Сьогодні 23 грудня: яке свято та день в історії

23 грудня за церковним календарем – пам’ять мучеників Міни, Єрмогена, Євграфа та Гемела Пафлогонянина. Це “день народження” Української греко-католицької церкви та день порятунку пасажирів рейсу 571 Air Force, які після авіакатастрофи провели 73 дні в Андах.

Свята та пам’ятні дати 23 грудня

Державні та професійні свята України цього дня не відзначають.

Світовий день сноуборду

23 грудня в історії

23 грудня 1583 року Папа Римський Климент VIII формально прийняв Українську православну церкву під своє керівництво. Цю подію можна вважати “днем народження” Української греко-католицької (або Уніатської, як її спершу називали) церкви. Насправді таких дат, з яких можна розпочинати відлік, – більше.

До створення УГКЦ Київська митрополія православної церкви багато чого зазнала. Після наступу на Київську Русь орди, а згодом – переходу у XIV столітті значної частини земель Русі під владу польських та литовських правителів, центр Київської митрополії перемістився. Здійснювалися неодноразові спроби її поділу. Так, 1448 року Московська церква остаточно відокремилася від Української (Київської), самочинно проголосивши автокефалію. Ієрархи Київської митрополії позитивно ставилися до ідеї відновлення християнської єдності – православних та католиків – та брали участь у кількох соборах Латинської (Римської католицької) Церкви. У Речі Посполитій, по суті, державною церквою була Латинська (Римська католицька). Підтримки з Константинополя Київська митрополія не отримувала. Ієрархи почали шукати шляхи подолання кризи, і наприкінці XVI століття єпископство ухвалило синодальне рішення перейти під опіку Римського престолу. Так у 1596 році було укладено Берестейську унію – про відновлення єдності Київської Церкви з Латинською. 23 грудня 1595 року два єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький прибули до Риму, де представили концепцію об’єднання з Римом папі Клименту VIII. І він утвердив її.

Через відмінності у баченні шляхів об’єднання з Римом надалі модель, затверджену на Соборі 1596 року в Бересті, підтримали не всі ієрархи та віруючі Київської митрополії. Та частина, яка вважала за необхідне залишатися в Константинопольському патріархаті, перейшла у відверту опозицію.

23 грудня 1972 року врятували 16 людей, які вижили під час авіакатастрофи літака рейсу 571 Air Force в Андах. До цього 73 дні вони змогли протриматися на сніговому високогір’ї Анд. Ті, що вижили, змушені були вдатися до канібалізму. Про цю катастрофу та історію виживання пасажирів літака знято відомий фільм Френка Маршалла “Живі”.

Сама катастрофа сталася 13 жовтня 1972 року. Літак виконував чартерний рейс з Уругваю до столиці Чилі – Сантьяго. На борту перебували 45 осіб – 5 членів екіпажу та 40 пасажирів – регбійна команда “Old Cristians”, їхні родичі та спонсори. Через циклон літака довелося змінювати маршрут польоту. Вже на етапі, коли рейс наближався до Сантьяго, диспетчер припустився помилки, дозволивши зниження. Літак влетів у циклон, пілоти змогли пройти його за повної відсутності видимості, але вилетіли просто на скелю. Вершину гірського піка зачепили хвостом, після чого літак ще кілька разів ударився об скелі, втративши хвіст і обидва крила. А понівечений фюзеляж скотився на великій швидкості схилом і загальмував об сніг.

Під час самої катастрофи загинули 12 людей, ще 5 померли до ранку. А решта 28 змушені були виживати без теплого одягу, спорядження, медикаментів та їжі. На певному етапі вони вирішили їсти тіла своїх загиблих товаришів і родичів. Пізніше ще 8 людей загинули внаслідок сходження лавини, а троє померли від ран та зараження крові.

Ті, хто вижив, знали, що їхні пошуки припинили ще на 8-й день після катастрофи – про це люди почули в новинах, які ловив маленький радіоприймач. Вони розуміли, що допомоги чекати нема звідки. 12 грудня – після довгих зборів та кількох невдалих спроб – троє з постраждалих в авіакатастрофі вирушили крізь гори до Чилі. Один із них згодом повернувся назад, а двоє за 10 днів спустилися з гір і зустріли чилійського фермера, який надав їм першу допомогу та повідомив владу про долю рейсу 571.

22 грудня два вертольоти досягли місця аварії літака, але через погану погоду змогли забрати лише половину постраждалих. Тож що днем ​​порятунку пасажирів рейсу 571 Air Force вважають 23 грудня, коли з гір спустили всіх 16 людей, які вижили. Їх доправили до лікарні в Сантьяго, де пацієнтам діагностували висотну хворобу, зневоднення, обмороження, цингу, переломи кісток та недоїдання.

23 грудня 1991 року – незалежність України визнали Казахстан, Ліхтенштейн, Швейцарія та Коста-Рика.

Церковне свято 23 грудня

23 грудня християни вшановують пам’ять мучеників Міни, Єрмогена та Євграфа, а також Гемела Пафлогонянина.

Мученики Міна, Єрмоген та Євграф постраждали під час переслідувань християн імператора Максиміна. Імператор послав Міну з Афін до Олександрії для придушення смут між християнами та язичниками. Однак замість того, щоб підтримати язичників, Міна відкрито проповідував там християнську віру. Тоді Максимін направив до Олександрії єпарха Єрмогена, щоб той судив Міну та очистив місто від християн. Єрмоген був настільки вражений довготерпінням святого Міни під час тортур та його чудовим зціленням після тортур, що й сам повірив у Христа. Нарешті Максимін особисто прибув до Олександрії, щоб судити святих. Імператора не вразили ні стійкість мучеників, ні зцілення. Він сам порубав святого Євграфа, секретаря святого Міни, а мученикам Міні та Єрмогену наказав відрубати голови.

Мученик Гемелл Пафлагонянин за сміливе викриття імператора Юліана Відступника в Анкірі зазнав найжорстокіших мук. З нього здерли шкіру й пригвоздили до хреста.

Народні прикмети

Яскраві зорі та місяць на небі – до морозів.

Сонячний день 23 грудня віщує холод.

Що не можна робити 23 грудня

Краще не брати гроші в борг і не позичати.

Заборонено сваритися і пліткувати.