60% пасік Харківщини – в окупації: як виживають бджолярі та бджоли під час війни (відео)

Через повномасштабне вторгнення РФ на Харківщині дісталося пасічникам, адже найбільш «бджолині» райони області опинилися в тимчасовій окупації.

Багато власників пасік змушені були виїхати, а бджоли виживають самі. Ще одна проблема – втрата ринків збуту. Як у таких умовах на Харківщині добувають мед – у сюжеті МГ «Об’єктив”.

Сейчас я рамку спрячу, потому что смотрите — на нее уже садятся эти пчелы, они называются воровки. Это уже с другого улья, она сейчас наберет меда, полетит домой, расскажет, что там есть мед.

Андрій Ус розповідає про свою улюблену справу, а за сумісництвом — роботу. У розпорядженні пасічника із 35-річним досвідом — сотня вуликів на околиці Харкова.

Андрій Ус, пасічник 

Внизу находится семья. Она и вверху находится. Но здесь расплодная зона, здесь выводятся пчелы, а здесь они складывают мед вверху, это надставка — 145 высотой. И зимой, когда они будут зимовать, они соберутся внизу, и потом будут вверх подниматься, и этот мед должны, по идее, скушать. Ну а мы же держим пчел зачем? Его же надо себе отобрать. Поэтому мы эти рамки отберем, выкачаем на медогонке, а сюда поставим кормушки.

Андрій зайнявся пасічництвом ще в підлітковому віці. Батько хотів, аби син не бив байдики й придбав йому кілька сімей бджіл. А хлопцю це настільки сподобалось, що він перетворив хобі на справу свого життя. Працював у цій сфері навіть у Новій Зеландії.

Читайте також: 40% орних земель на Харківщині непридатні для господарювання

Андрій Ус, пасічник 

Вот у нас в Украине, я думаю, что где-то сто семей — и можно, наверное, не работать. За счет ста семей можно прожить, не сильно богато, но можно. А за границей я был — 500 семей надо держать, чтобы получать такую зарплату, как я получал на фирме, работая пчеловодом.

Через російське вторгнення більшість пасік Харківської області опинилися в окупації, це близько 60% від загальної кількості по області, кажуть фахівці. Йдеться про схід області.

Денис Солдатов, голова ГО «Спілка пасічників Харківської області» 

Там є угіддя для розвитку бджільництва, ліси, лани. Тобто гарна кормова база. Найбільш потужні пасічники були зосереджені у Вовчанському районі, Бурлуцькому, Куп’янському, Ізюмському районі.

Багато бджолярів були вимушені покинути ці території та відійти від свого бізнесу. І хоч бджоли можуть довгий період жити без господаря, доля тисяч комах та пасік, які вибудовували роками, — під питанням.

Андрій Ус, пасічник 

Пчелы могут жить без вмешательства пчеловода очень длительное время, но они могут изроиться, не собрать нужное количество меда на зиму. И от клеща погибнуть. Мы обрабатываем их от клеща специальными препаратами.

Бджолярі, яким вдалося зберегти свою пасіку, зіштовхнулись із серйозною проблемою. Одна справа — отримати мед, а інша — його продати. Цього року про великі ярмарки в Харкові та інших містах годі й думати, а здавати оптом, каже бджоляр, надто дешево. Нині пасічники намагаються налагодити роздрібну торгівлю медом з Харківщини в різні регіони України. За якісний мед просять від 150 до 200 гривень за літр.

Денис Солдатов, голова ГО «Спілка пасічників Харківської області» 

Ми запустили продаж від харківських пасічників меду для населення України. І звідти перераховуються ще гроші для ЗСУ. Тобто хлопці погодились, що вони будуть перераховувати 5% від продажів на допомогу армії.

Ще одна можливість реалізувати якісний український мед — продати його за кордон. Причому, йдеться не про великі підприємства, а продукт із невеличких пасік. Об’єднання бджолярів намагається побудувати цей процес власноруч.

Денис Солдатов, голова ГО «Спілка пасічників Харківської області» 

Польща і Німеччина — це дві головні країни, де найбільше розвинута інфраструктура і виробництво меду. Тобто вони закуповують, фасують і продають далі по Європі. 

Першу поставку за кордон пасічники  запланували на вересень. Розраховують, що їхній продукт сподобається іноземцям, адже український мед називають одним із найкращих у світі.