“Як жити далі?” – втративши житло, харків’яни домагаються відповіді від влади

Власникам квартир у багатоповерхівці на Північній Салтівці після обстеження будинку повідомили: його технічний стан – незадовільний. Однак чи зноситимуть, чи відновлюватимуть, і де ж їм жити далі, люди досі не розуміють.

Історія мешканців будинку на вул. Наталії Ужвій, 96, що типова для багатьох харків’ян, – у сюжеті МГ “Об’єктив”.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ понад 150 тисяч харків’ян залишилися без житла.

Надія, мешканка будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Ми живемо на п’ятнадцятому поверсі, й коли це все почалося, я бачила це на власні очі. Горіло все, стріляло. Ми зібрали дітей о пів на п’яту та поїхали так на пару годин – перечекати. А вийшло, що поїхали й більше ми вже сюди повернутися не можемо.

Дім у Циркунах, де жили батьки Надії, теж зруйнували окупанти під час бойових дій у березні.

Лідія Вікторівна, мати Надії

15 березня з Росії прилетів снаряд і встромився в асфальт перед їхнім будинком. Мордою в асфальт, хвостовиком у Росію, тобто чітко видно, що це з Росії. Душа холоділа, коли я бачила, як ракети, вся ця заграва з Бєлгорода… Летіло на Харків. Я холоділа.

Родина залишилася без усього житла. Їм надали тимчасовий прихисток знайомі. Весною власники повернулися додому. Де жити далі, сімейство не знає.

Надія, мешканка будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Ми не розуміємо, що буде з нашим будинком. Нам ніхто не каже: відновлюватимуть – не будуть? Ми розуміємо, що війна та поки що вона не закінчилася. Але ми хоч би маємо зрозуміти, як нам бути? Ми не знаємо. Ми не знаємо нічого, тому хочемо хоч якоїсь ясності досягти. Щоб роз’яснили ситуацію: як нам жити далі? Де нам жити? І взагалі, що буде з нашим будинком?

15 серпня по будинку на вулиці Наталії Ужвій, 96, склали акт обстеження. Висновок комісії – «технічний стан незадовільний (потрібне термінове технічне обстеження)».

Тетяна, діти мешкали у будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

У багатьох будинках вже є поняття, що робити з цими квартирами. Початковий акт з цього будинку зроблено. 15.08.2022 року було складено цей акт. За підписом дуже великої кількості начальників, керівників. Людей, які розуміють технічний стан цієї конструкції. І в ньому написано: «Термінове технічне обстеження будинку має відбутися». І ми тепер не розуміємо: чи було це термінове технічне обстеження? Чи була експертиза?

Цю інформацію щодо проведених обстежень мешканці намагалися з’ясувати. Проте поки що марно.

Лідія Федорівна, мешканка будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Мешканці нашого будинку зверталися до ЖЕКу, там жодної відповіді нам не дають. Зверталися до адміністрації міста. Сказали: після закінчення війни тільки буде якийсь результат. Нас усіх гнітить ця невизначеність. Як далі? Встаєш і думаєш з ранку до вечора: як жити далі?

Андрій, мешканець будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Я під’їжджав до адміністрації Київського району. Хотів отримати якийсь висновок щодо обстеження цього будинку. Щоб далі звертатися кудись у якісь там молодіжні фонди. Для подальшого вирішення житлового питання. Там сказали, що такого акту нема. Було лише візуальне обстеження комісії. На олівець. Жодних паперів адміністрація не складала.

Проте навіть складений акт, у якому підтверджено, що будинок непридатний для проживання, не гарантує його мешканцям право на безкоштовне житло, говорить юрист.

Роман Чумак, керуючий партнер юридичної компанії «Арес»

Безумовно, акт комісії міської ради про визнання непридатним для проживання будинку повинен бути. Строк розгляду комісією цього питання не повинен перевищувати 1 календарний місяць. Але навіть якщо такий акт буде, це не означає що жителі отримують право на відшкодування шкоди. Зазначений порядок відшкодування шкоди наразі урядом не затверджений. Тому намагаємося дочекатися такого порядку. І розраховуємо лише на те, що за рахунок репарації або за рахунок заарештованих активів буде зведений механізм фінансування. І уряд нарешті  затвердить такий порядок відшкодування шкоди, завданою збройною агресією російської федерації.

За оцінками експертів, РФ за 10 місяців війни знищила в Україні більше житла, ніж було збудовано за останні п’ять років. На жаль, прогнози невтішні: подолати руїну – це перспектива не одного десятиліття. При цьому людям потрібно десь жити уже зараз. Жителі будинку на вулиці Ужвій сподіваються хоча б на тимчасове житло.

Володимир, мешканець будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Хоча б людям дати десь жити. Якісь тимчасові житла, готелі. Або щось. Готелі зараз порожні, наскільки я розумію. Ніхто нічого не пропонує. Ну десь ти там живеш, та й живи на здоров’я. Мовчиш – мовчи. Ось тому ми й зібралися, щоб висловитися. Сказали, що, шановні ці керівники, ну, так не можна, але все-таки люди.

Експерти як вихід із ситуації пропонують протягом трьох – п’яти років щомісячно виплачувати людям кошти на тимчасову оренду житла. За цей час можна відновити зруйновані оселі.

Андрій Міма, співзасновник сервісу з пошуку нерухомості ЛУН

Держава має профінансувати людей, у яких є потреба: які є біженці, у яких розбомблено житло.  І далі ці люди з цими грошима на ринку самі оберуть, де вони хочуть жити та як вони хочуть жити. А ринок пропозицій – він дуже швидко відреагує. Якщо держава їх фінансує, умовно, через «Дія. Е-підтримка», грошима на оренду. Це нормально. Чи пішли на ринок оренди і познімали ці квартири, яких є дуже-дуже багато.

Але це все – перспективи, які ще тільки обговорюються й не мають законодавчого підґрунтя. А визначеність людям потрібна просто зараз.

Тетяна, мешканка будинку по вул. Наталії Ужвій, 96

Проблема в тому, що жити нам нема де. Що буде надалі з будинком, нам незрозуміло Ми хочемо визначеності, щоб розуміти, що нам робити? Куди нам звертатися? До кого звертатися? Щоби розуміти, де нам далі жити.