Ремзавод замінований, а цементний скоро не запрацює – ексмер Балаклії

Про відновлення деокупованих міст Харківщини, стан промислових підприємств Балаклії, розмінування та колаборантів – у інтерв’ю колишнього мера Балаклії, народного депутата Олександра Літвінова МГ “Об’єктив”.

Балаклійський прорив Збройних сил України у вересні минулого року дозволив українським захисникам звільнити майже всю Харківську область. Зворушливі кадри зустрічі місцевих жителів українських визволителів побачив увесь світ. Зараз в окупації знаходяться 29 населених пунктів Харківщини, це менш як 2% території області (у травні минулого року було 25%). Російські загарбники залишили після себе зруйновані житлові будинки, підірвані мости, заміновані поля.  Процес відновлення життєдіяльності у звільнених населених пунктах розпочався відразу після звільнення та продовжується зараз – зводяться тимчасові мости, ремонтуються будинки, лікарні, відкриваються магазини та банки.  Разом із тим, місцеві жителі не поспішають повертатися через зруйноване житло та відсутність роботи.

Колишній мер Балаклії, а нині народний депутат України Олександр Літвінов, запевняє, що цього року на відновлення житлово-комунальної інфраструктури Харківщини будуть спрямовані значні кошти з державного бюджету, а також фіндопомога країн Євросоюзу. При цьому нардеп тверезо оцінює ситуацію – відбудова займе роки та потребуватиме мільярдів гривень.

Як відбувається процес відновлення Балаклії та Ізюма, наскільки поширеним був колабораціонізм у звільнених містах, що робити з масовим безробіттям у прифронтових територіях, куди поділися місцеві депутати та про початок політичного сезону у Верховній Раді – про це народний депутат України та ексмер Балаклії Олександр Літвінов розповів у інтерв’ю МГ “Об’єктив”.

 Тільки відновлення мостів у Балаклії коштуватиме більше мільярда гривень

– Як ви оцінюєте розмір шкоди завданої Харківщині російським збройним повномасштабним вторгненням?

– Пошкодження дуже великі. Фіксацією та аналізом шкоди, завданої російською агресією, безпосередньо займається виконавча влада, разом з органами місцевого самоврядування та створені воєнні адміністрації. Тож конкретні цифри я зараз не можу навести, робота в даному напрямку триває. Відновлення об’єктів критичної інфраструктури коштує дуже дорого. До прикладу, проведення капітального ремонту одного мосту – це сотні мільйонів гривень.  Тільки в Балаклійській об’єднаній територіальній громаді зруйновано п’ять важливих мостів. Відновлення цієї критичної інфраструктури коштуватиме більше мільярда гривень.

Значна частина Балаклійської ОТГ була окупована, були зруйновані або пошкоджені багато будівель, будинків, мереж та інших об’єктів. У Балаклії була частково зруйнована центральна лікарня, постраждало чимало багатоповерхових будинків. Вибиті вікна, двері, подекуди пошкоджені дахи, є прямі влучання, які призвели до руйнування усього будинку, або його частини. Взагалі ситуація в Ізюмському районі щодо пошкоджень внаслідок російської агресії складна.

– За рахунок яких джерел буде відбуватися відновлення зруйнованих об’єктів на Харківщині та що передбачено у бюджеті на цей рік?

– На цей рік в державному бюджеті для Міністерства розвитку громад та територій України передбачено 2 млрд грн. Розмір коштів для відновлення Харківської області в повному обсязі ще буде визначатися. Європейський фонд регіонального розвитку також буде надавати допомогу і також фінансування буде йти з резервного фонду бюджету. Якщо повернутися до Балаклійської ОТГ, то у нас зараз йде відновлення лікарні, відновлення зруйнованих будинків  з резервного фонду державного бюджету.

Газ видобувають, а підприємство з нафтопереробки пошкоджено

– Поговоримо про Балаклію, адже ви працювали і головою Балаклійської районної ради, і Балаклійським міським головою, тому знаєте проблеми і міста, і району. На території Балаклійської громади працювало кілька доволі великих підприємств. Зокрема філія компанії “Хенкель Баутехнік (Україна)” – завод, який виробляє будівельних сумішей, фарб. Чи планує він відновити виробництво?

