«Ці варвари вертають нас на 50 – 70 років назад» – керівник Куп’янської ВА

Як зараз живе повністю окупований ворогом Куп’янський район Харківщини, розповів т.в.о. начальника Куп’янської ВА Андрій Канашевич у інтерв’ю МГ «Об’єктив».

Куп’янський район Харківщини, перебуває в тимчасовій окупації російськими військами з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Уже півроку більше 100 тисяч жителів Куп’янщини живуть на тимчасово непідконтрольній території України. Тиск з боку російської окупаційної влади посилюється, бізнес змушують співпрацювати, в школах впроваджують російську освітню програму – в  таких реаліях сьогодні живуть жителі Куп’янська, Великого Бурлука, Дворічної, Шевченкового та в інших населених пунктах району. Яка гуманітарна ситуація на Куп’янщині, чи можна безпечно виїхати на підконтрольну територію, як працюють об’єкти критичної інфраструктури, чи буде світло та газ взимку, як не стати колаборантом – про це в інтерв’ю виконуючого обов’язки начальника Куп’янської військової адміністрації Андрія Канашевича.

Багато шкіл окупанти не відкриють, бо немає учнів та вчителів

− У результаті адміністративно-територіальної реформи територія Куп’янського району збільшилася, як і кількість населення. Скільки людей проживало в районі до повномасштабного вторгнення і яка кількість людей, за вашою оцінкою, зараз перебуває під окупацією?

− У районі до повномасштабного вторгнення Росії проживало близько 130 тисяч громадян. Дати об’єктивну оцінку скільки людей залишилося, а скільки виїхало, важко. Як ви розумієте, під час війни неможливо зібрати статистичні дані, на які можна спиратися. Більшість жителів Куп’янщини залишилася на території району. Але при цьому точно можна сказати про суттєве зменшення кількості дітей. У нас є інформація, що багато шкіл окупанти взагалі не будуть відкривати 1 вересня (наша розмова відбулась 27 серпня – Авт.), оскільки немає учнів та вчителів.

− Яка сьогодні гуманітарна ситуація в Куп’янському районі?

− Куп’янський район повністю перебуває під тимчасовою окупацією російськими військами, тому ситуація складна. Виїхало багато лікарів, медичного персоналу, відповідно є певні проблеми зі своєчасним та якісним обслуговуванням людей. Погіршення гуманітарної ситуації здебільшого відчувається у сферах охорони здоров’я та освіти.

Читайте також: Жителів Куп’янська закликали готуватися до звільнення міста (відео)

− Чи вдається доставити гуманітарну допомогу з підконтрольної частини України в населені пункти Куп’янського району?

− До певного часу обласна влада та волонтерські організації займалися формуванням гуманітарної допомоги, й уже волонтери здійснювали доставку вантажів до медичних закладів, інтернатів, робили адресні доставки найбільш нужденним верствам населення. У нас був один коридор – 80 кілометрів від Харкова. Але цей напрямок вже близько місяця не працює як шлях постачання гуманітарної допомоги на окуповані території. Він працює лише як евакуаційний коридор. Кожен понеділок через нього відбувається евакуація людей.

«Режим коридору нав’язаний окупантами»

− За вашою оцінкою, скільки громадян України скористалися цим евакуаційним коридором? Наскільки він безпечний?

− Україна готова приймати усіх свої громадян, але, на жаль, режим роботи коридору нав’язаний окупантами. Тому він працює по понеділках певний час, а потім окупанти його перекривають і більше людей не пропускають. За час роботи цього коридору з окупованої частини Харківщини орієнтовно виїхало близько 15 тисяч осіб. Це не лише жителі Куп’янського району. Виїжджали з Балаклії, Вовчанська, Великого Бурлука, Ізюма, Борової. Також великий потік громадян України йде з Луганської області. Бували неодноразові обстріли під час евакуації. Треба було миттєво звільняти автобуси від людей, які падали на землю, ховалися, щоб не потрапити під обстріл.

− Це єдиний на сьогодні більш-менш безпечний спосіб виїхати на підконтрольну територію з окупованих територій Харківської та Луганської областей?

− Так. Іншого на сьогодні немає.

− Наприкінці липня очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що ведуться переговори щодо чотирьох «зелених» коридорів з тимчасово окупованих територій. Чи зараз ведуться якісь переговори, щоб налагодити сталу роботу згаданого вами коридору, чи окупанти взагалі відмовляються від «зелених» коридорів і евакуація відбувається ситуативно?

