Ніхто не хоче бути «москалем»: як працюють дитячі блокпости на Харківщині (відео)

Діти на Харківщині змінили улюблений футбол на «роботу» на блокпостах. Від тих, хто проходить та проїжджає, вимагають сказати «Паляниця» та «Укрзалізниця».

 Не зробиш – отримаєш зовсім не почесне звання «москаля». Як це працює – в сюжеті МГ «Об’єктив”.

Артем Листопад, кореспондент

Ми виїхали в один із населених пунктів Харківської області — деокупований, для того, щоб познімати життя місцевих мешканців. Зараз, перепрошую, тут досить серйозний блок-пост здається.

— Скажіть слово «паляниця».

— Доброго дня, паляниця.

— Слава Україні!

— Героям слава!

— Покажіть багажник.

— Секунду.

— Так, хлопці, зараз багажник. Ми преса, у нас все офіційно. Ось, будь ласка, сумка, штатив, каски, броніки — все при нас.

— Усе добре, проїжджайте, гарного дня.

Дивіться також у сюжеті МГ «Об’єктив»: Сучасні технології захисників Харківщини: як танкісти коригують вогонь із дронів (відео)

А якщо не скажеш «паляниця», то отримаєш звання «москаля». На цьому блок-пості все серйозно. Оскільки почуватись «москалем» ніхто не хоче, більшість автомобілістів таки дотримуються правил пересування через блок-пост, хоч він і дитячій.

— Доброго дня, скажіть слово «паляниця».

— Паляниця.

— Слава Україні!

— Героям слава!

— Покажіть багажник.

На варті — суворі, але справедливі Артур та Назар. До війни друзяки ганяли м’яча, тепер же щоденно перевіряють автомобілістів у своєму селі. А у майбутньому мріють бути військовими.

Артур, юний патріот 

Зупиняємо машини та просимо сказати слово «Паляниця», «Укрзалізниця» та перевіряємо багажник, щоб нічого забороненого не возили. Люди є добрі, а є не дуже.

У свої одинадцять парубки вправно володіють зброєю. Іграшковою, звісно. Вони вдосталь надивилися на наслідки російського «визволєнія», коли були змушені тікати з рідного дому через війну.

Назар, юний патріот

Боялась більше всіх бабуся. Вона боялася зустріти на дорозі російську техніку. Українці захищають землю, а руські просто лізуть і лізуть. Руські знищують всіх, а українці навпаки допомагають.

Ці діти в житті бачили більше, ніж деякі дорослі. Адже й досі у їхньому селі скрізь валяється все те, що залишили після себе біглі окупанти.

Артур, юний патріот 

Оце ми знайшли там біля хреста. Ми його забрали як трофей. Там теж лежать броніки, але, як сказати, вони в крові.

Дитячі блок-пости можна зустріти будь-де — у селах та селищах області чи просто в центрі Харкова. Сьогодні в українських дітей це чи не найпопулярніша гра.

— А ось так я йду, так? Непогано-непогано. Ворог не пройде. Слава Україні!

— Героям слава!