зокрема на Одещині.  Проте у Мінагрополітики зазначають, що масштабний старт весняних польових робіт — кінець березня, а в деяких областях — навіть перша декада квітня. У міністерстві також зазначають, що аграріям доведеться переорієнтуватися – менше засівати експортно орієнтованих соняшника та кукурудзи, більше – горохом, ячменем, просом та вівсом.

Харківська область в минулому році стала лідером зі збору пшениці. За інформацією Харківської обласної державної адміністрації, у 2021 році аграрії Харківщини зібрали 2,851 мільйона тонн пшениці. Це майже на 5 % більше, ніж у попередньому році. З таким показником Харківщина посіла перше місце серед областей України за валовим збором пшениці. Середня врожайність цієї культури в області склала 48,6 центнера з гектара (по Україні 46,4 ц/га). Менше ніж за місяць Харківщина перетворилася на кривавий театр бойових дій з зруйнованими містами та тисячами загиблих. Агрохолдингипрораховують усі можливі ризики, адже Росія може вдатися до агресивних дій спрямованих на зрив посівної, після бомбардування українських мирних міст від ворога можна очікувати чого завгодно.

Холдинг «Група Агротрейд» має площу орендованого земельного банку понад 70 тис. га. Головний офіс компанії знаходиться у Харкові, по якому щодня б’є російська артилерія та авіація. Підприємства холдингу вирощують зернові культури у чотирьох областях України: Харківський, Полтавській, Сумській та Чернігівській області. В минулому році «Група Агротрейд» зібрала майже 350 тисяч тонн зернових та олійних культур. Сьогодні майже в усіх областях, де працює холдинг, точаться бойові дії. Тому проведення посівної під великим питанням.

«Миронівський хлібопродукт», який має один із найбільших земельних банків в країні — близько 370 тис. га, планує провести обмежену посівну. У компанії зазначили, що зможуть працювати на більшій частині свого земельного банку площею 335 тисяч га, проте 15 тисяч гектарів на Сумщині та Київщині тимчасово недоступні для проведення посівної за розкладом. Посівна кампанія планується на всіх 11 рослинницьких підприємствах компанії МХП.

Переробники сільгосппродукції також розраховують на посівну. Сьогодні запаси сировини є, але вони все одно вичерпні. На думку Олександра Ясинського, директора компанії «ТЕРРА», яка є одним з провідних виробників круп та каш в Україні, найбільш реалістичний сценарій проведення посівної – засіяти поля не лише на підконтрольній території, а й в найбільш безпечних регіонах, подалі від гарячих точок.

«Під дулом автомата та під танками у фермерів не буде бажання вкладати якісь кошти у посівну. В інших сільгосппідприємствах, які знаходяться на підконтрольній території, де наш прапор, фермери будуть сіяти. У більшості є запас палива, міндобрив, пестицидів. Навіть, якщо і не вистачить усім міндобрив, то і за умови зниження врожайності все одно будуть сіяти. В агросекторі зараз головне завдання організувати посівну. Що стосується внутрішнього ринку – зерно буде і нашим споживачам не варто хвилюватися. Думаю, що не буде критичного зростання цін», — зазначив Олександр Ясинський.

При цьому бізнесмен впевнений, що зупинка експорту продовольчих товарів з України неодмінно позначиться на ціні продуктів харчування у світі.

Читайте також: На Харківщині готуються до посівної, незважаючи на війну (відео)

«На жаль усі експортні поставки зупинені. Три контейнера з нашою продукцією, які ми відправили в Африку, були у порту в Одесі і не встигли завантажити на корабель. У нас є інформація, що вантаж був націоналізований. Його вивантажили, оформили відповідні акти. Наша продукція пішла на потреби жителів та захисників Одеси. Я можу сказати про наших зарубіжних партнерів – усі розуміють ситуацію. Україна – вагомий постачальник продуктів харчування на світовий ринок. Неможливо компенсувати той обсяг продукції, який постачає Україна в багато країн світу, — резюмував Олександр Ясинський.

Поки українські аграрії сіють на свій страх та ризик, а переробники намагаються забезпечити продовольчу безпеку країни, російські окупанти вивозять зерно України. У Бердянську з морського  порту п’ять кораблів-зерновозів з декількома десятками тонн збіжжя були відігнані російськими буксирами у невідомому напрямку. Час покаже – це поодинокий випадок, чи нова стратегія терору. Якщо останнє – то ми побачимо, як з елеваторів на окупованих територіях буде вивозитися українське збіжжя.У 1932-33 роках Росія теж вивозила зерно з України, що призвело до Голодомору з мільйонами померлих. Тоді світ не вплинув на сталінську Росію іпродовжив торгувати з СРСР. Сьогодні у світі,зв’язаному глобальною економікою, жодній державі не вдасться відсидітися у тіні.  Необхідно зайняти чітку позицію – ти допомагаєш Україні у боротьбі за незалежність, чи ти на боці країни-терориста.Наслідки війни в Україні вже вплинули на економіки багатьох країн світу. Але російська війна проти України створює не лише економічні та гуманітарні загрози. Від перемоги України в цій війні залежить глобальна безпека світу.