“Обсяги не ті”, – ХОВА про тиск мобілізації на бізнес Харківщини (інтерв’ю)

У Харківській області протягом останніх трьох тижнів “проведена досить серйозна робота” щодо поповнення українського війська шляхом мобілізації, розповів у коментарі МГ “Об’єктив” директор департаменту економіки та міжнародних відносин ХОВА Петро Лашин за підсумками круглого столу з представниками бізнесу в Харкові.

При цьому, за його словами, у деяких приватних роботодавців Харківщини виникає відчуття несправедливості щодо обсягів мобілізації та бронювання працівників у порівнянні з іншими регіонами України. Також, зазначив Лашин, підприємцям буває важко пояснити, чому значний свій час вони мають витрачати на походи до РТЦК із метою “визволення співробітників”.

– Я зовсім не хочу сказати, що країну чи область не повинні захищати. Повинні. 100%. Але є певні перекоси між працею РТЦК чи обласного центру комплектації та бізнесом. Необхідно знайти баланс і аргументи. Однакові для всієї країни. Щоб бізнес у Харківській чи в Херсонській, де активні бойові дії відбуваються, щоб вони розуміли, що ця ситуація однакова для всіх регіонів України. Така ж ситуація у Львові, якщо ми говоримо про призов, така ж ситуація на Сумщині, Полтавщині, на Харківщині. Щоб була однакова проблематика.

– А зараз вона не однакова?

– Я спілкуюсь багато з бізнесом і з громадськістю. І стикаюсь із тим, що бізнес у Львові каже, що більш-менш розуміємо щодо призову. Є проблематика, є роздача повісток…

– Обсяги не ті, так?

– Обсяги не ті. Обсяги натиску на бізнес, на громадян. Я розумію, що область під обстрілами, що область повинна, тому що вона межує із країною-агресоркою, але мені для того, щоб ефективно провести роботу з бізнесом, з керівництвом, з власниками, але потрібні аргументи більш якісні щодо ситуації в цілому по Україні.

– Зараз бізнес харківський бачить несправедливість?

– Певно несправедливість в обсягах чи актуальності тематики. Вони готові, надають. І обласна військова адміністрація провела більше трьох тижнів майже кожен день співпраці з бізнесом і РТЦК щодо мобілізації.

– Це останні три тижні?

– Так. І є певний результат. Є наповнення військовими новими, це бізнес розуміє.

– А у зв’язку з чим останні три тижні? Збільшилися обсяги, які потребуються?

– Посилилась активність країни-агресорки. З боку військкоматів, вони бачать і отримують накази щодо формувань тому, що агресор більш активізує свою присутність на кордоні. Тому є реакція. І ця реакція вона, безумовно, як слідство. Ми розуміємо це, і бізнес це розуміє.

– Один з підприємців сказав, що бронь закінчилась 31 грудня. Це у всіх так? Чи зараз її продовжують?

– Це довге і складне питання щодо бронювання. І воно не таке просте, як сьогодні прозвучало. Але я не зовсім в даному випадку погоджуюсь з бізнесом. Питання бронювання протягом 2022 року вирішувалось якісно.

– Через обладміністрацію?

– Сумісна праця РТЦК, адміністрації та бізнесу. Є механізм, який відпрацьовували. Але з початку року більш активна діяльність з боку країни-агресорки на кордоні, вона простимулювала іншу роботу і РТЦК, і адміністрації щодо бронювання.

– У 2023 році продовжено бронювання було якій кількості підприємців? Чи можемо ми про якісь цифри говорити?

– Є підприємства під оборонпромом, вони заброньовані. Є підприємства, які відповідають критичній інфраструктурі. І спеціальності, які критичні для виконання виробничих обов’язків або зобов’язань підприємства. Це теж бронюється однозначно. Керівний склад, бухгалтерія і таке інше теж бронюється. На сьогоднішній день крім того, що проведена робота досить активна у присутності РТЦК і бізнесу, були прокомуніковані та роз’яснені процеси бронювання і процеси мобілізації для підприємств… Але всіх працівників, напевно, залишити на підприємстві неможливо. Але, ще раз повторюсь, необхідні аргументи й інформація щодо інформації в цілому. І буде ефективно цей інструмент працювати.

– Обсяги бронювання у Харківській області залишилися незмінними у порівнянні з 2022-м чи зменшилися?

– Обсяги бронювання стали іншими.

– В який бік?

– Це закрита інформація, і я не володію кінцевими цифрами щодо відсотків бронювання від кількості мобілізованих. Це більш питання військових.

– Олександр Чумак (президент “Асоціації приватних роботодавців” – ред.) сказав, що малому бізнесу взагалі розраховувати на бронювання не доводиться. Якщо це дрібне підприємство, то воно не має шансів.

– Не погоджуюсь. Якщо підприємство – дрібне чи велике – має у своїй діяльності продукт, який важливий і критичний, то такі ж самі умови. Наприклад, у Вовчанській територіальній громаді є підприємство, яке виробляє хліб. І хлібозавод харківський не завжди може надати необхідну кількість хліба в цей район, який безпосередньо на “нулі”. То підприємство, яке там працює, фактично може звернутися. І я вважаю, що великий відсоток працівників цього підприємства отримує бронь.

– Багато IT-компаній бронювали своїх працівників минулого року. Цьогоріч продовжується це?

– Я знаю про цей процес, але ці підприємства не входять до компетенції мого департаменту.

Читайте також: Мобілізація триває: новий підрозділ ЗСУ створюють на Харківщині (відео)