– Зараз ведеться активне відновлення цього підприємства. Воно не зруйновано повністю, але пошкодженні основні елементи, вузли обладнання. І саме головне – це електроніка, яка відповідає за виробничий процес. Керівник заводу, Сергій Сокольцов, з перших днів визволення Балаклії працює на підприємстві. Колектив також повернувся. За оперативною інформацією відновлення роботи підприємства, якщо усе буде добре, планується протягом півроку. Вже два місяця вони займаються відновленням. Директор дуже активний, прогресивний, у нього є новітні ідеї щодо роботи підприємства. Він у повному контакті з керівництвом головного підприємства. Завод у Балаклії виробляв близько 15-20% продукції, яку виробляють заводи “Хенкель Баутехнік (Україна)”,  поставляв сухі будівельні суміші на схід, південь, південний схід України. Частково постачав до центральної України.

– Яка ситуація зараз на підприємстві “Шебелинкагазвидобування”?

– Двома словами – там усе добре. Підприємство працює, видобуток незначно зменшився, але він постійно триває. Зменшення пов’язане з технологічним процесом. На даний час підприємство працює стабільно.

Що стосується підприємства з переробки нафти, газу та газового конденсату – підрозділу «Шебелинкагазвидобування», яке розташовано у селищі Андріївка, то, на жаль, воно пошкоджено. Російські окупанти на території України зруйнували майже усі підприємства, які переробляли нафту, газовий конденсат.

Відновлення роботи Балаклійського цементного заводу – під великим питанням

– У якому стані Балаклійський цементний завод?

– Завод має пошкодження. Я думаю, що власник найближчим часом відновлювати його, скоріше за все, не буде. Тому що, це економічно не виправдано. Виробництво цементу там відбувалося за так званою “мокрою технологією”, яке передбачала велике споживання газу. Так, цемент був якісний, але його виробництво було дуже енергоємним. Перейти на іншу технологію виробництва – це теж складне питання. Особисто моя думка – найближчим часом його запускати не будуть.

–  Чи є у вас бачення, що робити в подальшому з таким великим містоутворюючим  підприємством? Балаклійський цементний завод у певні періоди виробляв третину цементу в Україні.

– Сьогодні є цементний завод в західній частині нашої держави. Потужне підприємство, яке працює за новими технологіями, та виробляє необхідну кількість продукції для потреб нашої держави.  На Балаклійському цемзаводі раніше власники хотіли провести реконструкцію, але її приблизна  вартість була півмільярда євро, тож ця ідея була відкинута. Це приватне підприємство. Держава впливати на нього не буде.

– “Мотор Січ” теж приватна компанія, але її націоналізували. Звісно, там обставини інші, але тим не менш, є прецеденти націоналізації великих промислових підприємств під час воєнного стану. Питання у тому, чи Балаклійський цемзавод або колись запрацює, або не буде працювати взагалі та буде порізаний на металобрухт.

– Для проведення націоналізації підприємства звісно необхідні правові підстави, щодо даного підприємства, їх немає. Моя особиста думка, якщо навіть ми зможемо провести націоналізацію Балаклійського цемзаводу, то держава не зможе виділити кошти на його запуск. Йде війна, на даний час це неможливо. Якщо законсервувати завод – це питання можна розглядати. Але я думаю, що за тією технологією, за якою він працював, з такою ціною на енергоносії запустити його неможливо. Я планую зустрітися з керівником цемзаводу, можливо він розкаже, який алгоритм дій по розвитку чи зберіганню підприємства.

Територія ремзаводу посеред Балаклії засипана вибухонебезпечними предметами

–  У якому стані зараз Балаклійський ремонтний завод, який входить до ДК “Укроборонпром”? Наскільки я знаю, на початку повномасштабного вторгнення РФ по цьому підприємству були завдані ракетні удари та й узагалі завод постраждав за час бойових дій. Після деокупації Балаклії чи було підприємство релоковане?

