Харків‘янин рятував онуків із Північної Салтівки, поки дружина була в окупації (відео)

Харків’янин Володимир Гончар під обстрілом зміг вивезти із Північної Салтівки трьох онуків, молодшому з яких 3 роки. Історії мешканців Північної Салтівки, які приїжджають на рідні попелища, – у сюжеті МГ «Об’єктив».

Володимир Гончар уважно вдивляється у вікна своєї квартири на Північній Салтівці. Періодично він сюди навідується, аби вберегти речі від мародерів, бо з цієї 16-поверхівки всі сусіди вже пороз’їжджалися.

Артем Листопад, кореспондент 

Приблизно ось так виглядають квартири у цьому будинку, тут повсюду розкидане скло, а також різні побутові речі і вже будівельне сміття, на жаль. Проживати у таких умовах, звісно, неможливо.

У кожного з колишніх мешканців цього будинку — своя історія порятунку. Ось Володимир найбільше радіє не за себе. Каже: найголовніше, що зумів зробити з початку вторгнення — врятувати внуків.

Володимир Гончар, мешканець Північної Салтівки

Самій маленький малюка мой — три годика. Три, пять, семь. Прилет уже был, только сверху. А когда я вернулся обратно, их вывез, уже прилет был вот сюда. Я их вывез на своей разбитой машине.

У період відносної тиші, між обстрілами, дідусь зумів довести внуків до вокзалу — так дітлахів евакуювали з Харкова. Та в серці у пенсіонера й досі неабияка тривога. З 23-го на 24 лютого Володимир працював у нічній зміні. І ще не знав, що рідна дружина — в небезпеці.

Володимир Гончар, мешканець Північної Салтівки

А жена моя в Глубоком, это за Липцами. Ну а там 7 километров до границы, сами понимаете. Так получилось. Но сейчас они уже в круговую выезжают сюда.

Та не всі, як Володимир, вартують біля свого колишнього житла.

Євген, мешканець Північної Салтівки

Произошел тут, по всей видимости, авиаудар, потому что видны осколки, повреждения балкона очень сильные. Это все произошло 4 марта.

Усе, що вціліло у квартирі сусіда Євгена — стіни, тож красти тут нічого. Уламки дому розлетілися по всьому подвір’ї. Їх прибирають комунальники.

Олена, комунальниця 

Троллейбусы ездят, но они людей возят бесплатно. А нас высылают на город, чтобы мы помогали городу. Люди приезжают, забирают и опять уезжают.

У квартирі Євген проживав з батьками. Люди виїхали, але незадовго до авіаудару чоловік повернувся додому.

Євген, мешканець Північної Салтівки

Я возвращался домой — забрать документы, которые не успел вывезти и, буквально, за 20 минут до этого авиаудара я успел уехать. Дом горел, он всю ночь горел, продолжал потом днем гореть. Но пожарня приехала, развернулась и уехала, так как потушить его не было возможности.

Нині ж Євген, як і деякі його сусіди, проживає у знайомих. Але це — тимчасово. Куди подітися потім — він й гадки не має. Все цінне, що мав — згоріло у власній домівці.