− На сьогодні у нас є один коридор, і ми робимо все від нас залежне, щоб він працював і надалі. Обласна влада зацікавлена в тому, щоб зробити якомога безпечнішим процес евакуації громадян з тимчасово окупованих територій Харківщини. Кожен понеділок проводимо цю роботу. Є бажання робити це частіше. Втім, це вкрай важко через непередбачуваність кроків російської сторони. Але можу сказати, що Харківська ОВА докладає великих зусиль для того, щоб процес евакуації був безпечний, постійний і наші люди могли виходити на підконтрольну територію. Ця робота проводиться регулярно й перебуває на постійному контролі в очільника Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова.

«У лікарнях району зникають цілі напрямки медичних послуг»

− Віцепрем’єр-міністерка – міністерка із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук заявила, що держава готує заходи з обов’язкової евакуації громадян з частини Харківської, Запорізької та Миколаївської областей. Ці заходи будуть стосуватися окупованого Куп’янського району?

− Перш за все тут мається на увазі розробка та затвердження заходів на випадок термінової евакуації, щоб у разі різкої зміни ситуації в Харківській області влада була готова провести евакуацію швидко, якісно та в повному обсязі або з тимчасово окупованих територій, або з прифронтових населених пунктів.

− Я так розумію, ця обов’язкова евакуація у більшій мірі стосується тих населених пунктів, які знаходяться поблизу лінії фронту?

− Так, звичайно.

− Чи вистачає жителям тимчасово окупованого Куп’янського району продуктів харчування та речей першої необхідності? Звідки йде постачання товарів?

− Щодо продуктів харчування, то зараз постачання йде або з Росії, або з окупованих територій України. Масштабного дефіциту продуктів харчування та речей першої необхідності, наскільки мені відомо, немає. Звичайно, що якість, асортимент продукції нижчі, ніж українського виробництва, а ціни – значно вищі. Обласна влада готова у будь-який момент відновити постачання гуманітарної допомоги для найбільш незахищених верств населення на тимчасово окуповані території, але, ви розумієте, що російські окупанти на це не погоджуються.

− За вашою оцінкою, скільки виїхало лікарів, вчителів?

− Маю достовірну інформацію, що у лікарнях відчувається брак профільних лікарів – хірургів, анестезіологів, офтальмологів, тощо. Вони виїжджають з району. Цілі напрямки медичних послуг зникають у лікарнях району. Є приклади, коли вони виїжджають на територію, яка підконтрольна Україні, є приклади, коли вони з родинами виїжджають через Росію до Західної Європи.

− У ЗМІ лунала інформація, що окупанти заохочують великими зарплатами лікарів з депресивних регіонів Росії приїжджати працювати в захоплені українські міста. Чи є такі випадки на Куп’янщині?

− Щодо конкретних випадків не знаю. Скажу так, є такі чутки, що завозять лікарів або з Луганська, або з Донецька, або з Росії. Але це чутки – не більше. Таких фактів у мене немає. Повторюсь, поки що ми спостерігаємо зворотну ситуацію – зникають певні напрямки спеціалізації по лікарням. Навіть, якщо вони там когось і завозять, то це не перекриває проблему з кадрами у лікарнях.

Батьки бояться записувати дітей на факультатив із української мови

− Я так розумію, що 1 вересня окупаційна влада планує розпочати освітній процес в районі?

− Так, планує. Окупаційна влада намагається запустити освітній процес по російській програмі, але через недостатню кількість вчителів та учнів цей процес йде дуже складно. У Куп’янську начебто російська окупаційна влада провела так звану «атестацію» освітян. На жаль, у нас є випадки, коли деякі вчителі погоджуються переходити працювати за російською програмою, також погоджуються деякі директори шкіл. Але є багато прикладів, коли колективи шкіл, директори шкіл району відмовляються працювати з окупантами. Вони або звільняються, або виїжджають на підконтрольну територію України.

− У вас є інформація скільки шкіл планує відкрити окупаційна влада в Куп’янському районі?

− У Куп’янську, наскільки я знаю, поки що планують відкрити дві школи, можливо школа відкриється у Шевченковому, дві школи можуть відкритися у колишньому Великобурлуцькому районі і школа у Дворічній. Тобто окупанти, намагаються відкривати школи у колишніх районних центрах.

− Наскільки агресивно окупаційна влада змінює українську освітню програму?