– Релокації не було, підприємство зазнало великих пошкоджень. На території заводу знаходилася значна кількість російських окупантів та їх техніки. Велика проблема – замінування та покриття касетними бомбами території підприємства, та території навколо нього. Нещодавно  у місті Балаклія, неподалік від підприємства,  58-річна жінка наступила на пелюсткову міну й отримала вибухову травму. Завод знаходиться безпосередньо в місті та займає значну територію. Вона вся засипана вибухонебезпечними предметами. Складно спрогнозувати і дати висновок, у якому стані зараз підприємство.

– Чи запрацює Балаклійський молокозавод?

– Наскільки мені відомо, на цьому підприємстві великі пошкодження та значні руйнування. Найближчим часом, скоріш за все, відновлюватися він не буде.

– Які підприємства у Балаклії зараз працюють?

– На жаль, у Балаклії не працюють бюджетоутворюючі підприємства, такі як Балаклійський цементний завод,  Балаклійський ремонтний завод,  військова частинна А1352, на якій майже нічого не залишилося через ракетні та артилерійські обстріли. Тому, з наповненням місцевого бюджету буде непросто. Зараз увесь розрахунок на малий бізнес, на підприємців. Стабільно працюють комунальні підприємства – теплові мережі, водоканал, житлокомунсервіс та інші. Також працюють Балаклійське районне відділення енергозбуту ПАТ “Харківобленерго”, Балаклійська дільниця АТ “Харківгаз”.

“Фермери отримували багато кредитів під урожай, який не змогли зібрати”

– Аграрії дуже постраждали від війни. За прогнозом Українського клубу аграрного бізнесу у 2023 році посівні площі під зерновими в Україні скоротяться на 45%, а валовий збір – на 60%. Харківська область належить до аграрно розвинених областей. У якому стані АПК Харківщини?

– Так, я можу підтвердити, що така складна ситуація існує. На Харківщині ми маємо дуже великі площі замінованих полів. Ми отримували велику кількість звернень від аграріїв щодо допомоги у розмінуванні сільгоспугідь.

Продовольча безпека – це стратегічний напрямок. Прийнято рішення на рівні держави, що пріоритет у розмінуванні на деокупованих територіях – це критична енергетична інфраструктура (елекро-, тепло-, газомережі). Потім будемо розміновувати сільгоспугіддя. Більшість полів, які знаходилися на тимчасово окупованій території, зараз у занедбаному стані, туди неможливо зайти техніці. Зараз опрацьовується механізм, в який спосіб можливо прибрати з полів бур’яни. Але це поки що відкрите питання. В Ізюмському районі маємо велику кількість зруйнованого аграрного бізнесу. Фермери отримували багато кредитів під врожай, який не змогли зібрати. Відшкодування цих коштів –  це також проблема. Особисто я працюю над цим питанням з Мінекономіки. Необхідно хоча б призупинити нарахування штрафів, відсотків, пені по цих кредитах. По деяким аграрним підприємствам сільгосптехніки зруйновано на мільйони гривень. Тому, нажаль, у Харківській області будуть скорочуватися площі посівів. Але це явище тимчасове, і я впевнений, що найближчім часом все відновимо.  Хочу відмітити, що багато аграріїв в Харківській області надавали та надають значну допомогу ЗСУ, гуманітарну допомогу, вони вболівають за свою Батьківщину, за свій народ. Дякую їм за це!

Розмінування триватиме близько десяти років

– Які строки розмінування території Балаклійської громади, що кажуть спеціалісти, з якими ви спілкувалися?

– На першому етапі спеціалісти ДСНС казали, що розмінування Балаклійської та Ізюмської ОТГ та взагалі всього Ізюмського району, це десь 5-7 років, але після того, як почали обстеження, вони рахують, що розмінування триватиме приблизно 10 років.  Розмінування триває, але це процес дуже складний та довгий. На жаль, в процесі розмінування трапляються такі міни, які піротехніки не можуть виявити спецобладнанням – то оболонка пластикова, то вони знаходяться на значній глибині, через що їх важко виявити. Тому є випадки підриву автомобільного транспорту. Пелюстки касетної бомби знаходяться у пластиковій оболонці її “продзвонити” (виявити спецобладнанням – Ред.) неможливо, у руки їх взяти також неможливо. Їх можна знищити пострілом з відстані 10 метрів. Тому в Балаклії, Ізюмі рекомендовано фахівцями пересуватися по тротуарах, автодорогах, які перевірені та безпечні

– В Ізюмі ситуація ще гірша?

