Керівники великих харківських підприємств не погоджуються переносити виробництво — директор Харківського обласного центру зайнятості

Що відбувається із ринком праці на Харківщині в умовах війни. Про це — в інтерв’ю директора Харківського обласного центру зайнятості Володимира Міненка.

Через війну Росії проти України мільйони наших співвітчизників стали вимушеними переселенцями. Масовий виїзд українців з гарячих точок в більш безпечні регіони відразу позначився на ринку праці – різко зросло безробіття передусім у східних регіонах країни. За даними Харківської обласної державної адміністрації з Харкова залізницею виїхало близько 700 тисяч людей, власним автотранспортом – близько 400 тисяч людей.  Багато харків’ян не залишили Харківську область – осіли у містах, селах та селищах Харківщини, де не ведуться бойові дії. Через це кількість жителів у цих населених пунктах зросла у 1,5-2 рази. Знайти підходящу роботу переселенцям складно. Роботодавцям не вигідно працевлаштовувати людину на кілька місяців, а більшість внутрішніх переселенців зацікавлені у тимчасовій роботі, бо сподіваються повернутися у свої міста. Через постійні обстріли у Харкові зупинили роботу майже усі великі підприємства. Близько 30ринкоутворюючих підприємства Харкова подали заявки до Державної служби зайнятості щодо компенсації по частковому безробіттю. Яка сьогодні ситуація з безробіттям та ринком праці в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів Директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко.

«Без роботи у Харкові залишилася дуже велика кількість людей – це десятки тисяч»

— Володимире Леонідовичу, згідно з останніми даними Державної служби статистики на кінець 2021 року статус офіційного безробітного мали 10,6% працездатного населення від 15 до 70 років (1,8 млн осіб). Яка сьогодні ситуація з безробіттям на Харківщині? Скільки людей втратили роботу через війну?

— Важко говорити про показники під час війни. Якщо 2021 рік порівняти з 2022, то у нас і так ситуація з безробіттям погіршувалася в останні роки, зокрема через пандемію коронавірусу. У 2020 був 59,9% рівень зайнятості, у 2021 – 59,3%. Відповідно рівень безробіття зріс – з 6,2% до 6,7%. Це дані на кінець минулого року. В цьому році ситуація кардинальним чином змінилася через війну. У Харкові майже немає працюючих великих підприємств, багато людей виїхало у більш безпечні регіони. Про це свідчать наші облікові дані. Якщо порівнювати січень-березень 2021 року та січень-березень 2022 року у нас чисельність безробітних, які перебувають на обліку у Харківській службі зайнятості скоротилася майже у два рази. Була 46,6 тис у минулому році, зараз – 27,3 тис. осіб. Сьогодні Харківський обласний центр зайнятості працює у дистанційному режимі. Працевлаштування у нас упало. У минулому році за перший квартал працевлаштували 10,5 тис осіб, а в цьому – лише 5,5 тис. І це здебільшого працевлаштування було у січні-лютому цього року. Великі ринкоутворюючі підприємства Харкова здебільшого зараз не працюють. Це головна причина того, що без роботи у Харкові залишилася дуже велика кількість людей – це десятки тисяч. Зараз працюють комунальні підприємства, деякі великі підприємства, які потребують виключно робітничих професій та спеціальностей.  По Харкову постійно завдають удари російська армія, тому працівники вимушені працювати під загрозою обстрілів. Звісно, що працівники усвідомлюють ризики, ніхто не змушує працювати та ризикувати життям.

З великих харківських заводів частково працює «Турбоатом»

— Можна сказати, що зараз більше працює комунальних підприємств та бюджетних організацій, а приватні підприємства та великі державні заводи не працюють?

— Так. Щодо заводів, то, наскільки мені відомо, частково працює «Турбоатом» (АТ «Українські енергетичні машини»), до якого у минулому році за рішенням Уряду приєднали «Електроважмаш».

 — Як Державна служба зайнятості сьогодні допомагає харківським підприємствам, які не працюють через воєнний стан?