− Вони це роблять дуже агресивно. Російські окупанти повністю виключають українську мову з освітнього процесу. Залишають її суто формально у вигляді якихось факультативів. Але ми розуміємо, що люди, здебільшого, бояться записувати дітей на такий факультатив, щоб, можливо, у такий спосіб не проявляти свою проукраїнську позицію, адже на окупованій території це дійсно небезпечно. Такі дії окупантів ще раз підтверджують справжні наміри РФ щодо українців на Харківщині. Вчителі, які погодилися працювати, їздять на так звані курси підвищення кваліфікації до Курська, Бєлгорода, в Луганськ. Ми розуміємо з якими меседжами ці вчителі повертаються в українські школи після їхнього так званого навчання чи перенавчання у Росії чи ОРДЛО, і що будуть викладати нашим дітям.

«Окупанти створюють пастки для бізнесу»

− Як зараз працюють фермери, сільгосппідприємства району? Чи зібрали вони врожай ранніх зернових і якщо так, то як планують його реалізацію?

− Тут достатньо різноманітна ситуація. Є великі компанії, керівники яких, розуміючи усю складність ситуації, або взагалі не збирали врожай, або зробили це частково. Суто для того, щоб розрахуватися зерном з пайовиками за цей рік і частково за наступний, а решту врожаю залишили у полі. Також є фермери, які продовжують працювати і зібрали повністю врожай. Зерно знаходиться на складах. Наскільки мені відомо, вони далі думають, яким чином цим зерном розпоряджатися. Фермери розуміють, що на сьогоднішній день реалізувати його згідно діючого законодавства України неможливо. Окупанти створюють пастки для бізнесу. Вони повідомили місцевому бізнесу, що необхідно отримати якийсь їхній патент. Окупанти ставили певні терміни, здається до 20 серпня, але це не спрацювало. І тепер надходить інформація про нові терміни – до 1 жовтня, до кінця року.

Також окупаційна влада заявляє, що всі, хто хоче вести бізнес, повинні відкрити рахунок у кишеньковому, спеціально створеному російському банку, який зайшов на територію району. Місцевим підприємцям, щоб функціонувати далі, необхідно буде незрозуміло яким чином зареєструватися у податковій і сплачувати податок – 5% від обігу. Тому багато фермерів, керівників підприємств думають, яким чином не потрапити в халепу, тому що сплата податків на непідконтрольній території України, незрозуміло куди й кому, на мою думку, підпадає під колабораціонізм з відповідними наслідками. Ми рекомендуємо усім підприємцям та підприємствам, які знаходяться на тимчасово окупованій території, максимально віддалятися від співпраці з окупаційною владою й не працювати таким чином, щоб їхню діяльність хоч якось можна було прив’язати до фінансування окупантів. Адже ці п’ятивідсоткові відрахування підуть на утримання окупаційних військ та окупаційної влади. Так, вибір невеликий. Але, знаєте, прийшли часи, коли, так би мовити, сірого немає – є або чорне, або біле. Усім потрібно приймати важливі рішення, в тому числі керівникам підприємств, які знаходяться на тимчасово окупованій території.

У влади не буде питань до пенсіонерів, які беруть по 10 тис. рублів

− На тимчасово непідконтрольній території України російська окупаційна влада почала виплачувати пенсіонерам по 10 тис. рублів, і люди беруть ці гроші. Це не буде вважатися правопорушенням?

− По-перше, це не пенсії, а допомога. Пенсії виплачує лише держава Україна. Виплати продовжуються навіть на окупованих територіях. Люди можуть отримати пенсії на картки. Я думаю, що в української влади не буде питань до пенсіонерів, які беруть оці 10 тис. рублів – у зв’язку з тим, що їм треба просто вижити. Питання будуть до тих, хто формує списки людей, агітує та роздає ці гроші.

− Наскільки активно російська окупаційна влада переводить Куп’янський район в так звану «рубльову зону»?

− Окупанти максимально нав’язують обіг рубля. Хочуть перевести всі організації, установи, бізнес на розрахунки у рублях. Відкривають банки, про які я говорив. Поки що ходить і гривня, і рубль. Але у них намір максимально ввести рубль, причому за таким курсом, який робить продукти харчування суттєво дорожчими, оскільки курс цей встановлюється вручну. Це просто грабунок людей – і все.

