Сьогодні 14 березня: яке свято та день в історії

14 березня – День українського добровольця. Цього дня в Харкові Андрій Білецький та компанія дали бій “Моторолі” та “Оплоту” на Римарській, а бійці самооборони Майдану прибули полігон Нові Петрівці – формувати перший добробат.

Свята та пам’ятні дати 14 березня

14 березня – День українського добровольця. Цього дня 2014 року перші 500 добровольців із Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці. Так розпочалося формування першого добровольчого батальйону, який став на захист України у війні з РФ – 1-го Батальйону оперативного призначення НГУ ім. Кульчицького.

Під егідою ООН 14 березня проходять День пі, Міжнародний день дій проти гребель та День метеликів.

14 березня в історії

14 березня 1917 року розпочався Київський губернський кооперативний з’їзд, який тривав два дні. Його учасники проголосили курс на автономію України. У резолюції це записано так: “Лише демократична федеративна республіка в Росії з національно-територіальною автономією України та з повагою до прав національних меншин забезпечить права українського народу”. При цьому ідеї повністю відокремитися від Росії та проголосити незалежність поки що не було. Учасники з’їзду висловилися за підтримку Тимчасового уряду та організацію народної влади на місцях. Крім того, делегати заявили про необхідність негайно запровадити українську мову в школах, громадських та урядових установах.

14 березня 1939 року війська Угорщини вторглися на територію Карпатської України – на той час автономної республіки у складі Чехословаччини. Почалася нетривала, але дуже символічна угорсько-українська війна.

Як і Третій Рейх, Угорщина бажала реваншу після поразки в Першій світовій війні, а також повернення земель, які вважала своїми. Серед них – і Карпатська Україна, яка увійшла до складу Чехословаччини згідно з Тріанонським договором 1920 року. За цим договором Угорщина втратила понад 70% своєї території. Слідом за Німеччиною, яка на той момент вже неодноразово порушила умови Версальського миру Угорщина почала ігнорувати свої зобов’язання за Тріанонським договором Навіть після вигідного для себе рішення Віденського арбітражу 1938 року угорці не заспокоїлися і, отримавши “благословення” від Гітлера, у ніч із 13 на 14 березня розпочали вторгнення на Карпатську Україну. Водночас прем’єр-міністр автономної республіки Августин Волошин наказав роздати зброю підрозділам “Карпатської січі” – для оборони. Через це відбулися зіткнення “січовиків” із чехословацькими військами. Проте вже до кінця дня, проконсультувавшись із Прагою, чехословацька армія почала евакуюватись із території автономії. 15 березня 1939 року Августин Волошин проголосив на радіо незалежність Карпатської України. А далі – направив Гітлеру телеграму, де просив взяти країну під протекторат Третього Рейху. Німецький уряд відмовив і порадив не чинити опір угорським окупантам. Угорці паралельно надіслали до Волошина переговорника з вимогою роззброїтися та мирно увійти до складу Королівства Угорщина. Волошин відповів: “Карпатська Україна – мирна держава і хоче жити у мирі з сусідами, але у разі потреби дасть відсіч будь-якому агресору”. На Закарпатті оголосили мобілізацію. Але сили були надто нерівними. Війна закінчилася за кілька днів, керівництво Карпатської України змушене було евакуюватися до Праги. Там Волошин став ректором Українського вільного університету. 1945 року колишнього прем’єра Карпатської України заарештували радянські спецслужби та вивезли до Москви, де він помер 19 липня 1945 року, за офіційною версією — від паралічу серця. 15 березня 2002 року Волошину посмертно надано звання “Герой України”.

14 березня 1990 року місто Стрий у Львівській області стало першим містом в Україні, де над будівлею міської ради підняли синьо-жовтий український прапор. Рішення встановити національний прапор над мерією 14 березня ухвалив виконавчий комітет Стрийської міської ради на позачерговому засіданні.

14 березня 2014 року в Харкові відбулася сутичка на вулиці Римарській, яку іноді називають першим боєм у російсько-українській війні. Адже обидві сторони мали вогнепальну зброю та застосували її. Цього дня російські найманці, які мали організувати в Харкові “русскую весну”, напали на будівлю “Просвіти”. У самій будівлі перебували озброєні українські патріоти на чолі з майбутнім засновником та командиром полку “Азов” Андрієм Білецьким. Спочатку “Просвіту” заблокували улюблені байкери Путіна – “Ночные волки”. Вони стріляли з травматичної зброї, але, отримавши здачу, відступили. Утім слідом за ними явилися бойовики – члени “Оплоту” разом із “Моторолою” (Арсеном Павловим).

“Підійшло підкріплення – загін Антимайдану до 100 людей з площі Свободи. Я так зрозумів, вони хотіли показово ліквідувати “гніздо нациків”, тому взяли із собою знімальну групу російського LifeNews”, – розповідав Білецький в інтерв’ю “ЦензорНЕТ“.

На спробу російських найманців штурмувати будівлю захисники відповіли пляшками із запальною сумішшю та світло-шумовими гранатами. Поступово дійшло до вогнепальної зброї. Внаслідок зіткнення від отриманих вогнепальних поранень загинули двоє людей – з боку російських нападників. Їхні “соратники” відійшли. І приблизно у цей час на місці з’явилися мер Харкова Геннадій Кернес та керівництво міліції зі спецназом. 30 захисників будівлі “Просвіти” доставили до відділку, а проросійські бойовики успішно “зникли”.

Церковне свято 14 березня

14 березня християни вшановують пам’ять преподобномучениці Євдокії. Євдокія жила за часів римського імператора Траяна. Вона відрізнялася рідкісною красою та вела гріховне життя, торгуючи своїм тілом. До неї приїжджали багаті «шанувальники» з різних країн. Тож згодом жінка стала дуже заможною. Але розкішне розпусне життя Євдокії обірвав випадок. Вона почула як старий інок Герман читав вголос Святе Письмо – зокрема, пророцтва про Друге пришестя Христа і про Страшний суд. Це збентежило Євдокію, вона зрозуміла, що на неї чекають покарання, передбачені в Біблії. Тоді Євдокія роззнайомилася з Германом і він розповів їй про християнську віру. Євдокія увірувала в Христа, прийняла хрещення, всі свої скарби роздала бідним і прийняла чернечий постриг у найближчому монастирі. З роками вона стала ігуменею. Вона трудилася в монастирі 56 років, а за часів імператора Антоніна, в 152 році, Євдокію обмовили, звинувативши в чаклунстві. Без суду її стратили, відрубавши голову.

Народні прикмети

Багато калюж на день Євдокії – буде багато меду.

Яка погода 14 березня, таким і літо буде.

Якщо протягом дня часто міняється погода, то решта березня буде мінливою.

Багато калюж у цей день – бджоли принесуть багато меду.

Що не можна робити 14 березня

Не варто вирушати у далеку подорож.

День невдалий для рукоділля.