– Так, у порівнянні з іншими районами Харківської області саме Ізюмський район найбільш замінований та має величезні пошкодження.

– Чи надається техніка для розмінування нашими іноземними партнерами?

– Так. У Харківській області працює машина механізованого розмінування. Є бізнес, який готовий закупляти цю техніку (вартість автомобіля-сапера Armtrac-400 – 18 млн грн –  Ред.) і допомагати розмінуванню, але, на жаль, наразі у світі немає такої кількості техніки, щоб значно прискорити процес. Сподіваємось на підтримку наших партнерів. Наприклад, наші  канадські партнери намагаються надати Україні обладнання, необхідне для розмінуванні територій. Процес дуже складний, але робота триває та не зупиняється.

Кількість мешканців Ізюмського району становить близько 50% від тієї, яка була до вторгнення РФ

– Скільки людей зараз проживає у Балаклії?

– Після окупації в місті проживало десь 30-35 % від тієї кількості людей, які проживали до повномасштабного вторгнення, приблизно 8000 – 9000 осіб.  Після звільнення території від російських окупантів кількість мешканців Ізюмського району становить близько 50% від тої кількості жителів, які проживали до повномасштабного вторгнення.

У Балаклії цей показник більше ніж 50%, в Ізюмі ситуація трошечки  гірше – 40%.  Що стосується Балаклійської ОТГ, то наразі в Балаклії безпечно, будівлі не так зруйновані, як у деяких невеликих населених пунктах, зокрема, в селах Гусарівка, Чепіль. Є інформація, що жителі саме з цих територій, які найбільш постраждали, переїхали в Балаклію. В Ізюмі велика кількість зруйнованих багатоповерхівок і більшість людей, на жаль, не можуть повернутися в ці будинки, адже проживати там неможливо. Що стосується приватного сектору, то він більш-менш у нормальному стані, він набагато менше зруйнований. Наразі приблизно 70% жителів Ізюма проживають у приватному секторі. Газопостачання, електропостачання  та водопостачання в Ізюмі та Балаклії відновлено. Звісно, як і по всій країні, є періодичні відключення електроенергії.

“Держава обов’язково буде відшкодовувати середній розмір вартості вікон”

– Одна з найбільш гострих проблем житлового сектору Харківщини, який постраждав в наслідок обстрілів, – розбиті вікна. Жителі Балаклії скаржаться на те, що вартість заміни склопакетів є зависокою. Наприклад, заміна вікон у двокімнатній квартирі коштує щонайменше 30-40 тисяч гривень. Питання конкретно по вікнах – як запобігти недобросовісному завищенню цін на склопакети?

– Ви праві. Особисто у мене була ситуація, коли треба було замінити вікна в моїй квартирі в Балаклії у зв’язку з наслідками російської агресії.  Ціна вікон, яку мені запропонувала одна компанія, була надто високою, і я замовив вікна в іншого постачальника. Зі зловживаннями треба боротися, випадки є. Наприклад, в Харківській області одна фірма по завищеним цінам заключила договір на постачання та встановлення металопластикових вікон одній бюджетній організації. Якщо буде доведено, що ціни завищені – точно доведеться відповідати посадовим особам, які уклали цей договір. Що стосується необґрунтованого завищення цін на МПО вікна, я особисто розгляну це питання. Введення державного регулювання ціни, можливо лише з певними обмеженнями, лише у прив’язці до квадратного метра. Але треба усе порахувати, адже держрегулювання повинно бути обґрунтованим і виправданим. Також нагадаю, що держава обов’язково буде відшкодовувати середній розмір вартості вікон. На сьогодні завдання номер один – зафіксувати ті пошкодження, які є. Зафіксувати руйнування можна через “Дію”, також фіксацією руйнувань, пошкоджень займається військова адміністрація. Створені спеціальні комісії, вони працюють і фіксують пошкодження. Тимчасово це питання можна вирішити через гуманітарну допомогу будматеріалами – це OSB-плити, гідробар’єр, ПВХ плівка – якими можна закрити розбиті вікна на якийсь період часу.

