В Італії місто щосили намагається продати свої порожні будинки за один євро

За останні кілька років продаж будинків за один євро в Італії викликає великий інтерес: десятки людей вирішили скупити занедбану нерухомість у деяких знелюднених містах країни, пише CNN. 

Поки такі міста, як Муссомелі на Сицилії та Зунголі в Кампанії зуміли продати занедбані будинки іноземцям, які прагнуть втілити в життя італійську мрію, деякі села досі не можуть прилаштувати помешкання.

Серед них — Патрика, середньовічне село з населенням лише 3000 осіб, розташоване на південь від Риму, де понад 40 об’єктів нерухомості, занедбаних на початку 1900-х років, залишилися гнити.

Розташований на скелястому плато з видом на долину Сакко в центральній Італії, Патріка є ідилічним місцем, але в минулому життя тут було нелегким для місцевих.

Занедбані будинки

Багато хто виїхав у пошуках світлого майбутнього до інших місць, залишивши свої будинки порожніми на десятиліття.

Намагаючись вдихнути нове життя в село, що вмирає, мер міста Лючио Фьордалісо намагається повторити успіх інших італійських сіл, які виставили свої порожні будинки на продаж за один євро, або трохи більше долара. Досі він досяг невеликого успіху.

«Спочатку ми нанесли на карту всі покинуті будинки і офіційно звернулися до початкових власників, щоб запропонувати їм передати свою стару сімейну власність, але нам вдалося продати лише два будинки за один євро», — розповідає Фьордалісо CNN.

У той час як місцева влада в містах, які залишилися малонаселеними через землетруси та інші стихійні лиха, мають юрисдикцію виставляти занедбані будинки на продаж без дозволу власників, це не стосується Патріки та інших подібних міст.

«Спочатку нам потрібно, щоб власники чи їхні спадкоємці дали добро. Тільки тоді ми зможемо виставити ці об’єкти на продаж за їхньою згодою, що дуже ускладнює процес. Майже неможливо.”

Фьордалісо пояснює, що місто отримало «позитивну відповідь» від 10 власників після того, як розіслало «публічний заклик залучити їх до нашого проєкту будинків за один євро», але в останню хвилину вони відмовилися. Інші так і не відповіли.

Публічний виклик

Фіордалісо вважає, що ті, хто передумав, могли зробити це через проблеми з іншими родичами, які володіли частками того ж майна.

Занедбані будинки в старих італійських містах іноді діляться між кількома спадкоємцями, яким належить лише частина – ванна, балкон, кухня – і ніщо не може бути продано без письмової згоди всіх спадкоємців, згідно з італійським законодавством.

У минулому було прийнято, що діти успадкували частину свого сімейного будинку, включаючи ділянки землі, колодязі та фруктові сади.

Але це не завжди гарантія того, що родичі залишаться у добрих стосунках та/або підтримуватимуть контакт протягом багатьох років.

«Продаж потенційних будинків за один євро зайшов у глухий кут, оскільки більшість родичів, які проживають в одній і тій же власності, були в розбіжностях один з одним або не могли домовитися про продаж, деякі майже не розмовляли і не знали один одного, інші жили у віддалених містах і навіть за кордоном», — каже мер.

У деяких випадках минулого будинку ніколи офіційно не ділилися між спадкоємцями, тому лінія володіння розривалася без чіткої вказівки на те, хто має бути нинішнім власником.

За словами Фьордалісо, відстеження нащадків власників, які давно мігрували за кордон, переважно до США, Канади та Аргентини і, можливо, мали різні прізвища або могли передати свою італійську власність іноземцям, не повідомивши мерію Патріка, було дуже важким завданням.

“Це все одно, що шукати голку в копиці сіна”, – додає він.

Єдині два занедбані будинки, які у Патріці вдалося продати в рамках своєї схеми за один євро, повністю належали двом місцевим жителям, тому жодних зв’язків із двоюрідними братами чи праправнуками четвертого ступеня спорідненості не потрібно.

Сімейні зв’язки

У ситуаціях, коли мають місце сімейні чвари, родичі можуть вирішити не продавати свою частку через юридичні проблеми, пов’язані зі суперечками про спадщину, або навіть як помсту.