 — У нас є програма компенсації по частковому безробіттю. Тобто коли роботодавець не може забезпечити зайнятість працівників. Це головна програма підтримки роботодавців та працівників. З початку цього року ми надавали цю компенсацію п’яти харківським підприємствам АТ «Українські енергетичні машини» («Турбоатом» та «Електроважмаш»), Харківська бісквітна фабрика, Харківська кондитерська фабрика «Харків’янка» і «Стальконструкція». Близько 1500 осіб працівників цих підприємств отримують допомогу по частковому безробіттю майже на 3 млн грн. Ці підприємства у програмі з початку цього року. А з 1 квітня в цю програму увійшли ще 30 підприємств.  Це або взагалі непрацюючі підприємства, або підприємства, які працюють дуже обмежену кількість часу. Вони подали заявки.

Читайте також: «Аграрний терор»: війна росії проти України може призвести до голоду та краху глобальної продовольчої системи

— Який механізм отримання цієї допомоги працівниками?

 — На сьогоднішній день вистачає коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України. Тобто це виплати не з держбюджету. Але у мене великий сумнів, що цих коштів вистачатиме, бо велика кількість підприємств звернулися за компенсацією. Ми зараз прораховуємо загальну суму виплат. Тому, якщо ми будемо бачити, що коштів не вистачає, то наш Фонд буде просити Уряд виділити кошти з держбюджету. Механізм наступний. Роботодавець подає нам заявку де вказано, що підприємство перебуває у стані часткового безробіття та подає список осіб, які потребують допомоги. Максимально ми можемо виплачувати 2500 грн кожному працівнику. Ми перераховуємо ці кошти роботодавцю, а роботодавець – на розрахункові рахунки своїх працівників. Безумовно, роботодавець може доплачувати працівникам.

«Багато біженців з Харкова та окупованих територій не виїжджали за межі області»

— Уряд прийняв рішення щодо підтримки роботодавців, які працевлаштовують біженців. Як це відбуватиметься на практиці?

— Так, нещодавно вступив у дію новий порядок підтримки роботодавців, які надають роботу біженцям. Роботодавець, який приймає на роботу внутрішньо переміщену особу, буде щомісячно отримувати компенсацію витрат у розмірі 6500 грн за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує ЄСВ. Розмір заробітної плати працівника має бути не нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством – це 6500 грн. Це актуально в першу чергу для роботодавців з центральної, західної України де зараз багато переселенців. Але ця програма діє і на підконтрольній території Харківської області, бо багато біженців з Харкова та окупованих територій не виїжджали за межі області. Тому роботодавці можуть звертатися до Державних центрів зайнятості щодо участі у цій програмі.

На Харківщині є вакансії — на сільгосппідприємствах

— Чи працюють центри зайнятості на окупованих територіях? Чи отримують там люди допомогу по безробіттю?

— Працівники ДСЗ у населених пунктах, які знаходяться під тимчасовою окупацією, зараз перебувають у простої. Вони відключені від Єдиної інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості, щоб унеможливити виток будь-якої інформації про громадян України, які знаходяться на обліку. Це Балаклія, Великий Бурлук, Вовчанськ, Куп’янськ, Ізюм, Борова, Двурічне, Шевченково. Але все рівно ДСЗ нараховує допомогу по безробіттю тим особам, які знаходилися на обліку у центрах зайнятості в цих містах. Можливо є певні затримки надходження грошей на банківські картки безробітних, але на це ми не можемо вплинути.

— По Харкову ситуація зрозуміла. А як справи у районах області, які знаходяться під контролем України?

— В цих громадах місцеві центри зайнятостіпрацюють у звичайному режимі. Щодо підприємств, то більша частина працює. Почалися весняно-польові роботи. З’являються вакансії у сільгосппідприємствах, є потреба у робітниках різних спеціальностей.

«Усі впевнені, що скоро можна буде повернутися та продовжити роботу»

— Якщо вам відомо, яка кількість харківських підприємств змогла перенести виробництво у більш безпечні регіони? Як цьому процесу сприяє держава?

— По завданню керівництва Державної служби зайнятості я обдзвонював великі харківські підприємства і особисто спілкувався з керівниками цих підприємств щодо перенесення виробництва в іншу місцевість. Можливо я зателефонував не до всіх великих роботодавців, які є у нас в Харкові, але я не знайшов жодного керівника, який сказав: я переїжджаю. Керівники великих харківських підприємств не погоджуються переносити виробництво. Усі впевнені, що скоро можна буде повернутися та продовжити роботу.