– Жителі Балаклії скаржилися на погану комунікацію з Балаклійською міською радою. Люди досі не розуміють, чи будуть якісь тимчасові ремонти, чи усе відновлювати треба за власний кошт. У жовтні, листопаді жителям у міськраді казали, що будматеріалів дуже мало, а якщо є – приїжджайте на склад, забирайте, ремонтуйте. Добре, якщо у когось є можливість відремонтувати самотужки, але щоб тимчасово закрити вікно OSB-плитою треба розумітися на цьому. Тому багато хто з місцевих жителів закривали вікна фанерою, металевими пластинами, брезентом, плівкою –  хто, що знайшов, аби хоч якось перезимувати.

– Проблема є не тільки з будівельними бригадами, а на жаль, і не вистачає самих будівельних матеріалів таких як OSB-плити, гідробар’єр, ПВХ плівка та інше. Більшість гуманітарної допомоги йшла у вигляді продуктових наборів, але є гостра проблема саме у будматеріалах. Сподіваюсь, що найближчим часом, люди зможуть отримати все необхідне для усунення отриманих пошкоджень своїх осель. Проте зараз у Балаклії відновлюють деякі пошкоджені багатоповерхові будинки, зокрема, встановлюють нові покрівлі.

У цьому році відбудова продовжиться. У держбюджеті закладені кошти на відновлення житла. Перш за все це стосуватиметься відновлення частково зруйнованих будинків. Але я впевнений, що в цьому році буде надходити допомога від багатьох країн Євросоюзу, які готові допомагати у відбудові областей, конкретних населених пунктів. Є підтримка більшості країн ЄС щодо допомоги конкретним областям України. Вони будуть допомагати фінансами, ресурсами, спеціалістами.

 “Столбовий обрав свій шлях, зрадивши країну”

– Поговоримо про колаборантів. На жаль, у Харківській області їх чимало. Колишньому Балаклійському міському голові Івану Столбовому заочно повідомили про підозру за фактом держзради та колабораційної діяльності. Ви з 2010 по 2015 рік працювали Балаклійським міським головою, в цей час головою Балаклійської райдержадміністрації був Іван Столбовий. Які у вас були стосунки?

– Безумовно, ми знайомі. Були суто робочі стосунки. Останній раз ми спілкувалися, коли відбувалось відновлення Балаклійського палацу спорту, я займався питанням виділення субвенції на соціально-економічний розвиток Балаклії, яка складала 10 млн грн, та субвенції з державного бюджету 60 млн грн, що дало можливість виконати роботи по відновленню об’єкта. Кожен із нас обирає той шлях, яким він буде рухатись по життю. Він обрав свій шлях, зрадивши нашу країну та наше місто. Упевнений, що кожен зрадник понесе покарання за свої злочини.

– Колишній мер, на жаль, не єдиний колаборант в Балаклії.

– Так. Що стосується інших людей, які співпрацювали з російськими окупантами, то, якщо вони порушили законодавство України, вони обов’язково будуть відповідати. Але для цього необхідно встановити факти колабораційної діяльності. Не знаю, чи можна назвати колаборантами людей, які опікувалися саме комунальними питаннями міста, це прибирання сміття, обслуговування мереж. Мова йде про громадян України, які не виконували адміністративно-розпорядчі функції.

– Якщо говорити про рівень співпраці з окупаційної владою працівників міськради, керівників комунальних підприємств, то яка частина з них все ж виконувала ці адміністративно-розпорядчі функції, надані окупаційною російською владою?

