Місто-пам’ятник, місто-сад, місто-контрастів — Полтава

Я не чекала особливих вражень від Полтави, тому мій маршрут не передбачав, ані музеїв, ані пам’яток. Втім, пам’ятки вас знайдуть самі, оскільки саме місто має більш ніж тисячолітню історію.

Тут автентичні будиночки гармонійно сусідять із сучасними новубудовами. Так, на вулиці Пилипа Орлика розташувався особняк підрядника Бахмутського, який той збудував для коханої жінки, а за ним підноситься величезний сучасний житловий будинок.

Та якщо ви захочете подивитися на пам’ятки міста Полтава, то на землі можете побачити позначки з QR-кодами, які приведуть вас до визначних місць.

Полтава багата на пам’ятники як видатним особистостям, так і подіям, або символам міста. На Соборній площі розташувалася миска з галушками-традиційною стравою. А у дворі Полтавської аграрної академії — свинка з двома дітлахами та підписом «Одвічній годувальниці українського народу».

Вшанували у Полтаві й Петра І. На місці його відпочинку після Полтавської битви встановлений монумент із шоломом, щитом та мечем.

А біля Оперного театру гостей зустрічає Маруся Чурай – героїня творів Ліни Костенко. Це пам’ятник українській пісні. Через дорогу від Марусі Чурай у сквері встановлений монумент Миколі Гоголю.

А взагалі Полтава дуже схожа на курортне місто. Люди тут нікуди не поспішають, а вулиця Соборності є пішохідною та вкрита бруківкою. Вона схожа на Дерибасівську в Одесі. По обидва боки розташовані кав’ярні та грають вуличні музики. А виїзд з міста у бік Харкова являє зору зелені гори, та ми з подругою відчули себе у Криму. Схожості з Кримом додає й Ротонда Дружби Народів, біля якої відкривається вид на місто.

Особливої уваги вартий Корпусний парк. Це такий собі сад посеред міста із купою квітів, зеленими деревами та лавами для відпочинку. Він мені здався більш живим та натуральним, ніж харківський сад Шевченка.

До речі, у Полтаві дуже багато фонтанів, але усі вони не працюють. Напевно, міська влада вважає їх дорогим задоволенням, а може поки що у пріоритеті фінансування інших реконструкцій. Та все одно дуже прикро, адже такому місту не вистачає водяних споруд.

А на шляху від парку до центру ви побачите ще одну дуже красиву споруду. Це будівля, де раніше був Селянський банк, а нині – обласне управління СБУ. ЇЇ називають однією із загадковіших споруд Полтави. Вхід прикрашений жар-птицями та скульптурами сирен.

Ще одна особливість Полтави – тут дуже шанують українську культуру. Вже на під’їзді до міста у крамницях та на заправках розмовляють українською. У храмах збирають пожертви на реабілітацію воїнам АТО. А у центрі біля стадіону Ворскла розташувався щит з тризубом та написом «Загиблим у боротьбі за волю, незалежність та майбутнє України».

Від Харкова до Полтави всього 150 кілометрів. Добратися можна й автомобілем, й потягом, як зручніше. Але зараз йде масштабна реконструкція дороги, тому раджу відкласти автомобільну подорож.

Я вважаю, що Полтава – це чудове місто, аби вирватися від метушні та провести час у спокої та для того, щоб більше дізнатися про багатогранну українську культуру.