«Привезли якихось людей, їх назвали мешканцями Куп’янська, видали якісь папірці»

− А як працюють комунальні установи, водоканал, енергозбут та інші? Працівники виходять на роботу?

− Люди працюють. Комунальні установи працюють. Здебільшого в ці установи окупанти призначили своїх керівників. Наскільки я знаю, там була суттєва проблема з виплатою заробітної плати. Тільки нещодавно працівникам виплатили від 18 тис до 25 тис рублів. На комунальних підприємствах є професіонали, які розуміють, що їм треба виконувати роботу, оскільки вони працюють для людей, бо без води та водовідведення неможливо прожити. Те саме стосується підприємств, які забезпечують газопостачання, електропостачання. Оцінку діяльності цих підприємств зробимо після визволення. Хоча з енергозбутом все більш-менш зрозуміло, оскільки деякі працівники їздили до Росії на робочі зустрічі і, як вони кажуть, під’єдналися до російської електромережі. Був сюжет на російському пропагандистському каналі, де мер Куп’янська, якому в Україні оголосили підозру в держзраді, а в рідному місті він сидить «на підвалі» (був заарештований російською окупаційною владою – ред.), заявляв, що Україна відрізала місто від енергопостачання, а Росія прийшла на допомогу. Це не відповідає дійсності. Російські війська вторглися на територію України з повномасштабною війною, руйнують нашу інфраструктуру, в тому числі в енергетиці, а потім роблять з себе героїв, коли ремонтують та відновлюють те, що до них працювало, як годинниковий механізм.

− Російський пропагандистські медіа показали, що декілька жителів Куп’янська отримали паспорти РФ. Наскільки масштабною може бути паспортизація населення і як місцеві жителі ставляться до отримання російського громадянства?

− Це типовий приклад брудної російської пропаганди. Не більше. Навіть тих десять людей, яких вони показали, куп’янчани не впізнають. Як зазвичай це робиться? Привезли якихось людей, їх назвали мешканцями Куп’янська, видали якісь папірці. Що таке десять людей? Це ж не приклад, масового отримання паспортів ворожої країни. Це лише брудна російська пропаганда, яку ми бачимо в черговий раз. Я володію інформацією про справжні настрої мешканців Куп’янського району – люди проти російської паспортизації, у них немає бажання йти отримувати російські паспорти, вони їм не потрібні. Але ж я розумію й інше – примус і тиск, який може здійснюватися окупантами на місцеве населення, може призвести до того, що люди опиняться у безвиході. Тому я наполегливо закликаю – не треба чекати, коли оцей тиск виникне, треба виїжджати з окупованих територій, щоб не бути потім жертвою брудної російської пропаганди.

− Багато хто не хоче виїжджати з тимчасово окупованих територій, бо бояться невизначеності. Люди кажуть: «я там нікому не потрібний», «куди мені їхати». Як сьогодні обласна та районна адміністрація можуть переконати українців евакуюватися з тимчасово непідконтрольної частини Харківщини?

− Такі настрої у деяких людей – це, певним чином, наслідки роботи російського інформаційного поля. Пропагандисти розповідають людям, які планують або вже зібралися виїжджати, про те, що, мовляв, ви в Україні нікому не потрібні, приїдете й вас там будуть судити, тому що ви тепер – колаборанти, оскільки ви вже півроку прожили в окупації. Вам ніде буде жити, ще день-два – і ми захопимо Харків, тож навіщо вам їхати. І таке інше. Ці меседжі постійно лунають. І люди, коли виходять на зв’язок із представниками обласної та районної влади, перепитують, а чи справді усе перелічене вище є правдою? Ми переконуємо їх, що це брехня і коли вони потрапляють на підконтрольну територію України, то дивуються тій великій підтримці, яку надає обласна військова адміністрація, надають волонтери – й під час евакуації, і після неї. Людина не залишається одна. Якщо вона потребує допомоги – вона її отримує. Ми надаємо тимчасове приміщення, де людина може прийти в себе, відпочити й прийняти зважене рішення, чи виїхати за кордон, чи поїхати на Захід України, чи залишиться на підконтрольній частині Харківської області. Якщо людині немає, куди їхати, ми обов’язково знаходимо місце, де людина зможе жити.

Гауляйтери Куп’янщини: «нафталіновий козак» та юрист, який «пішов на концерт до Кобзона»

− Колишньому меру Куп’янська Володимиру Демченку заочно повідомлено про підозру в колабораційній діяльності. У вас є інформація наскільки поширеним є колабораціонізм у Куп’янському районі? Чи багато державних службовців, посадових осіб з органів місцевого самоврядування погодилися співпрацювати з окупаційною владою?

