Сьогодні 10 квітня: яке свято та день в історії

10 квітня 1710 року прийнято перший у світі документ, який охороняв авторське право. 1912-го у свій перший та останній рейс вирушив “Титанік”, 2010-го в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лех Качинський та урядова делегація. 2022-го стало відомо про викрадення окупантами на Харківщині письменника Володимира Вакуленка.

Свята та пам’ятні дати 10 квітня

10 квітня в Україні відзначають День визволення Одеси від німецько-нацистських окупантів.

У світі сьогодні Міжнародний день руху опору, Міжнародний день братів та сестер і Міжнародний день шпильки.

10 квітня в історії

10 квітня 1710 року у Великій Британії набув чинності акт парламенту, який отримав назву Статут королеви Анни.

Він став першим в історії документом, що надавав державну охорону авторському праву. Статут, зокрема, визначив термін дії авторського права на твори. Ті, що були опубліковані після набрання чинності Статутом, належали авторам протягом 14 років. Якщо на момент закінчення цього терміну автор ще був живий, він міг продовжити право на свій твір ще на 14 років. Для творів, опублікованих до виходу Статуту, дію авторського права визначили на 21 рік без можливості подальшого продовження. При цьому, якщо автор передавав право видавцеві, на цьому його можливості далі заробляти на своєму творі закінчувалися. Читачі могли поскаржитися громадському представнику у випадку, якщо вважали, що книга продається за надто високою ціною.

10 квітня 1849 року була запатентована безпечна шпилька. Автором винаходу став американець Волтер Гант. Його ідея полягала в тому, що шпилька зроблена з єдиного шматка дроту, який був і голкою (з одного боку), і пружиною.

За переказами, ідея такої шпильки прийшла до Ганта, коли він розмірковував, як віддати борг у 15 доларів, і при цьому крутив у руках шматок металевого дроту. Отриманий патент він згодом продав за 400 доларів. При цьому восени того ж року аналог такої ж шпильки запатентував британець Чарльз Роулей. І так сталося, що в народі її досі називають не американською, а англійською шпилькою.

10 квітня 1912 року з порту Саутгемтон до Нью-Йорка вирушив лайнер “Титанік”. Цей рейс став для нього першим і останнім. Посадка на борт розпочалася о 9:30 ранку 10 квітня. Об 11:50 пролунав гудок, який повідомив про відправку через 10 хвилин, тому журналісти, портові чиновники та ті, хто проводжав, залишили борт.

Спокійне плавання тривало недовго. Вже о 23:39 14 квітня впередглядач “Титаніка” Фредерік Фліт помітив прямо за курсом приблизно в 650 метрах айсберг. Історію того, що відбувалося далі, знають усі, хто бодай раз бачив оскароносну голлівудську стрічку. Зіткнення з айсбергом сталося о 23:40. Конструктор Томас Ендрюс, який перебував на борту, оглянувши пошкодження, заявив, що на плаву корабель протримається не більше, ніж півтори години. Проте протягом години на воду спустили у шлюпках лише 180 людей. Паніка на борту почалася після 1:30, коли ніс корабля почав занурюватися у воду. Шлюпки спускали переповненими. Остання торкнулася води о 2:05. А через п’ять хвилин після цього вода вже затоплювала шлюпочну палубу та капітанський місток. На борту залишалося близько 1500 людей. О 2:18 корабель розломився навпіл, ніс пішов на дно, а за дві хвилини затонула і корма. О 2:20 “Титанік” повністю зник під водою. Ті, хто не потонув із кораблем, в абсолютній більшості загинули через переохолодження. На двох складних шлюпках, які не встигли спустити з лайнера, поки той був на плаву, врятувалося близько 45 людей. Ще вісім людей врятували дві шлюпки, що повернулися на місце катастрофи. Через півтори години до місця трагедії дістався перший з кораблів, що відгукнулися на сигнал лиха, – пароплав “Карпатія”. Він підібрав 712 тих, хто вижив. Загинули в аварії щонайменше 1496 людей.

10 квітня 1938 року в Австрії, що за місяць до того була захоплена нацистською Німеччиною, відбувся референдум, на якому 99,7% проголосувало за аншлюс із Третім Рейхом. З огляду на те, що територія Австрії вже повністю знаходилася під німецьким контролем, вільним це волевиявлення назвати складно. Навіть бюлетені для голосування виглядали маніпулятивно – діаметр комірки “за” був майже вдвічі більшим, ніж “проти”.