– Ну, дивіться, дійсно є факти співпраці деяких працівників балаклійської міської ради, починаючи від керівництва та завершуючи робітниками деяких відділів. Не можу назвати прізвища цих людей, слідство триває, але впевнений, що правоохоронні органи точно покарають винних у зраді нашої Держави. Наскільки мені відомо, підозра вручена колаборантці, яка очолювала так званий відділ освіти у окупантів. Процедура виявлення факту колабораційної діяльності доволі складна. Треба зібрати всі матеріальні докази, покази свідків, щоб, коли справа дійшла до суду, жоден винний не зміг уникнути покарання. Також  є  люди, які не так відкрито підтримували окупанта, але вони виконували певну роботу при окупаційній владі. Мова йде про вуличкоми. Майже від 20 до 50 домоволодінь, там де вони контролювали питання, збирали та надавали певну інформацію окупантам. Я не знаю, чи буде їхня діяльність підпадати під статтю про колабораціонізм. Цим питанням займаються правоохоронні органи, але впевнений, що кожен, хто зрадив державу, буде відповідати перед законом.

Військові адміністрації замінили депутатів-зрадників, які втекли з України

– Указом Президента України була створена Балаклійська військова адміністрація, яка зараз виконує виконавчі функції. А що стосується депутатів Балаклійської міської ради, вони якось залучені до процесу повернення міста до нормального життя? Відповідно до чинного  законодавства, депутати Балаклійської міської ради не позбавлені свого статусу, депутатський корпус не розпущений. 

– Давайте я поясню. У Європейському союзі трохи застерігають, що на деокупованих територіях вводяться військові адміністрації, тому що це не зовсім відповідає принципам Європейської хартії місцевого самоврядування. Зі слів представників Конгресу місцевих і регіональних влад Європи ми начебто “вбиваємо” місцеве самоврядування. Наші аргументи – в тому, що в деокупованих містах Харківської області у депутатському складі місцевих рад ми мали велику кількість проросійських партій, передусім це ОПЗЖ – майже 40-60%. Більшість депутатів цих партій втекли з України. Їх немає. І ми маємо складність у тому, що коли головуючий буде збирати сесію і не буде мати кворум, то легітимність рішень цієї ради дорівнює нулю. Тому було прийнято рішення, що у зв’язку з тим, що хтось із депутатів втік, хтось виїхав за кордон і ми не мали кворуму, тому було прийнято рішення про створення військових адміністрацій. Війна триває, і для оперативного прийняття рішень у воєнний час саме голова військової адміністрації особисто приймає рішення для вирішення тих чи інших питань, задля яких раніше необхідно було збирати сесію ради.

Читайте також: “Ці варвари вертають нас на 50 – 70 років назад” – керівник Куп’янської ВА

– Але ж це рішення певним чином суперечливе. Дивіться, в Харківській обласній та міській радах, які працюють, є депутати від забороненої ОПЗЖ та інших партій, яких зазвичай називають проросійськими. Звісно, що зараз фракцій ОПЗЖ немає, вони мають іншу назву. Харківська обласна та міська рада працюють, проводять сесії, приймають рішення. Жителі Балаклії запитують: де наші депутати? Чому вони з нами не зустрічаються, не допомагають з відновленням?

– Як я вже казав, що такі адміністрації вводяться на територіях, які раніше були тимчасово  окуповані, і будуть вони діяти на період воєнного стану. При повернені мирного часу, місцеве самоврядування знову повернеться. Щодо Балаклійської ОТГ, то, окрім Балаклії, ще буде призначений начальник Савинської військової адміністрації, а що стосується селища Донець, яке не було окупованим, там працює орган місцевого самоврядування. Рішення про створення військових адміністрацій, яке прийнято Президентом, було обумовлено, перш за все, відсутністю кворумів у місцевих  радах та для оперативного прийняття рішень саме у воєнний час.

– Віцепрем’єрка Ірина Верещук у жовтні заявила про те, що з листопада “мешканці щойно звільнених від окупанта територій отримуватимуть додаткову грошову допомогу в розмірі 2200 грн”. Роз’яснень що це за допомога і як вона буде надаватися. Жителі Балаклії зверталися до міської ради з цього питання, безпосередньо до помічників пані Верещук – конкретної відповіді не було. Можливо, ви знаєте про цю допомогу?

