Сьогодні 1 березня: яке свято та день в історії

1 березня в Україні – День жалоби на згадку про Корюківську трагедію. Рік тому цього дня в Харкові російські крилаті ракети вдарили по будівлі ХОДА, а в Куп’янську після зради мера люди вийшли на протест та підняли прапор України.

Свята та пам’ятні дати 1 березня

1 березня в Україні – День жалоби на згадку про Корюківську трагедію.

Під егідою ООН проходить День боротьби із дискримінацією.

Також 1 березня – Всесвітній день громадянської оборони.

1 березня в історії

1 березня 1692 року розпочалася гучна справа салемських відьом у США. Цього дня заарештували перших трьох підозрюваних: Тітубу, Сару Гуд та Сару Осборн. Справа салемських відьом стала одним із найвідоміших у світі “полювань на відьом”. Початок історії поклала невідома хвороба, ознаки якої виявили у двох дівчаток – дочки та племінниці місцевого пастора Семюела Перріса. Оглянувши дівчаток, місцевий лікар не знайшов фізичних причин для хвороби та заявив, що причиною став вплив відьми. Першу підозрювану визначили самі діти – вони вказали на служницю-рабиню, на ім’я Тітуба (вона була чи то африканського походження, чи індіанкою). Далі на лаву підсудних відправили жебрачку Сару Гуд та тяжкохвору вдову Сару Осборн. Однак маховик пошуку підозрюваних лише продовжував розгойдуватися. Усього за час полювання на відьом у Салемі ув’язнили 150 людей. З них 31 засудили (22 з них померли: 19 – повісили, ще двоє померли у в’язниці, а одного вбили під час тортур). 1697 року судді визнали свою помилку, а 1702 року рішення суду оголосили незаконним. 1992 року в Салемі встановили пам’ятник жертвам полювання на відьом. Сучасна влада Салема використала криваву історію міста з туристичною метою. Там зберегли “будинок відьом”, в якому проходив той самий судовий процес. І зараз Салем часто відвідують туристи, а також місто та його історія популярні у письменників та кінорежисерів. 

1 березня 1918 року війська УНР та Німеччини остаточно звільнили Київ від більшовиків. Вперше під “владою рад” столиця України пробула менш як місяць – війська під командуванням Муравйова захопили Київ 5 лютого, але вже 9 лютого уряд УНР підписав Берестейський мирний договір з Німеччиною та Австро-Угорщиною. 12 лютого Рада народних міністрів УНР звернулася до Німеччини за військовою допомогою, яка виявилася швидкою та ефективною. 1 березня залишки більшовицького війська відійшли на лівий берег Дніпра. А в Києві зустрічали з церковними дзвонами та молебнями гайдамаків Симона Петлюри, Січових стрільців Євгена Коновальця та запорожців Костянтина Прісовського. Німецька армія вступила до міста наступного дня. А потім до Києва повернулася й законна українська влада: спочатку Рада народних міністрів, а 9 березня – Центральна Рада. Однак “звільненими” УНРівці почувалися недовго. Нові союзники виявилися новими окупантами. Уже 29 квітня за їхньої підтримки стався державний переворот, внаслідок якого до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський.

1 та 2 березня 1943 року сталася Корюківська трагедія.

У ці дні Другої світової війни загони угорської військової жандармерії повністю винищили населення села Корюківка на Чернігівщині та спалили саме село. У цих подіях загинуло близько семи тисяч людей. Причиною Корюківської трагедії стала активна діяльність радянських партизанів. 27 лютого загони партизанів напали на гарнізон Корюківки, що складався переважно з угорських військових. Було вбито 78 солдатів. Декілька людей (зокрема дітей одного з лідерів партизанів Феодосія Ступака) звільнили з в’язниці. Але решті жителів села це коштувало життя. 1 березня сюди прибув підрозділ угорської жандармерії. Військові почали винищувати мешканців села. Їх переважно розстрілювали, проте були й ті, кого вбили тупими предметами та спалили живцем. 2 березня будівлі, де були тіла вбитих, підпалили. Партизани, які й були причиною трагедії, на допомогу корюківцям не прийшли. Хоча, за наявними даними, кількість партизанів, що знаходилися поруч, у кілька разів перевищувала кількість військових-угорців, які проводили каральну операцію. Деякі корюківці в ці дні вціліли, сховавшись у лісі, і пізніше повернулися до рідного згарища, проте 9 березня повернулися карателі та спалили живцем усіх уцілілих.