− Наскільки я поінформований, більшість спеціалістів не погоджується співпрацювати з російською окупаційною владою. Що стосується очільників органів місцевого самоврядування Куп’янського району, то ті, хто не співпрацює з окупантами, або про це заявили та не взаємодіють, або виїхали з окупованої території. Замість них російські окупанти призначали своїх гауляйтерів у населених пунктах на тимчасово захоплених територіях. Наприклад, в Шевченковому призначили якогось нафталінового козака. Ця людина взагалі нічого не розуміє, окрім того, як носити папаху й бороду, а тим більше в системі управління та функціонування громади. У колишньому Великобурлуцькому районі керівником було призначено молодого юриста, якого нещодавно відправили на концерт до Кобзона. Ця людина взагалі не могла нічого самостійно зробити, не мала жодного авторитету в громаді. Така сама ситуація у Дворічній – призначають людей, які нічого не тямлять та так само не мають авторитету. Трохи гірша ситуація в Куп’янську, оскільки ми бачимо, що багато представників з місцевого самоврядування погодилися співпрацювати з окупантами. Мер-зрадник підтягнув за собою своїх заступників, керівників відділів, комунальних підприємств, спеціалістів. У цілому ж, по району переважна більшість співробітників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування відмовляються працювати на окупаційну владу. Це є певною ознакою того, що люди вірять, що незабаром відновиться нормальне життя, що Україна поверне захоплені території.

«Нам треба трохи терпіння»

− Чи є партизанський рух в Куп’янському районі?

− Відповім так. Ми бачимо, що щось там випадково вибухає в Куп’янську, машини вибухають у Великому Бурлуку, якісь склади вибухають з боєкомплектом. Напевно, хтось палить необережно й із правилами безпеки вони взагалі незнайомі. Висновки робіть самі.

− Наскільки небезпечною сьогодні є волонтерська діяльність на окупованих територіях району?

− За моєю інформацією, людям, які залишаються на окупованій території, зараз дуже важко продовжувати волонтерську діяльність. На жаль, здебільшого така діяльність зупинена. Ми розуміємо причини – люди бояться за своє життя, а окупанти не хочуть, щоб населення на тимчасово окупованій території отримувало підтримку та допомогу з боку України.

− Попереду Україну чекає важкий опалювальний сезон. Про це говорить Президент України Володимир Зеленський, інші представники влади, мери міст. На тимчасово окупованій територій ситуація ще складніша. Як на Куп’янщині готуються до опалювального сезону? Чи будуть люди забезпечені газом?

− Куп’янщина окупована, й це, безумовно, унеможливлює проведення якісної та своєчасної підготовки до опалювального сезону. Не виключено, що певні проблеми з постачанням тепла, газу будуть, але корінь цих проблем ми знаємо, де шукати.

− Окупаційна влада зруйнувала пам’ятник воїнам АТО у Шевченковому.  Наскільки поширені такі дій окупантів в районі?

− У Куп’янську біля адміністрації була стела з фото наших героїв – хлопців, які загинули під час виконані військових завдань у зоні АТО/ООС. Окупанти все це замалювали, розмістили свої написи «дєдиваєвалі», «дєньпабєди», «ми одін народ» і іншу маячню, інакше це не назвеш. У Шевченковому розбили пам’ятний камінь, який хлопці поставили воїнам АТО. В інших населених пунктах відбувається те саме – вони хочуть знищити будь яку пам’ять у українців про справжніх героїв, які воювали та загинули за Україну. Натомість ці варвари вертають нас на 50 – 70 років назад, повертаючи комуністичні назви вулиць, встановлюючи бюсти ката-Леніна, одягаючи червоні краватки та піднімаючи червоні ганчірки. Нам треба трохи терпіння. Ми усе відновимо. А всі ті покидьки, які це робили, отримують по повній. Особисто буду докладати зусиль, обласна влада буде докладати зусиль для того, щоб ми зробили це якомога скоріше, якомога жорсткіше та незворотньо, щоб ніхто не намагався навіть і подумати про те, що можна тут озвучувати якісь російські наративи. Не подобається жити в Україні? Зібрав речі – й поїхав за кордон, де роби, що хочеш, якщо дозволять.