– Жителям деокупованих територій у першу чергу виплатили пенсії, субсидії. Що стосується іншої допомоги, то це питання розглядається. Наразі жителі Балаклії отримали виплати лише Червоного Хреста у розмірі 1200 грн та французької неурядової гуманітарної організації ACTED, яка виплачує 6660 грн – це за три місяці з розрахунку 2220 грн в місяць. Більше нічого не виплачувалося. Наразі є проблеми з виплатами, через нестачу коштів. Наприклад,  частина людей отримала допомогу від Червоного хреста, частина ні. З цього приводу я маю велику кількість звернень громадян. Чи буде у донорів можливість продовжувати виплати далі – це складне питання. Щодо виплат людям на деокупованих територіях із державного бюджету, на кшталт виплат внутрішньо переміщеним особам, то складність у тому, що, як я вже казав, наповнення державного бюджету дуже скоротилося через війну.

– Я це розумію. Питання в тому, що 2 жовтня в ефірі телеканалу Рада пані Верещук зробила заяву про ці виплати, там мова йшла про те, що громадяни України, які пережили окупацію “будуть отримувати ще одну додаткову допомогу – 2200 грн”.  

–  Якщо робляться такі заяви, то треба сказати, що це за кошти, чим вони підкріплені. Треба назвати речі своїми іменами. Якщо це допомога від партнерів – то треба чітко говорити про умови надання такої допомоги, якщо це виплати з держбюджету – треба чітко це пояснити людям.

“Політичний сезон почався”

– На початку повномасштабного вторгнення усі фракції у Верховній Раді об’єдналися. Зараз у медіа з’являються заяви про початок політичного сезону, про підготовку до майбутніх парламентських та президентських виборів, які рано чи пізно але ж відбудуться. Зокрема, про це заявив радник ОПУ Олексій Арестович. Як ви відчуваєте, політична боротьба активізувалася?

– Підтверджую – політичний сезон почався. Не так, як про це сказав Арестович. Скажімо так, він почався дуже повільно. Не можу сказати, що це стосується партії “Слуга народу”, але “Батьківщина” та “Європейська солідарність” активізувались, щоб показати, що вони взагалі існують.

– На останок поговоримо про роботу виконавчої гілки місцевої влади на Ізюмщині. Степан Масельский наприкінці березня 2021 року був призначений головою Ізюмської РДА. Він раніше багато років працював на посаді голови Балаклійської РДА, а також очолював Балаклійську району раду. Ви співпрацювали з ним, коли були мером Балаклії, займали інші посади у виконавчих органах. Тож ви добре знайомі. Під час спілкування з місцевими жителями я чув певні зауваження щодо роботи пана Масельского. Як ви оцінюєте ефективність роботи голови Ізюмської РДА?

– Хочу зазначити, що я працюю не лише в Ізюмському районі. Я співпрацюю з Харківською обласною військово-цивільною адміністрацією, спілкуюся майже з усіма головами райдержадміністрацій, це і Красноград, і Лозова, і Чугуїв, з усіма органами державної виконавчої гілки влади. З впевненістю можу сказати, що не тільки Степан Іванович, а й інші очільники місцевих адміністрацій працюють зараз на 100%. Триває війна, і навколо дуже складна ситуація. Якщо в якомусь районі не було бойових дій, то була велика кількість внутрішньо переміщених осіб, гуманітарні проблеми. Тож працювати доводиться в складних умовах. Чому я даю таку високу оцінку. Усе ми пізнаємо у порівнянні, як би я не працював у місцевому самоврядуванні, на державній службі, можливо, я по-іншому ставився б до роботи місцевих керівників. Скажу відверто, якщо пересічна людина стала б керівником адміністрації, коли в країні йде війна, то вона б зіштовхнулася з великою кількістю питань, які практично неможливо вирішити без досвіду. Ті навички, інструменти роботи, якими володіє Степан Іванович, дозволяють йому оперативно та якісно вирішувати усі поставлені завдання. Це я кажу не тому, що я з ним знайомий не один десяток років і колись працював разом. Але ефективність роботи особисто Степана Івановича я не можу ставити під якийсь сумнів.