Жадан: «Росіяни очікували, що у Харкові їх зустрічатимуть квітами»

Незважаючи на розслабленість, харків’яни розуміли неминучість війни з росією та що саме їм доведеться першими зустрічати ворога, заявив український письменник та волонтер Сергій Жадан в інтерв’ю публіцисту Віталію Портникову на телеканалі Еспресо.TV

«У багатьох була навіть не ілюзія – певна розслабленість. Війна тривала з 2014 року, а у Харкові, попри те, що він в 40 км від кордону з потенційним агресором, все одно тут було мирне життя. Молоде студентське місто, під 400 тисяч студентів і дуже багато іноземців, що є ознакою, що люди себе почували впевнено. Якщо іноземці тут лишалися, значить все нормально, все гаразд. Але я думаю, що за цією розслабленістю все таки було розуміння, що якщо почнеться, то почнеться саме з нас. Тому що ми справді найближчі, ми форпост, фронтир. Ось тут за городом починається росія. І я думаю, що так чи інакше місто було готове до супротиву. Я думаю, росіяни не були готові. Тому що коли вони сюди заходили, передбачалося що це буде якась легка прогулянка» – каже Жадан.

«По-перше, росіяни вважали, що тут їх будуть зустрічати квітами. А по-друге, вони були переконані, що місто не захищене. Коли російські сили перетнули кордон, то їхні офіцери на повному розслабоні заспокоювали місцеве населення: «Почекайте, ми зараз по окружній, навіть у Харків заходить не будемо, ми на Київ, замінимо вам владу – і ви будете жити так, як ми».

«Тобто росіяни були впевнені, що війни не буде, що все завершиться швидко, спецоперацією. А знайомі наші, які стояли на Північній Салтівці, власне там, де були найбільші бої у перші дні, ми до них приїхали на другий чи на третій день цієї великої війни, зайшли до них на позиції. Вони зайняли позиції у крайньому ряді будинків, виселили звідти місцеве населення. І говорять: «Ми не розуміємо, що відбувається, тому що росіяни заводять колону, ми її знищуємо, вони на це саме місце заводять наступну колону. Ми її також знищуємо. Ми вже так знищили три колони».

«Вони (росіяни – прим. ред.) абсолютно не були готові, не розуміли, як їм воювати. Вважали, що просто заїдуть колоною в місто, візьмуть квіти з рук місцевого вдячного населення, змінять прапор над міськрадою чи облрадою – і поїдуть далі на Київ. Мабуть, так їм все це бачилося».

Читайте також: Жадан і Абрамічев привезли в Дергачі під Харковом пожежну машину з Німеччини