А початкові власники, які жили в іншому місці протягом багатьох років, можуть побоюватися повідомляти про себе місцеву владу та потенційно зіткнутися з невиплатою податків за свою власність та зборами за вивіз сміття у розмірі до 2500 євро (близько 2730 доларів на рік плюс неоплачені комунальні послуги) ).

Інша причина того, що схема одного євро так і не була запущена в Патріці, може бути пов’язана зі станом занедбаних будинків.

Деякі будинки просто запущені, щоб їх можна було продати, навіть якби власники були готові на це погодитися.

Місцевий житель Патріси Джанні Валлеко та два його брати вирішили виставити покинутий будинок своїх батьків на продаж, щоб подивитися, що станеться, але незабаром виявили, що будинок далекий від бажаного.

«Ми знали, що за півстоліття будинок наших батьків перетворився на руїни, він був повністю зруйнований, ніби зрівняний із землею. Дах і більшість стін обвалилися, залишивши кімнату просто неба, вкриту травою і кущами. Залишився лише клаптик землі, потворний сад просто в самому серці історичного центру».

“Тоді ми зрозуміли, що ніхто ніколи не купить це”, – говорить він. «Це погана інвестиція, яка потребує багато грошей на відновлення будинку. Набагато вигідніше купити крихітний сільський котедж на околицях».

На щастя, не всі покинуті будинки в Патриці, які потенційно можна було б продати за один євро, перебувають у такому жахливому стані, і деякі з них викликали інтерес з боку потенційних покупців.

Декілька іноземців прийшли подивитися покинуті будинки вартістю в один євро. Інтерес був великий, але, на жаль, нам не було чого запропонувати їм», — каже мер, додаючи, що зацікавлені особи були зі США та Європи.

Тим часом Фьордалісо вигадує нові способи підвищити привабливість міста, сподіваючись залучити новачків.

Нова схема

Ратуша нещодавно профінансувала реконструкцію зовнішніх фасадів деяких стародавніх палаццо, що спонукало кількох місцевих жителів повністю оновити свої старі сімейні будинки та ввести їх в експлуатацію після десятиліть забуття.

Місцева мешканка Алессандра Пальярозі пішла ще далі, перетворивши особняк 1950-х років, успадкований її чоловіком, на елегантний готель типу «ліжко та сніданок» під назвою Patricia.

«Ми переробили дах, якого практично вже не було, та інтер’єр. Рішення мера, нарешті, дало нам хорошу нагоду повністю відремонтувати власність, яка стояла там марно», — каже Пальярозі, який скористався новими податковими пільгами, запровадженими мерією для пожвавлення місцевої економіки.

Ті, хто вирішить розпочати комерційну діяльність, наприклад, відкрити готель типу «ліжко та сніданок» чи ремісничий бутік у стародавньому районі, звільняються від сплати податків на вивіз сміття, рекламу та використання громадських місць на 10 років, а також отримують податкові пільги на покриття витрат на реструктуризацію.

«Для невеликого готелю типу «ліжко та сніданок» це складе приблизно 1200 євро (близько 1310 доларів США) на рік у вигляді економії на податках, що є значною сумою грошей», — каже Пальярозі.

Іноземці, які планують переїхати до Патріки та відкрити малий бізнес, також мають право на податкові пільги.

В результаті зараз відкрилися два нові готелі типу «ліжко і сніданок» і один ресторан.

Місцевий рієлтор Іларіо Гроссі, що керує агентством нерухомості Immobil Lepini, розташованим у сусідньому місті Чеккано, каже, що кілька американських нащадків сімей емігрантів нещодавно відвідали Патріку, щоб переглянути нерухомість.

Але готові до заселення будинки з двома спальнями за ціною від 20 000 євро (21 832 долари США) виявилися привабливішими.

«Інтерес є, але коли іноземці бачать поганий стан старих будинків, вони вважають за краще вибирати квартири «під ключ», які вже відремонтовані або потребують лише незначного ремонту», — каже Гроссі.

«Тому набагато зручніше купити одну з цих нових будівель, ніж брати стару будівлю, яка потребує капітального ремонту, кінцева вартість якого зрештою виявиться набагато вищою».

Незважаючи на ці проблеми, Фьордалісо не відмовився від продажу деяких із давно занедбаних будинків міста, навіть якщо для цього доведеться вести переговори між родичами, що ворогують.

Читайте також: Хліб і обіцянки: археологи знайшли, як у стародавніх Помпеях підкуповували виборців