На Північній Салтівці мешканці 3 квартир так і не покинули потрощений будинок (відео)

Живуть єдиною родиною: разом готують їжу на вуличній «плиті», зробленій зі старої каструлі, ходять за водою до джерела та вірять у долю, від якої не втечеш.

Артем Листопад, кореспондент

Мешканці Північної Салтівки облаштовують свій побут, як можуть. Нерідко біля багатоповерхівок можна побачити ось такі дворики, де готують їжу, миють посуд та займаються побутовими справами. Таке триває вже не перший місяць.

Зранку на подвір’ї біля свого дому порається Любов Василівна. Скоро обід, а це означає, що потрібно нагодувати близьких. Рідна багатоповерхівка тепер відіграє роль щита.

Любов Василівна, мешканка Північної Салтівки

Все посъезжали — поубегали. Вот я, сын и друг его. Трое человек осталось, и в доме на этаже двое человек. Русские — они ж оттуда бьют, с той стороны. А у нас как бы дом — защита, мы тут и сидим.

У минулому Любов Василівна — машиністка трамваю. Ранок 24-го лютого вона зустріла на роботі. А пообіді — вже спустилася до підвалу, де ночує й зараз.

Любов Василівна, мешканка Північної Салтівки

Я еще на линии была, когда начались обстрелы. И я ехала – думала, фейерверки сзади сверкают. Я ж на 8-ке была, ехала с 602 на Одесскую. В депо заехала и после этого пошла домой, но обстрелы уже были.

Багатоповерхівки в цьому районі Північної Салтівки пустують. Вирішив виїхати й Олександр Григорович. Та зовсім скоро повернувся до свого будинку.

Олександр, мешканець Північної Салтівки

А куда переезжать? В Чугуев я поехал к племяннику, там тоже стреляют. Ну, вернулся, конечно. Пять попаданий в наш дом, в три подъезда. Он видите, сами посчитайте.

Читайте также: В разрушенной школе на Салтовке наши 100 обломков боеприпасов (фото)

На всю багатоповерхівку — три заселені квартири. Мешканці будинку-привида живуть однією родиною.

Андрій, мешканець Північної Салтівки

Мы каждый день по пять раз ходим втроем на родник набирать воду, чтобы  хотя бы туалет смыть и умыться. Ни пострираться, нигде ничего. Это хорошо, что приезжают еще волонтеры — хоть что-то привозят.

Тут немає водопостачання та газу, з електрикою проблеми. Аби хоча б чаю попити, необхідно активізувати мобільну плиту, змайстровану зі старої кастрюлі.

Місцеві кажуть, що до обстрілів вже звикли. І найбільше нині потребують грошей, бо залишилися без роботи і з пошкодженим житлом. Але виїжджати не планують: або нікуди, або просто не хочуть залишати рідний дім.

Любов Василівна, мешканка Північної Салтівки

Было куда, нам  предлагали. Мы просто не хотим, что будет, то будет. От судьбы не убежишь, знаете такую пословицу?