1 березня 1991 року розпочався загальний страйк донецьких шахтарів, на якому вперше висунули політичні вимоги. Серед них – вимагали відставки президента СРСР Михайла Горбачова. Згодом саме в рамках весняних протестів шахтарів у колоні на Хрещатику з’явилися прапори з тризубцем та пролунала одна з основних вимог – проголошення незалежності України. “Ми тоді рішуче були налаштовані проти Союзу, за незалежну Україну”, – згадував вимоги жителів Донбасу зразка 1991 року співголова Донецького страйкому Микола Волинко.

1 березня 2022 року армія РФ завдала удару крилатими ракетами по будівлі Харківської ОДА.

Будівля на вул. Сумській, 64, частково обрушилася, також було знищено кілька автомобілів, що рухалися повз або стояли поруч, вибуховою хвилею знесло намет “Все для перемоги” на площі Свободи.

За даними Харківської обласної прокуратури, від цього ракетного удару загинула 31 особа. Тіла багатьох із них витягували з-під завалів протягом тривалого часу.

Також у цей день пройшов протест проти російських загарбників у Куп’янську. Попри те, що мер міста Геннадій Мацегора напередодні перейшов на бік окупантів, місцеві жителі підняли перед будівлею місцевої адміністрації прапор України.

Церковне свято 1 березня

1 березня християни вшановують пам’ять 12 мучеників: Памфіла, Валента, Павла, Порфирія, Селевкія, Феодула, Юліана, Самуїла, Ілії, Даниїла, Єремії, Ісаї. Усі вони постраждали під час гонінь на християн, влаштованих імператором Діоклетіаном. Троє мучеників – пресвітер Памфіл, диякон Валент і святий Павло працювали над переписуванням копій текстів Нового Завіту. За це їх кинули до в’язниці. У цій же в’язниці опинилися п’ять братів-юнаків, яких затримали за сповідання християнства. Юнаки назвалися  іменами старозавітних пророків – Іллі, Єремії, Ісаї, Самуїла та Данила. Їх садили разом із Памфілом, Валентом і Павлом, і усім відсікли голови.

Тоді слуга пресвітера Памфіла, 18-річний Порфирій попросив дозволу поховати тіла  засуджених після їхньої страти. За це його самого вбили та спалили на вогнищі. Свідок цього мучеництва християнин Селевкий підійшов до Памфіла перед стратою і розповів йому про мученицьку кончину святого Порфирія. За це його схопили та відсікли голову. Феодул був слугою правителя, який вчинив усі ці страти. Феодул був таємним християнином. Коли мучеників вели на страту, поцілував їх та просив помолитися за нього. За це його розіп’яли на хресті. 12-й мученик – Іуліан, підходячи до Кесарії, побачив тіла святих, кинуті без поховання на поживу звірам. Він хотів поховати тіла, проте воїни, що стояли осторонь, схопили його, повели до правителя, який засудив святого Іуліана на спалення. Тіла всіх 12 мучеників перебували без поховання протягом чотирьох днів. Ні звірі, ні птахи не торкнулися їх. Збентежені цією обставиною, язичники дозволили християнам взяти тіла мучеників і поховати їх.

Народні прикмети

Якщо 1 березня пішов сніг та дощ, то цілий місяць буде дощовим.

Ясне небо протягом дня – до теплого березня.

Якщо на водоймах розтанув увесь лід, серйозних заморозків більше не буде.

Що не можна робити 1 березня

Тим, хто постує, не можна їсти м’ясо, яйця та молочні продукти.

Не можна залишати багаття (або вогонь у печі) без нагляду, щоб не було пожежі.