Творення серед хаосу війни: харків’яни кілька місяців розчищають озеро (відео)

Харків’яни, які живуть у одному з найбільш небезпечних районів міста, згуртувалися – і знайшли для себе віддушину: розчищають Тюрине озеро.

Розпочали роботу два місцевих хлопця, поступово до них приєднувалися люди, які інколи просто проходили повз. Учасники команди працюють уже кілька місяців і зізнаються, що така робота ще й допомагає віднайти прагнення до життя та енергію, які багатьох покинули через війну. Рецепт зцілення людей та природи – у сюжеті МГ “Об’єктив”.

Це озеро під назвою Тюрине, що на Салтівці. Щоденно тут відпочивають містяни, є тарзанка й лавки, дерев’яні альтанки та чистенька вода. Але ще кілька місяців тому це можна було б назвати занедбаною водоймою, про яку, здавалося б, просто забули.

Мы вчера утром пришли купаться, еще даже мысли не было. Потом прикинули, чего мы это самое, надо почистить. В “ютубчике” посмотрели, как вообще чувак вылавливает.

Кілька місяців тому двоє містян прийшли сюди скупатися. Олександра та Станіслава настільки обурив занедбаний стан водойми, що ті вирішили хоч трохи її почистити, незважаючи на вечірні гуляння напередодні.

Станіслав, харків’янин 

Несмотря на то, что мы праздновали 11 числа мой день рождения, 12 числа в 9 часов утра мы уже были на пруду, как и договаривались. Как говорится, договор – дороже денег.

Чоловіки почали діставати з дна озера водорості та сміття. Таких “скарбів” виявилося настільки багато, що дві людини з цим навряд чи впоралися б.

Олександр, харків’янин 

Сварили такую конструкцию, похожую на обычную телевизионную антенну. Привязали веревку, начали кидать в пруд и потихоньку вытаскивать водоросли из пруда. И получается, увидели местные жители, начали потихоньку подключаться к нам, к нашей работе.

Так із двох людей зросла досить потужна команда. Один за одним до прибирання долучалися місцеві жителі. Збиралися після роботи й прибирали водойму та прилеглі території.

Дивіться також у сюжеті МГ “Об’єктив”: Черга на човен як на маршрутку: як живе село на Харківщині, де зруйнували всі мости (відео)

Аліна, харків’янка  

Это было месяца 2,5 назад, мы проходили с семьей мимо, увидели, что ребята чистят пруд. И мы предложили: давайте мы вам поможем.

Роботу собі знайшли й хлопці, і дівчата. Одні дістають з дна важелезні водорості й деревину, вирубують кущі та збирають наслідки наркоманських вечірок, які, схоже, проводили тут частенько.

Ребят, вот такая полянка остается. Сейчас прибираем вот такие сухие ветки, и всегда встречаются шприцы у нас.

Інші саджають квіти, виривають бур’яни, прибирають траву й навіть готують їсти на всю компанію. Аліна, одна із активістів, каже, що підштовхує до роботи й дітей, які приходять до озера купатися. У жінки є досвід роботи з дітлахами, адже до повномасштабної війни працювала в магазині іграшок. Потім, через бойові дії, вона втратила роботу. Але екоактивізм, каже, наче ковток свіжого повітря у ці нелегкі часи.

Аліна, харків’янка  

И постепенно было грустно, так печально. А потом, когда я увидела, что здесь ребята работают, я поняла, что это новая ветвь. Мне так сверху дана ситуация, что я могу найти себя здесь, тоже с детьми, в принципе, и работе с детьми. Вот такую работу тоже, яркую такую, которая будет наполнять меня снова энергией, стремлением к жизни.

Старше покоління добре пам’ятає, яким Тюрине озеро було раніше. Цим знімкам кілька десятків років. Водойма була дуже глибокою, в неї пірнали з вишки, тут влаштовували змагання з плавання. А поруч розташовувалися великі сходи. А це – все, що від них залишилося.

Станіслав, харків’янин 

Если обратить внимание на масштаб этой лестницы, то она уже захватывает своей красотой и широтой, скажем так. Сюда, конкретно на лестницу, приезжали люди, которые женились, делали здесь фотосессии. Хотелось бы эту лестницу восстановить, чтобы она приобрела первозданный вид. На этой лестнице прогуливались наши предки, мой дед с бабушкой фотографировались тоже.

Все це може стати ще однієї візитівкою міста, впевнені активісти. Для цього є все необхідне, потрібно лише більше докласти зусиль.

Місцеві скидаються грошима, замовляють будівельну техніку й мріють, що скоро ця територія стане комфортним, сучасним і чистим місцем відпочинку. Саме ж озеро, переконують, абсолютно безпечне, адже живиться великою кількістю джерел.

Павло, харків’янин 

Плюс еще с самого дна поступает очень много родниковой воды. Она здесь не задерживается, у нас есть там дренажная труба и лишняя вода, которая наполняется, особенно во время дождя, она сливается и по специальной канаве попадает в речку Харьков.

Звісно, довгоочікуваний фінал великих задумів щодо облаштування території ще не близько, тому роботи вистачає. Місцеві й досі щоденно приходять до водойми працювати. Кажуть: виявилося, що все не так уже й складно. І коли закінчать тут, знайдуть для себе новий об’єкт. Адже забруднених водоймищ у Харкові та області… як то кажуть, хоч греблю гати.

Давайте сделаем чище все и красивее. Слава Украине! Героям Слава!