Електричка «Харків-Лозова»: рибі, що «гниє з голови» варто було б нагадати про «хвіст»

Взимку темніє рано, тому приміські електрички виглядають гарнішими – бруд та ржавчина не так сильно виділяється на мало освітленій поверхні. Люди, здається, менше думають про всілякі інфекції, коли підіймаються залізними східцями потягу, тримаючись за поручні. Та й народу ввечері… І стоячі, і сидячі, може інколи й лежачі. У цей час кондуктори ходять вагонами частіше, адже пасажирообіг великий. Та не тільки…

Укрзалізниця прозвітувала про 3 млрд грн збитку за останні півроку. Тут формула проста: дохід – 332 млн грн, витрати – 3 млрд 330 млн грн, стверджує Олександр Куропатенко, начальник Служби приміських пасажирських перевезень Південної залізниці. Чи не найбільша проблема – пільговики, переконують залізничники. Мовляв, держава зобов’язала безкоштовно перевозити пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших, а повністю компенсувати витрати не може.

Із другої спроби усі двері електрички зачиняються і поїзд рушає. Маршрут «Харків-Лозова». В дорозі понад 3,5 години – це 42 зупинки на дерев’яних сидіннях (іноді на пластмасових).

Вагони наповнені, де-не-де таки лишаються порожні місця. На «Новоселівці» до поїзду заходить юрба народу. Більшість не сідає – спочатку дістають серветки, папери чи якість тканини, протирають почорнілі дерев’яні лавки, а вже потім обережно вміщуються. Зазвичай не часто посміхаються – це молодь, що «подорожує» з шумною компанією. Найменше такого «позитивчику» у другому вагоні. Там застрягли двері, взимку. Тут майже ніхто не знімає шапки. А ті, що ближче до голови електрички, час від часу почухують носа – в тамбурі туалет. Схоже, двері й там не зовсім справні.

Ще 2 зупинки і у другому вагоні з’являється кондуктор. Іноді їх двоє, кожен займається своїм рядом, сьогодні – один. На той момент порожніх місць вже не залишилось, чоловік просувається з-поміж стоячих пасажирів. «К Мерефе», «Карачевка», «удостоверение», «без билета» — чується у вагоні. Дійсно, останній чоловік, якому не потрібен квиток, його не отримує, хоч і просунув контролеру кошти. Дає блакитну купюру, а отримує тільки дві «золоті» гривні у відповідь.

Поняття «по трояці» або ж «без білету» існує давно. Тільки мені довелося із ним стикатися декілька років – після того як переїхав до Харкова, а що було раніше – то люди скажуть.

«Ми проводимо перевірки. Якщо виявляємо – вживаємо заходів, звільняємо. Як то кажуть «не піймали-не грабіжник», — пояснює начальник Служби приміських пасажирських перевезень Південної залізниці Олександр Куропатенко.

Виявляється, в середньому для того, щоб приміська електричка дісталася пункту призначення, потрібно 14 000 гривень. А контролер привозить близько 1000 грн. Цікаво, який реальний прибуток переповненого електопоїзду «Харків-Лозова»? Тільки в одному вагоні нашої електрички кондуктор близько 20 разів узяв «по трояці», не надрукувавши білета. Зазвичай електропоїзд має 6 вагонів, які постійно поновлюються пасажирами.

Зафіксувавши такі «хабарі» бігти до поліцейських не варто – кримінальної відповідальності за свої дії кондуктори не несуть. За хабара ці кошти не вважають, тож вплинути на контролерів може лише їхнє керівництво, звільнивши або (що фантастично!) подаючи до суду на відшкодування коштів.

А от недобросовісні пасажири за грати теж не потраплять — їм загрожує штраф у десятикратному розмірі за безквитковий проїзд.