Як діяти під час обстрілу – поради харків’янам від спеціалістів (відео)

Психологи, парамедики та рятувальники надали поради, які можуть врятувати життя. Подробиці – в сюжеті МГ «Об’єктив”.

Так волонтери навчаються накладати турнікети, тренуючись на власних руках та ногах. Це базові правила надання першої допомоги, що у фронтовому Харкові може знадобитися кожному. До одного із ресторанів, який з початку війни перепрофілювався на волонтерський штаб, приїхали фахівці ДСНС, аби навчити волонтерів правилам поводження в небезпечних ситуаціях. Ці люди щоденно розвозять гуманітарну допомогу у небезпечні райони міста та області, тож усвідомлюють, що наражають себе на небезпеку. Тому навички першої допомоги їм точно не завадять.

Максим Воронович, голова благодійного фонду

З початку війни почали рухатися в бік П’ятихаток, пішли з центру. Почали працювати по віддалених районах міста, зараз переходимо на ще віддаленіші райони — там, де йдуть бойові дії. Я думаю, що це потрібно, бо там може прилетіти будь-якої миті.

Навіть фахівцям необхідно регулярно відточувати свої навички, вважає Вікторія Кравченко. Вона — цивільний парамедик, який працює у волонтерській організації на П’ятихатках. Сюди завітала разом зі своєю командою. Жінка ділиться з одним з останніх  випадків зі своєї практики, коли російський снаряд прилетів у її багатоповерхівку. Каже: рахунок йшов на секунди.

Дивіться в сюжеті МГ «Об’єктив»: «На ньому не було живого місця» — свідчення підприємців «Барабашово» про ранковий обстріл (відео)

Вікторія Кравченко парамедик, волонтерка

Чоловік, який мешкає під тією квартирою, в той час знаходився на вулиці, і йому уламком відрубало пів стопи. Це був, мабуть, найскладніший з тих випадків, які пройшли через мої руки. На місці джгут, пов’язка — і були швидко викликані лікарі.

Досить часто люди гинуть не від смертельних поранень, а від втрати крові, каже лікар Юрій Приходько. Тому, вважає, вміти надавати першу допомогу в умовах війни має кожен.

Юрій Приходько, начальник медико-санітарної частини Нацуніверситету цивільного захисту, лікар

Те, що рятує життя — це найпростіший джгут Есмарха. Сучані засоби зупинки кровотечі — це турнікети, які технологічно кращі.

А ось, із чим також часто зіштовхуються люди сьогодні, — це з проявами паніки, істерики та стресовими ситуаціями загалом, каже психолог Олексій Косолапов. Посилаючись на власну практику, спеціаліст наголошує, що чи не найважчою є ситуація, коли людина впадає в ступор. Вивести її з цього стану досить складно. Хоча є деякі методи, що можуть допомогти це зробити, навіть без допомоги спеціаліста.

Олексій Косолапов, начальник сектору психологічного забезпечення Нацуніверситету цивільного захисту, психолог

Ми підходимо до людини зі сторони, вона на нас дивиться. Можна казати: зараз я візьму твою руку. Беремо, стискаємо кінці пальців до долоні — і ось так циклічно робимо. Тобто тіло ми її трішки вводимо назад. Якщо ми спитаємо: скажи, як звати твою маму? Так або інакше, вона цим питанням включається.

А ось щоб максимально знизити ризик потрапляння до таких ситуацій, існують правила порятунку, зазначає начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт Андрій Лісняк. Коли людина почула звуки, характерні для обстрілу, важливо одразу діяти — в залежності від ситуації. Якщо ви на вулиці — впасти на землю й відповзти до хоч якогось укриття чи ями. Якщо у квартирі — дотримуватись правила двох стін або заховатись у куті капітальних стін, скрутившись калачиком. А ще краще — спуститись до укриття.

Андрій Лісняк, начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт Нацуніверситету цивільного захисту

Потрапляючи в землю, уламки розлітаються в сторони та вгору, тому чим нижче буде людина — тим у безпечнішому місці вона буде знаходитись. Якщо ми знаходимося під час обстрілу в машині та побачили «прильот» — то ні в якому разі не можна продовжувати рух, треба швиденько зупинити автомобіль, на узбіччі бажано, швидко вийти з нього та відповзти трохи подалі. Тому що автомобіль є небезпечним у випадку потрапляння в нього снаряду. Паливно-мастильні матеріали.

Та варто пам’ятати, додає експерт, що у фронтовому місті убезпечити себе на 100% неможливо. Але людина в силах максимально підвищити шанс свого виживання.