Допомогу по безробіттю нараховують у повному обсязі

— Як сьогодні можна зареєструватися у центрі зайнятості і отримати статус безробітного?

— Сьогодні діє загальне обмеження – неможна зареєструватися у центрах зайнятості у населених пунктах, які тимчасово знаходяться під окупацією. Існує кілька способів реєстраціє. Дистанційно за допомогою додатка «Дія» сьогодні можна стати на облік у державних центрах зайнятості та отримати статус безробітного. Стосовно Харківської області є додаткові обмеження – через «Дію» наразі не можна зареєструватися у центрах зайнятості на території Харківської області, навіть у підконтрольних населених пунктах, де не ведуться бойові дії. Інший дистанційний спосіб — через сайт Державної служби зайнятостіможна зареєструватися у всіх центрах зайнятості окрім окупованих територій. На сайті в розділі «Реєстрація безробітних» заповнюється заява у формі анкети, додаються необхідні документи – паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний податковий номер), документ про освіту, трудова книжка. На підставі заяви та цих документів фахівець ДСЗ приймає рішення щодо надання громадянину статусу безробітного. Реєстрація через сайт доступна для жителів Харківщини, які проживають на підконтрольній території. Також можна безпосередньо відвідати будь-який центр зайнятості в Україні, окрім окупованих територій, і зареєструватися.

 — Який сьогодні середній розмір допомоги по безробіттю?

 — По Харківській області станом сьогодні середній розмір допомоги по безробіттю становить 4926 грн. В минулому році на 1 квітня середній розмір становив 3700 грн. Максимальний розмір допомоги по безробіттю складає 9900 грн, мінімальний – 1000 грн.

— Який механізм відвідування центрів зайнятості?

 — На сьогодні спілкування наших фахівців з безробітними, які знаходяться на обліку у центрах зайнятості, здебільшого відбувається дистанційно. Якщо у нас є підходяща робота – ми пропонуємо, немає – просто обдзвонюємо. Якщо людина не бере трубку і впродовж певного часу не на зв’язку з фахівцем центру зайнятості, ми призупиняємо нарахування допомоги. Якщо є постійний зв’язок – допомога нараховується у повному обсязі.

 — Чи є затримки у виплаті допомоги по безробіттю?

 — Є але незначні – 1-2 тижні. Це не вважається заборгованістю.

— Багато підприємців-спрощенців втратили роботу через війну. Вони можуть розраховувати на допомогу по безробіттю?

 — Так, можуть. Для цього треба закрити ФОП і у загальному порядку стати на облік у центрі занятості.

Запит на робітничі професії, фармацевтів, бухгалтерів є навіть під час бойових дій

— Які професії є найбільш актуальними зараз?

 — Серед роботодавців сьогодні користуються попитом робітничі професії: прибиральники, двірники, вантажники, водії автотранспортних засобів, трактористи, кухари, слюсарі, електрозварювальники, фрезерувальники, столяри. Також є вакансії для фармацевтів, бухгалтерів, електромеханіків, технологів.

 — Чи є можливість отримати нову професію за сприянням служби зайнятості через безкоштовні курси?

 — Так, Харківський обласний центр зайнятості пропонує певні курси в наших навчальних центрах служби зайнятості. На жаль, наш Дергачівський центр професійно-технічної освіти (ЦПТО) працює дистанційно. Він проводить навчання на навчальних курсах цільового призначення. Роботодавець визначає, що йому потрібно певний фахівець, ми його знаходимо направляємо до роботодавця і якщо працівник потребує навчання ми складаємо індивідуальний план навчання тривалість від 2-5 днів і до 3 місяців. За цей час людина отримує допомогу по безробіттю, якщо вона ще виконує певну роботу, то роботодавець може їй доплачувати. Нажаль в Дергачівському ЦПТО фізично навчати ми не можемо, але в Одесі, в Дніпрі, в Полтаві, в Рівному центри працюють і там може кожен безробітний отримати нову професію навчаючись очно.