Рідкісноземельні метали: що є в Україні, який потенціал видобутку – аналіз DW

Після заяви президента США Дональда Трампа: “Хочу, щоб Україна дала нам рідкісноземельні метали”, — багато хто замислився, що саме цікавить цього бізнесмена від політики.

Президент України Володимир Зеленський на брифінгу після зустрічі з головою МАГАТЕ Рафаелем Гроссі 4 лютого підтвердив, що країна відкрита для інвестицій. А також нагадав: готовність надати країнам-партнерам доступ до розробки рідкісноземельних металів – це один із пунктів “плану перемоги”, який він представляв минулої осені. Видання DW проаналізувало, що саме може цікавити західні країни та конкретно США в надрах України.

Рідкісноземельні метали найактивніше постачає Китай

На цей час безперечний лідер ринку виробництва рідкісноземельних металів – Китай, і це навряд чи може влаштовувати США та особисто Трампа. За даними, наведеними у доповіді Світового економічного форуму, КНР забезпечує близько 40% потреб ЄС у таких ресурсах. Також суттєві частки ринку – в Канади, Бразилії, Південної Африки та Австралії.

Метали, яких найбільше потребує Захід, — це уран, титан, літій, графіт, нікель та алюміній. Прогнози Центру енергетичної безпеки НАТО такі, що обсяг ринку цієї сировини за п’ять років зросте вдвічі. А зараз він становить 320 млрд доларів США.

Читайте також: Курахове в руках ворога: що буде з родовищем літію – думка аналітика

Рідкоземельні метали необхідні для низки сучасних виробництв. Вони, наприклад, присутні в смартфонах і електромобілях. Але, крім того, потрібні для аерокосмічної та оборонної промисловості.

Україна може стати ключовим світовим постачальником

Інтерес Трампа до запасів рідкісноземельних металів в Україні має реальні підстави. Про це свідчить інформація Центру енергетичної безпеки НАТО. У підготовленому звіті фахівці стверджують, що Україна може стати потенційним ключовим постачальником таких рідкісних металів, як титан, літій, берилій, марганець, галій, уран, цирконій, графіт, апатит, флюорит та нікель.

“Приміром, українські поклади титанової руди називають найбільшими в Європі (сім відсотків від глобальних покладів). Крім того, Україна є однією з небагатьох країн, де відбувається видобуток цієї сировини, яка є незамінною, зокрема, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та суднобудівельної галузі. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну вона була однією із важливих постачальниць титану для військової промисловості”, – пише DW із посиланням на звіт експертів НАТО.

Одним із найбільш обговорюваних останнім часом фактів є наявність в Україні значних покладів літію. Одне з найбільших родовищ – Шевченківське, що знаходиться в районі активних бойових дій, у Кураховому. Однак ці поклади – не єдині у країні. За оцінками, загалом в українських надрах – близько 500 тисяч тонн металу, який необхідний для виробництва акумуляторів.

“Україна також є п’ятим за величиною виробником галію у світі, який є важливим для виробництва напівпровідників та світлодіодів (LED). Україна також є ключовим постачальником неону напівпровідникової чистоти для виробництва чипів у США”, – зазначає DW.

У доповіді на сайті Всесвітнього економічного форуму йдеться про те, що Єврокомісія визначила Україну як потенційне джерело понад 20 критичних видів сировини. Частина з них потрібна для реалізації країнами ЄС переходу на “зелену енергію”.

Камені – підводні та не дуже

Великий потенціал – це ще не все. Важливо його реалізувати. А тут, як водиться, є ціла низка складнощів. Найочевидніші – це повномасштабна війна, яка не сприяє інвестиціям загалом. А також – окупація частини території країни, у тому числі – родовищ рідкісноземельних металів.

“Точних даних про те, скільки саме запасів рідкісноземельних металів перебуває під контролем РФ, а скільки – розташовані небезпечно близько до зони бойових дій, немає. Українські експерти у розмові з DW вже говорили про зазіхання Росії на щонайменше два відомі родовища літію в Україні – у Крутій Балці на Запоріжжі та поблизу селища Шевченко у Донецькій області. Зараз територія, на які розташовані обидва родовища, окупована. Тож із чотирьох відомих родовищ під контролем України залишилися лише два”, — пише DW.

Менш очевидна, але не менш серйозна складність – українська бюрократія в усіх її проявах. Для розвитку видобутку копалин (як і для будь-яких інших інвестицій) необхідне стабільне законодавство, регуляторна база, оподаткування тощо. Втім, українська влада традиційно обіцяє всіляке сприяння.

“Наразі ми робимо відкритість даних по цих мінералах, напрацювали багато нормативно-правових актів”, – цитує DW заяву першої заступниці міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Олену Крамаренко.

З таким меседжем вона виступила на конференції в Києві, а також заявила, що стратегічна мета – “включити Україну до сировинної стратегії ЄС”.