Також голосування практично не було таємним – більшість людей, які брали участь у ньому, показували бюлетені для голосування “перевіряючим”. Однак історики зазначають: це не означає, що результати голосування сфальсифіковані настільки, що не відображали реальних настроїв населення Австрії на той момент.

10 квітня 1972 року була відкрита для підписання Конвенція про заборону біологічної зброї. Вона набула чинності 26 березня 1975 року, коли 22 держави світу передали на зберігання Генеральному секретарю ООН свої документи про її ратифікацію. Наразі учасниками конвенції є 163 держави, зокрема Україна.

10 квітня 2010 року сталася авіакатастрофа під Смоленськом, в якій загинув президент Польщі Лех Качинський та ще 95 осіб, переважно представників уряду Польщі. Делегація летіла на Ту-154М із Варшави для участі у заходах до роковин Катинської трагедії. Президент Польщі та посадові особи мали відвідати Катинський цвинтар – меморіальний комплекс, розташований під Смоленськом. Перші версії причин катастрофи, які активно просувала російська сторона, були: складні метеорологічні умови та помилка екіпажу літака. Літак опустився на критично малу висоту та зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі. Він розбився за кількасот метрів від початку посадкової смуги аеродрому “Смоленськ-Північний”.

У 2014 році суд Варшави ухвалив рішення відновити розслідування авіакатастрофи. У квітні 2017 року польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів на вежі “Смоленськ-Північний” із “несвідомого” на “свідоме” доведення ними екіпажу Ту-154М до авіакатастрофи. 20 травня 2022 року Окружний суд Варшави виніс ухвалу про тимчасовий арешт Віктора Р. – російського польотного диспетчера, який 10 квітня 2010 року чергував в аеропорту Смоленська та проходить у справі про вбивство президента Польщі Леха Качинського. Польська прокуратура подала клопотання про тимчасовий арешт трьох осіб: Віктора Р., Павла П. та Миколи К. Наразі ця справа не розглядається інакше, ніж справа про вбивство президента Польщі. Керівництво та правоохоронці РФ, звісно, не сприяють розслідуванню та досі відмовляються надати польській стороні речові докази – в тому числі, уламки літака.

10 квітня 2022 року з’явилася інформація про викрадення окупантами на Ізюмщині дитячого письменника Володимира Вакуленка. “Учора підтвердилося те, що я вже від кінця березня підозрювала. Володимира Вакуленка, ізюмського волонтера та літератора, мого колишнього чоловіка і батька нашого сина, приблизно тиждень тому забрали за доносом або російські вояки, або представники окупаційної маня-влади. Його подальша доля, як і доля Віталика, невідома”, – написала тоді колишня дружина Вакуленка Ірина Новицька у фейсбуці. Уже після деокупації Ізюма від свідків, які ховали українців на місці масового поховання, стало відомо, що 12 травня до них звернулися військовослужбовці РФ із завданням поховати тіло чоловіка. Саме тіло виявили неподалік села Капітолівка Ізюмського району. Свідки побачили кульові отвори в тілі та прострілені документи українського письменника. Тіло знаходилося на вулиці понад місяць. Перевірка ДНК згодом підтвердила, що загиблий №319 на Ізюмському цвинтарі – Володимир Вакуленко. У тілі знайшли дві кулі від пістолета Макарова. Попрощалися з Вакуленком у Харкові 6 грудня.

Церковне свято 10 квітня

10 квітня християни вшановують пам’ять преподобного Іларіона Нового, ігумена Пелікітського. Він із юності присвятив себе служінню Богу, багато років провів у затворі. Був пресвітером, а потім ігуменом Пелікітського монастиря. Мав дар чудотворення. За переказами, силою молитві він міг зводити дощ під час посухи, відганяв від полів шкідливих тварин, наповнював рибою сіті рибалок тощо. Іларіон постраждав у 754 році, коли воєначальник Лаханодракон несподівано напав на Пелікітський монастир, увірвався до церкви під час літургії та кинув на землю Святі Дари. Воєначальник переслідував тих, хто поклонявся іконам. Він із військом схопив 42 ченців, відправив у Ефеську область, де їх стратили.  Інших ченців покалічили. В тому числі мученицьку смерть прийняв перподоблий Іларіон.

Народні прикмети

Якщо верба розцвіла, то вже час сіяти моркву, кріп і петрушку.

День похмурий – до кінця квітня часто буде похмуро.

Якщо в цей день почуєте грім, то найближчим часом чекайте затяжних дощів.

Що не можна робити 10 квітня

Не можна різати домашню птицю.

Не можна розповідати комусь про свої доходи.